Портрет нації: культура українців у фотографіях

Унікальність традицій, звичаїв, одягу та самоідентифікації

Культура українського народу здавна розвивалася як народна. Вагоме місце в ній посідали фольклор, народні звичаї. Здавна головними творцями та носіями української культури залишалися селяни, козаки та ремісники. Їхнє коріння яскраво відображалося в мистецтві — народних думах, піснях, танцях, образотворчому мистецтві. Мазепинське бароко, козацькі думи, кобзарські співи, вірші Тараса Шевченка, філософія Григорія Сковороди, народні художники, національний костюм із вишивкою, що містила символи роду та приналежності до країни, легенди із часів Київської Русі, збереження мови — усе це забезпечувало сталість самоідентичності, єдності та незалежності народу, що проживав на території України.


Параска Фішерюк, Закарпаття, 1924 р.

За словами дослідника української культури Іларіона Огієнка, українській культурі від самого початку були властиві відвертість світу, відсутність ксенофобії й гуманізм. Унікальна гуманістична суть української культури чудово продемонстрована у творах Григорія Сковороди, Феофана Прокоповича, Пантелеймона Куліша, Тараса Шевченка. Так, темами їхніх філософських творів були питання про сутність та умови людського щастя, про значення людського існування.

Через постійну експансію на Україну інших народів протягом усієї історії український народ зазнавав видозмін у своєму культурному ландшафті та традиціях, однак зміг зберегти свою автентичність. Постійні зазіхання ворогів на українські землі виховали у наших пращурів найяскравішу, найбільш властиву рису — волелюбність. Спосіб життя українців і їхній рецепт щастя полягав у «спорідненій праці» й самопізнанні, свободі, заради якої не шкода розлучитися з добробутом, обмеженнях життєвих потреб, а також наданні переваги духовному над матеріальним.

Деякі історики вважають, що ідея України як держави сформувалася саме в культурі. Завдяки бережному ставленню до традицій та народних кодів українцям удавалося передавати свій культурний спадок з покоління в покоління.

За допомогою історичних архівів наших предків ми вирішили продемонструвати багатогранність та особливість української культури.

Український національний хор під проводом Олександра Кошиця, США, 1920-ті рр.


Дівчата, Тернопільщина, початок ХХ ст.

Фото авторства Юліана-Юрія Дороша, 1946 р., Івано-Франківщина

Дівчата-українки, Борис Градов, 1970-ті рр.

Жінка біля прядки, Чернігівщина, поч. ХХ ст.

Україна. Сніданок. Фото Семена Фрідлянда, 1950-ті рр.

Великодній ранок на Закарпатті, 1924 р.

Старий гуцул, Івано-Франківська обл., 1933 р.

М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Пчілка, Л. Українка, М. Старицький, Г. Хоткевич, В. Самійленко на відкритті пам’ятника І. Котляревському. Фото Хмелевського, 1903 р. 

Розпис стін, Черкащина, XIX ст.

Гуцульська дівчина, Верховина, кін. ХІХ ст.

Раїса та Валентина Дейнеги, 1948-1949 рр., місто Краматорськ, Донецька (стара назва — Сталінська) обл.

Чернігівщина, 1913 р.

Виступ українського народного ансамблю на сцені біля Parliament Hill, Канада, м. Оттава, приблизно 1970-ті рр.

Маланка, Чернівецька обл., 1959 р.

Дівчина з польовими квітами, Прикарпаття, фото не датоване

Подружжя, місто Сніжне, Донецька обл., фото до 1925 р.


Реклама

Популярные материалы

10 новинок на літо від українських брендів


Правильні дії під час та після атаки


Схуднути за 7 днів: ефективне та просте тренування


Читайте також
Популярні матеріали