"«Весна» звучала звідусіль — йдеш купувати огірки-помідори, а вона грає", - Олег Скрипка

ELLE Привіт! Як пройшла ваша фотосесія?

Олег Скрипка: Хлопцям дуже сподобалося. Фотограф дуже правильну музику поставив. Панк вісімдесятих, ска-панк, постпанк, Bad Manners, Stray Cats... Виявилося, він справжній знавець тієї музики, якою ми надихалися з самого початку.

ELLE А ви й дотепер цією музикою надихаєтесь?

О. С. Наразі — ні, проте ми пишемо новий альбом і дещо повертаємося до цих джерел.

ELLE Що треба робити, аби підготуватися до наступного альбому? Що пам’ятати, а що забути?

О. С. Насамперед треба послухати наші попередні альбоми. Вони еклектичні, різноманітні. До нового альбому хочемо також додати трохи рокєшних пісень, трохи ліричних. Взагалі перші альбоми ВВ, коли композиції народжувались ще у гуртожитках, складалися як компіляції . Пісні були настільки різніми, що часом здавалося, їх співають абсолютно різні гурти, об’єднані спільною ідеєю. Там баян, тут труба, ось потужний гітарний саунд... Так само і з моїм співом — то співаю, то хриплю, то начитую...

На Євгенові: піджак, Barena Venezia; штани, Topman; окуляри, Mango На Олегові: піджак, Burberry; штани, Giorgio Armani; сорочка, Mango Man На Сергієві: тренч, Burberry На Миколі: тренч і штани, Burberry

ELLE Якщо брати історії гуртів, яким уже чимало років, спостерігається певна тенденція. До якогось моменту вони досить хлопчачі — все жваво, імідж і енергетика ніби в підлітків. А згодом вони наче кажуть собі: «Треба придивитися до жіночої аудиторії» — і створюють не те щоб дівчачу музику, але...

О. С. Red Hot Chili Peppers.

ELLE Так, саме про них. Одного дня виходить Californication — і пацани попливли. На думку спадає хлопчик, який ходить до школи, бешкетує, і дівчатка йому не цікаві. Аж раптом… У вас так само?

О. С. Якщо брати дофранцузький період, у нас, мабуть, так і було. Хлопці приходили на наші концерти побути в угарі. У Франції теж хлопчачий гурт був. А згодом ми повернулися в Украї ну і продовжили грати свій рокєшник, але, на свій подив, побачили, що на концертах в перших рядах стало більше дівчат. Це пояснювалося тим, що драйвову музику стали слухати дівчата. А згодом ще й хлопці перекинулися на реп, тобто рок став вже дівочою музикою. Цей рок ми граємо на концертах. Хоча у нас ліричних пісень не так вже й багато. Дівчата позитивно сприймають драйв.

ELLE Так, сьогодні жіноча аудиторія дуже драйвова. Вона активна у багатьох галузях. Взяти, наприклад, фестивальну двіжуху...

О. С. Я це пояснюю культурною емансипацією. Коли ми починали, наші дівчата не були такими соціальноактивними. А на Заході вони вже були самостійні, сміливі. Коли ми поїхали до Франції, я захоплювався саме такими. Власне, тому я там і залишився — моя дружина була саме такою. Зараз українські дівчата вже схожі до європейських: мають власну позицію, водять машини, самостійно все вирішують. Нещодавно ми грали на селі у Кропивницькій області. Помітив, що навіть там жінки більш активні.

ELLE Не переймаєтеся цим? Скажімо, якщо жінки візьмуться керувати фестивалем «Країна Мрій»...

О. С. Це притаманно нашій традиції, коли чоловіки займалися козацькою справою десь поза межами дому, а жінка сама господарювала. Ці стосунки збереглися. У моїх батьків було так, і в моїй родині зараз так. Принаймні, мені здається, це можна вважати за традицію.

ELLE Ваш гурт нещодавно помолодшав — у вас новий бас-гітарист. Миколо, важко грати у такій групі? Вони сказали, чому вас взяли до складу?

Микола Усатий: Чому взяли — не сказали (посміхається). Хочеться вірити — через досвід.

Сергій Сахно: У нас нема звичаю робити компліменти. Звісно, певним чином ми оцінюємо один одного, але щоб так: «Ми тебе взяли тому, що...» — такого немає, жодних ритуалів.

На Сергієві: сорочка і жилет, Mango Man; джинси, Topman; черевики, Marsèll На Олегові: піджак і сорочка, Mango Man; штани, Giorgio Armani; черевики, Marsèll На Євгенові: сорочка, MD 75; джинси, Topman; черевики, Marsèll На Миколі: костюм, Burberry; черевики, Marsèll

ELLE Коли до складу гурту прийшла людина, яка виросла на цій музиці, а тепер залучена до процесу і здатна внести нові ідеї, це може бути дуже плідним — адже є погляд збоку, тим більше з розумінням, що відбувається.

М. У. Я сподіваюсь, у нас саме так. Я слухав різне, зокрема й «Воплі Відоплясова». Пам’ятаю, коли вперше почув «День народження»...

ELLE А як воно — відчути момент, коли стаєш частиною гурту, що слухав у дитинстві?

