Повномасштабне вторгнення російських військ на територію України стало каталізатором багатьох культурних процесів. Небувале зростання рівня зацікавленості історією нашої країни, масовий перехід на українську мову та докорінна зміна ставлення до української ідентичності. З попелу війни постало й мистецтво. Уже сьогодні існує безліч прикладів: від пісні Тараса Боровка про байрактар до нового хіта Макса Барських Don’t Fuck With Ukraine. Письменники, музиканти, режисери, дизайнери, скульптори, художники та ілюстратори шукають натхнення в образах сучасних героїв, бійців ЗСУ та територіальної оборони, відбивають у своїх роботах силу і мужність народу, його любов до рідної землі, віру в перемогу та пекучий біль трагедії, яка прийшла на нашу землю.
Ми віримо, що настане омріяний день перемоги, тому пропонуємо вам зазирнути у майбутнє та подивитися, як розвиватиметься культура України після війни.
.jpg)
Instagram: @zhovta_k
«Бути українцем»
Питання української ідентичності особливо гостро постало тоді, коли на нашу землю заїхали танки, аби її знищити. Саме вона є однією з цінностей, за які йде війна: окупаційні війська намагаються знищити українську ідентичність на тимчасово зайнятих територіях. У той же час мільйони українців змінюють своє ставлення до того, що означає бути українцем, не виняток і митці.
Instagram: @max_barskih
«Мені подобається, що сьогодні вся Україна — велика родина. Я змінив своє ставлення до того, що значить бути українцем. Раніше я думав, що всі слов’яни схожі. Однак, почавши вивчати історію, я зрозумів, що Росія завжди хотіла вторгнутися або зруйнувати Україну», — каже український виконавець Макс Барських в інтерв’ю американському виданню Rolling Stone.
Сплеск відчуття національної ідентичності по завершенні війни стане ще більшим. Культурні діячі України звертатимуться у своїй творчості до етнічних та історичних мотивів. Після перемоги продовжить переосмислюватися образ українця. У нашій свідомості укоріниться символ сильної та сміливої людини, яка готова зі зброєю в руках стати на захист своїх свободи і держави, віддати за них життя.
Дерусифікація та радикалізація культури
Подальшим наскрізним мотивом розвитку української культури стане її радикалізація. Це явище не є новим, адже свій початок бере з подій 2013-2014 років. Війна остаточно відвернула українців від східного сусіда та стала каталізатором відходу від російської традиції, яка активно насаджувалася нам протягом довгих років.
Instagram: ph_loniuk_m
Упродовж усіх 30 років незалежності України тривало протистояння двох культур. Після перемоги дерусифікація відбуватиметься природним шляхом.
«Дерусифікація — це, в першу чергу, завершення періоду постколоніального синдрому, це перетворення народу на націю. Післявоєнна культура буде яскравим різноманіттям жанрів та напрямів, для цього є всі передумови уже зараз. Ми не можемо вийти зі впливу російської культури повністю. Цього і не потрібно. Потрібно знівелювати весь її негативний вплив, який виховував малоросів, нав’язував комплекс меншовартості та використовував спільний історичний досвід для продовження імперської політики», — наголошує фахівець з історії В’ячеслав Чорний.
Створення «культурної стіни»
Російські ракети та кулі остаточно знищили ілюзію існування «братських народів». Прірва, яка завжди була між українцями та росіянами, стала видимою та зрозумілою всім. Однак разом із цим виникла необхідність збудувати «культурну стіну» на краю цієї прірви.
На цьому в ефірі «Сніданку з 1+1» наголосив український режисер, сценарист і кліпмейкер осетинського походження Алан Бадоєв.
Instagram: alanbadoev
«Розумію, що і я, і Макс — ми розмазували кордони між країнами нашою творчістю. Напевно, я був одним із тих, хто максимально демонстрував "дружбу народів" і допомагав створити загальну творчу подушку. І сьогодні я розумію, наскільки це жахливо і безвідповідально, — заявив він. — Необхідно вибудувати невидиму культурну стіну, яка має розповідати, наскільки ми інші. Наскільки у нас глибока своя культура. Нам необхідно підняти увесь наш культурний фонд... щоб ніхто і ніколи не зміг сказати: "Ви такі самі, як і ми" або "А у вас немає своєї історії". Нам необхідно створити цей кордон».
Нове втілення ненових ідей
Відкриття мистецького фронту спричинило небувалий культурний підйом та справжню революцію, до яких найближчою історичною паралеллю є «Розстріляне відродження». «Геть від Москви!», «Дайош психологічну Європу!» — ці гасла Миколи Хвильового сьогодні знайдуть практичне втілення на всіх рівнях сучасного українського культурного відродження.
Джерело: litakcent.com
«Коли Микола Хвильовий виступив із гаслом "Геть від Москви!", то пояснював чому. Зовсім не тому, що ми нібито "цю літературу не любимо", а тому, що ми органічно не можемо на ній виховуватись... Справа в тому, продовжував Хвильовий, що російська література "тяжить над нами, як господар становища, який привчав нашу психіку до рабського наслідування". А мистецтво не може наслідувати, бо це була б його смерть», — зазначає Олександр Худобець, заслужений учитель України.
Чимало українців уже назвали відстоювання нашої свободи сьогодні завершенням справи Василя Стуса, Ліни Костенко, Івана Дзюби, В’ячеслава Чорновола та інших видатних борців за Україну.
#СпоживайУкраїнське
Уже зараз активно відроджується один з головних трендів 2014 року — споживання українського. Українські артисти стрімко витісняють іноземних у рейтингах 100 найпопулярніших пісень в Україні, зростає популярність українських брендів одягу та аксесуарів, відвідуваність виставок українських художників і число переглядів українських фільмів.
Instagram: katyasilchenko
Мода на українське у світі
Тенденція, яка помітна вже зараз, — зацікавленість світу українською культурою. У Берліні пройшла виставка українських художників Маші Реви та Івана Грабка, наш «Будинок зі скалок» увійшов до шорт-листа «Оскару-2023», і навіть паляниця з’явилася у новому кліпі зірок американського репу Дрейка та Future.
Instagram: mashareva
Українські митці представлятимуть нашу країну на світовій арені єдиним фронтом, спільно формуючи її новий бренд. Вони продовжать бути у світовому мейнстримі, демонструючи українські духовні та культурні цінності. Імідж України поступово відходитиме від образу країни, яка потребує допомоги. Вона вже стала краєм сміливих і талановитих людей.
