«Якби у мене був вибір, я би не ставала сильною жінкою», – Tayanna

Відверта розмова про життєві принципи, відмову від «Євробачення» і майбутній концерт

Востаннє ми зустрічалися в червні, коли про «Фантастичну жінку» можна було говорити ще тільки по секрету. Тоді Tayanna розповіла мені про свою карту бажань і переконала записувати в зошит навіть найбожевільніші мрії. Відтоді в моєму житті з’явилася постійна рубрика «сила думки», в яку я тепер вірю не менше, ніж у будь-який із законів фізики. Та сама пісня про жіноче щастя за півроку стала абсолютним хітом, очолила українські радіо-чарти й поклала початок флешмобу #фантастичнажiнка в Instagram. Сьогодні співачка, яку називають ретранслятором щастя, готується до великого сольного концерту, який відбудеться 9 березня в столичному клубі Bel’etage. Спеціальними гостями стануть відомі музиканти: Alekseev, Laud, Kadnay, Freedom-Jazz, Марта Адамчук, Vera Kekelia, Міша Марвін та гурт Luiku. Мені вдалося потрапити на одну з передконцертних репетицій і розпитати Tayanna, як вийшло так, що з пісні «Леля» почався новий етап її творчості, чому бути сильною жінкою – важкий тягар, і що насправді стояло за її відмовою від «Євробачення».

Світлана Кравченко: Як відбувся цей творчий поворот на 180 градусів: ви навмисно вирішили відійти від тужливої лірики й почали співати життєствердні пісні чи просто один період життя змінився іншим?

Тayanna: Я ніколи не замислююся, про що і яким чином мені писати, жодних стратегій немає. Мені здається, кожен автор і композитор пише про те, що його хвилює в конкретний момент. Макс Барських, Monatik, Леді Гага викладають на папір те, що відчувають, свої життєві кредо. Тож мої пісні – це відображення мого внутрішнього стану і моїх історій.

Колись то була глибока лірика, бо був період такий – глибокий сум і перебудова. Нова закоханість – нова весела пісня.

Єдине, що я колись проаналізувала тексти своїх пісень і зрозуміла, що деякі з них справді стали пророчими. Я вирішила, що Бог таким чином хоче вберегти мене від неприємних ситуацій у майбутньому. Тому я почала писати всі пісні веселими. Сумні композиції лишаються вдома в демо-версіях.

С. К.: Незважаючи на чуттєві пісні, у вас образ сильної жінки. Наскільки важко бути сильною?

Т.: Якби мала вибір, я би не ставала сильною. Це не дар, а відповідальність.

Коли в мене виникають проблеми, часто чую від чоловіків: «А, ти сильна, впораєшся». І вони навіть не пропонують свою допомогу. І деколи хочеться сісти й просто запитати: «Окей, а як це можна змінити? Як стати слабшою, щоби викликати емоцію й бажання допомогти?».

Я хочу бути жінкою – іноді сильною, іноді слабшою, все має бути в балансі. 

С. К.: А вдома теж продовжуєте грати роль сильної жінки?

Т.: Ні, це єдине місце, де я можу бути собою, такою мене мало хто знає. Біля сина я м’яка й ніжна.

А от на роботі часом доводиться вдарити кулаком по столу (посміхається), бо жінку не завжди сприймають серйозно.

При цьому я не вважаю себе авторитарним керівником, я дуже люблю й поважаю свою команду. В нашому колективі немає одного важливого, важливі всі. Для успіху в роботі треба самому бути збалансованим і навчитися приймати людей. Бо всі ми різні, той не виспався, у того проблеми вдома – усі ці психологічні моменти в роботі теж слід враховувати.

С. К.: Як і де ви відновлюєте внутрішні ресурси? Поділіться своїми місцями сили.

Т.: Я люблю прокидатися в тиші. Заварити чай, випити води, зібрати сина до школи, вийти на пробіжку, пірнути в ополонку, а вже потім збиратися на роботу. На це максимум іде дві години, бо завжди доводиться поспішати. Але ранок має бути гармонійним. Від негативу мене рятує син, хороша музика й природа.

Я намагаюся слухати свій внутрішній голос, і якщо душа кричить: «Стоп, кидай все і їдь у Карпати» – значить, так і треба зробити.

Цієї зими я чотири дні провела в горах Австрії. Але то дуже далеко треба їхати, щоби зловити дзен (Сміється). Я гарно відпочила й зрозуміла важливу річ:

немає значення, яку країну ти обереш, гори, сосновий ліс і річки – це все місця сили.

С. К.: До вашого великого сольного концерту лишаються лічені дні. Ви готуєте 18 пісень і 8 дуетів з українськими зірками. Як відбувався відбір артистів?

Т.: У шоу-бізнесі все просто: на одну дату деякі артисти вільні, а інші – ні. Ми планували ще більше дуетів, але багато хто буде в роз’їздах. Ми запросили тих співаків, які гармонійно виглядатимуть зі мною, з якими в нас будуть тембральні поєднання, з ким я близько дружу і з ким схожа творчо.

