У рамках прем’єри фільму «Місіс Гарріс їде у Париж» продовжуємо ділитися цікавими фактами про його зйомки. Про деталі створення картини ви можете прочитати за посиланням. А ось у новому матеріалі ви дізнаєтеся більше про виробництво стрічки, відтворення модного дому Dior та цікаві факти зі знімального майданчика.
Зйомки фільму «Місіс Гарріс їде у Париж» відбувалися у Будапешті та Лондоні у 2020 році, а також у Парижі на початку 2021-го. Творча команда була змушена призвичаюватися до нових реалій у часи пандемії та дотримуватися найсуворіших протоколів, щоб не наражати на ризик здоров’я знімальної групи та акторів. Тому постпродакшен більшої частини фільму відбувався віддалено або із залученням мінімальної кількості людей на майданчику.
«Із часом ми звикли до щоденних тестувань на COVID-19, користувалися індивідуальними захисними засобами та формували графік таким чином, щоб на знімальному майданчику перебувало якомога менше людей. Організація зйомок у Європі коштувала нам чимало нервів, оскільки правила в’їзду на територію країн змінювалися мало не щодня, що додало трохи роботи, проте ми ніколи не скаржилися і продовжували виконувати свою роботу», — розповів продюсер стрічки Гійом Бенський.
Режисер Ентоні Фабіан мав на меті зібрати першокласну творчу команду, яка б зуміла відтворити масштаб історії на екрані так, як це бачив він. З точки зору подачі Фабіан сприймав фільм ніби мюзикл без музичних номерів, тобто він хотів, щоб сцени рухалися з певним ритмом і темпом. Тож першим, кого залучив до роботи Фабіан, став оператор Фелікс Відеманн, з яким у режисера склався ідеальний тандем з першого кадру.
Для того щоб відтворити епоху, у яку розгортається історія, Фабіан залучив лауреатку премії «Оскар» — художницю-постановницю Лусіану Арріггі («Розум і почуття», «Анна та король»). Окрім великого досвіду роботи в кіно Арріггі також устигла попрацювати моделлю в Іва Сен-Лорана в Парижі в 1960-х роках, тож вона мала глибоке розуміння того, як працює модна індустрія.
.jpg)
Розробляючи ідеї для головних декорацій фільму — від скромної квартири місіс Гарріс у підвалі в Лондоні до резиденцій її клієнтів, а також місць, які вона відвідує під час подорожі Парижем, Фабіан і Арріггі завжди сприймали Лондон та Париж як два абсолютно різних за духом міста.
Післявоєнний Лондон був похмурий та зображений у відтінках сірого, зеленого та коричневого кольорів. Париж був набагато привабливіший і сміливіший, зображений у відтінках кремового, чорного та темно-синього кольорів.
«Коли місіс Гарріс приїжджає до Парижу після Лондону, у вас складається враження, наче вона дійсно потрапила в абсолютно інший світ, адже в ті часи ці міста неабияк контрастували одне з одним», — доповнює режисер.
Одним з пріоритетів Арріггі було відтворення Дому Dior таким, яким він був у 1957 році. Спеціально для зйомок модний дім надав команді креслення легендарного маєтку, який і до сьогодні розташований за адресою: авеню де Монтень, 30.
Арріггі та її команда створили великі центральні сходи, головний салон і роздягальні. Завдяки відтворенню декорацій у реальних масштабах актори могли ходити з однією кімнати в іншу, як це роблять відвідувачі Dior. Окрім того, модний дім Dior також надав знімальній групі деякі меблі та аксесуари, які було використано для декорування кімнат.
Пріоритетом для команди було автентичне зображення як архітектури Дому Dior, так і його вишукано оформлених інтер’єрів.
«Ми намагалися відтворити все точно до деталей. Від нас вимагалася максимальна правдоподібність, адже людей не обдуриш. Крім того, ми знали, що фільм дивитимуться парижани, які, ймовірно, жили там у той час, тож тиск був шалений», — розповідає Арріггі.