М. У. Я грав з Олегом раніше у сольних проектах протягом чотирьох років. І вже тоді почав долучатися.

ELLE «ВВ» 30 років, найвідомішому альбому «Музіка» — 20. Здається, сумарний обсяг його продажів — більше мільйона примірників, ціла низка рекордів... Зараз виходить делюкс-видання, збірник перевидається на вінілі та компактах. Чим для вас зараз є цей альбом?

С. С. Фактично він дав нам старт. Звичайно, є чим пишатися, це український продукт. Ще ніхто з українців цього досягнення не повторив. У цьому альбомі втілений дух того часу. Записати таке знову неможливо.

ELLE А як охарактеризувати дух 90-х? У мене немає відчуття спільності в історії української рок-музики того часу. Є відчуття, що єдиний гурт з київського андеграунду раптом сягнув якісно нового рівня. Завдяки французькому періоду, а саме платівці, що вийшла із записом концерту. Адже українська музика рухалась тоді зовсім іншим шляхом. А тут ви з панком, що раптом став комерційним.

С. С. Ха-ха, комерційний панк — це смішно. Якою була сцена у дев’яностих? Узагалі нічого не було, крім програми «Територія А». Такі як «ВВ» розвалилися на початку дев’яностих: поїхали торгувати по Польщах або до Штатів музикантами в ресторани. Наприклад, гурт «Едем» розпався. А нам просто пощастило. Вийшов дуже вдалий альбом, і нам з Москви надсилали наші ж касети з яток. «Весна» почала звучати звідусіль — йдеш купувати огірки-помідори, а вона грає.

ELLE Для артистів, які зростають разом зі своїм поколінням, існує загроза того, що їхня аудиторія стає дедалі менш активною. Чи важко вам витягти на концерти тих, хто ходив на вас 10, 20, навіть 30 років тому? Як їх підняти з дивану?

О. С. Наше покоління — тих, кому 35—40 років — я бачу на концертах, вони так само шаленіють, як і десять років тому. А ще є молодь 18 мінус: вони слухають рок, не дивляться телевізор і люблять цю музику. 25—35-річні не так активно ходять на концерти — вони висять в інтернеті та більше орієнтовані на поп-хіп-хоп. Це покоління, виховане нашими музичними каналами. Проте за таких людей ще можна поборотися, і пісні на кшталт «Весни» здатні нам допомогти.

Тренч, Burberry

ELLE Як ви зараз почуваєтесь? Збираєтеся чимось трусонути? Ні-ні, не давниною — часом артисти потрапляють у тренди (і це небезпечно), а часом зникають і повертаються з чимось несподіваним. Ви прагнете цього? Хто вирішує, що треба радикально все перекрутити?

С. С. Я вважаю, що радикально нічого міняти не треба. Може бути згубно. Треба записати гарний панк-альбом. Той самий, «комерційний». Молодь дихає в спину, але вони надто застрягають у трендах. І весь час рівняються на когось.

ELLE Ну чого ж. Молода українська музика багата оригінальними проектами та ідеями. Є групи, що поєднують глибинну етніку з новітніми технологіями…

С. С. Так, але треба дуже-дуже добре розумітися на тому, щоб із закритими очима визначити, хто це і що це. Все понатягуване, вилизане та безлике. Face off.

ELLE А звідки ви берете нову музику?

С. С. Багато підказує мій син. Вони з друзями здебільшого неформальну музику слухають..

ELLE Пригадую, одного разу спостерігав справжній ураган, який ви зчинили на доволі невеликій сцені, і навіть тих, хто спочатку був на іншому емоційному рівні, все одно затягнуло в той вир.

О. С. Якщо люди прийшли на наш концерт — їх неодмінно затягне у наш рок-н-рольний вир. Інше питання — як зробити, щоб вони опинилися на цьому концерті. Для цього їм потрібна певна картинка, яку транслюють «з тєлєка». Той самий радіоформат. Я розумію, декому рок важко слухати — їдеш собі в машині, затори, світлофори, а тут валить рок. Справа в тому, що іноді та пісня, котра дуже круто зайде на концерті наживо, у запису буде гірше сприйматися. Тому ми маємо нецілісну картинку про артиста, якщо бачимо його тільки в телевізорі. За винятком деяких поп-артистів, які роблять фанєрний продукт, який однаково звучить як на радіо, так і на концерті.

ELLE Я маю досвід спілкування з літніми музикантами, всесвітньовідомими — і більшість з них дуже молодо виглядають, це жваві, енергійні люди. Може, музикантам час уже давати корисні поради для всіх — щоб опанували якийсь інструмент, співали якнайчастіше, адже це дуже добре для здоров’я?

О. С. Як музиканту мені, навпаки, здається, що дуже багато людей краще б цього не робили, особливо через караоке — це ж пекло! Караоке псує нам вуха. Два найбільших непорозуміння, які я спостерігаю в суспільстві, — це караоке і селфі. Тому що колись фотографією займалися фахівці — і вона мала цінність. Зараз — будь-хто і це мистецтво вже дещо нівельовано. А для того, щоб залишатися молодим, думаю, треба займатися улюбленою справою, яку можеш добре робити.

Текст: Влад Фісун

---