С. К.: У програмі захід заявлений як концерт-одкровення. Про що цього разу ви збираєтеся розказати слухачам?

Т.: Це будуть відверті розповіді з мого життя. Я хочу, щоби люди не тільки відпочили на моєму концерті, а, можливо, в якихось піснях знайшли себе, пережили разом зі мною ту чи іншу ситуацію й відпустили її. Оскільки моя основана публіка – жінки, яким близька моя історія, я хочу підтримати й змотивувати їх.

С. К.: Ви розповідали, що вам часто пишуть листи й просять поради, як пережити розрив стосунків, депресію чи розчарування. Що ви зазвичай таким людям відповідаєте?

Т.: Універсального рецепту точно немає, адже не тільки ми всі різні, а й кожен день відрізняється від попереднього. Звісно, я не прокидаюся безтурботною: мені також потрібно оплатити квартиру, заправити авто, вирішити цілу торбу проблем. Я ще й чуттєва від природи, тож дуже тонко все сприймаю. Але зранку я розумію, що таки прокинулася, а значить, не вмерла за ніч. Це щастя. Мені всміхається син, якому я необхідна, тож я не маю права здатися чи впасти в депресію.

Жінка, яка після розлучення лишилася сама з дитиною, апріорі не може бути самотньою чи нещасною, вас уже дві душі.

І ти починаєш відшукувати в кожному моменті щось хороше. Згодом ти робиш це автоматично і не так болісно реагуєш на невдачі.

Раніше це було так: «О, знову проблема!» А зараз: «О, привіт, проблема! Цікаво, як я тебе вирішу».

С. К.: Але ця мудрість з’явилася не відразу, до неї треба було прийти?

Т.: Тридцять три роки я йшла до цього, чесно кажучи. Можливо, якби зрозуміла це в 23, моє життя зараз було б інакшим. Але спасибі Богу, що взагалі дійшла (Сміється). Дехто так і живе в надуманій коморі, нещасний, світу білого не бачить. Хоча зізнаюся, з роками усі емоційні перепади в своєму житті я навчилася сприймати рівно. Не знаю, добре це чи погано, але я не бігаю по квартирі з криками «вау, єс, ура».

Для мене кожне досягнення – це планка, яку треба перестрибнути або принаймні лишитися на тому ж рівні.

Це виклик: треба ще вище. І я в постійній трансформації з собою, постійно в апгрейді.

С. К.: Цього року за кілька днів до жеребкування ви відмовилися від участі в «Євробаченні», заявивши: «Iнодi всесвіт не дає тобі чогось не тому, що ти цього не заслуговуєш, а тому, що ти заслуговуєш чогось іншого». Ви перестали вірити в свою перемогу?

Т.: Мене змусила передумати постійна боротьба.

С. К. З іншими учасниками?

Т.: Ні, з самою собою.

Я просто знаю, що всьому свій час. Можливо, люди колись засумують за мною як за конкурсантом «Євробачення» та оберуть мене наступного разу, хто знає. Цього року я розв’язала питання інтуїтивно, внутрішній голос сказав «не варто».

С. К.: І часто ви слухаєте свою інтуїцію?

Т.: Останнім часом так. І поки що вона мене не підводить.

Українські артисти про майбутній концерт Tayanna

Kadnay

Філ Коляденко: Я познайомився з Tayanna на минулорічному нацвідборі «Євробачення». Вона талановита, харизматична, а головне – музикант із душею. У нас збігаються цілі і погляди: ми хворіємо музикою і з радістю ділимося нею.

Дмитро Каднай: Tayanna запропонувала нам заспівати разом пісню «Літо», а вже на першій репетиції ми вирішили трохи переробити фінал, додати барабанів і музичного джему. Буде круто! 

Laud

Ми обирали між двома піснями. Проте коли на першій репетиції я взяв у руки гітару й почалася імпровізація, стало зрозуміло: будемо співати «Сни». У нас із Tayanna повне порозуміння, усі прогони проходили у веселій творчій атмосфері. Мені здається, в цій композиції нам вдалося повністю розкрити свій потенціал.

Alekseev

Я вважаю Tayanna своїм другом. Це прекрасна артистка, яка пише дуже гарні пісні. Коли я прослуховував її композиції, відразу найбільше мені запам’яталася «Кричу». У цій мелодії простежується вся доля Tayanna, її сумні й щасливі моменти, це наче щоденник її життя. Згодом з’ясувалося, що Tayanna теж хотіла заспівати зі мною саме цю пісню. На репетиціях я відчував дуже душевну атмосферу: ми просто насолоджувалися процесом. Упевнений, це буде дуже крутий концерт!


Реклама

Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Модні новинки від українських брендів


Читайте також
Популярні матеріали