Мовознавчі баляндраси в ELLE. Про «фальшивих друзів перекладача»

Колонка письменника, кандидата філологічних наук, доцента і завідувача кафедри журналістики В`ячеслава Васильченка

Гадаю, мої розумні та вдумливі читачі чули, що часто відеокартинка нас обдурює: у рекламі сметани показують клей ПВА (абревіатура ПВА утворена від терміна полівінілацетат, яким позначено полімер вінілацетату, — ці хімічні терміни пояснювати не буду, погугліть знічев՚я («з нічого робити»))))). А зовсім недавно дізнався, що в одному з перших еротичних фільмів, щоб показати пік насолоди, режисер… уколов актрисі сідницю («Частина людського тіла, якою сідають»). Тобто: глядачу здалося, що їй кайфово, а насправді бідолашній елементарно боліло. Яка там уже насолода. Висновок: бачимо й уявляємо ми одне, а насправді буває все інакше. І часто — зовсім не так романтично. Рожеві окуляри розбиваються скельцями всередину — непорушна істина.

До речі, гадати у значенні ворожити («Вгадувати майбутнє чи минуле на картах тощо; пророкувати що-небудь») ще в другій половині минулого століття вважалося застарілим. Сьогодні слово гадати правильно вживати у значеннях «Думати, розмірковувати», «Мріяти», «Мати думку, міркування щодо чогось; вважати», «Передбачати, припускати», «Сподіватися». Є із цим словом фразеологізм гадати думу (думку, гадку). Він синонімічний до думати думу (думи, думку) — «Міркувати, розмірковувати над чим-небудь». Для підсилення образу в нашій мові використовується також і стала конструкція думати-гадати (думати — «Розмірковувати над чим-небудь; мислити»). Відповідно немає в нас і слова «гадалка». Зате є ворожка1. Жінка, яка ворожить 2. Знахарка») і воро́жба («Угадування майбутнього чи минулого на картах тощо»). Знахарка ж — це «Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням».

Однак повернімося до наших баранів («Уживається в переносному значенні, коли жартівливо нагадують про потребу повернутися до раніше зачепленого питання»). І тут я почну робити для вас відкриття. Хоча насправді нічого такого «аж над» тут, звісно, немає (хоч деякі магічні здібності у мене все ж таки є). Просто багато наших мовців перебувають у полоні стереотипів та насадженій чужій матриці самі знаєте ким. Отже...

Закаляти можна чоботи, а не характер. Слово закаляти означає «Забруднити, замазати чим-небудь». Характер же загартовують (загартовувати/загартувати — «1. Надавати металевим виробам у процесі гартування більшої (ніж звичайна) твердості, міцності, пружності. 2. перен. Робити фізично або морально стійким, міцним, витривалим, виробляти здатність переборювати незгоди, труднощі»). Ще раз: загартовують шаблю, тіло, дух, волю. Але якщо це все закаляти, то воно стане просто брудним, а не міцним, витривалим чи стійким.

Свита це одяг, а не супровід великого цабе. Свитою в нас називають «Старовинний довгополий верхній одяг, звичайно з домотканого грубого сукна» та «Ознаку належності до простих людей». Сіра свита — це як «свита, пошита з грубого сірого сукна; одяг убогих людей», так і (зневажливе) «бідний селянин». Що ж до слова цабе́, то цим вигуком наші пращури давали команду волам повертати праворуч. З ним у нашій мові є фразеологізм велике цабе. Він, як і велика цяця, іронічно називає поважну, впливову особу. Супровід же такого великого цабе має назву почет (детальніше: «Особи, що: а) супроводжують високопоставлену світську або духовну особу, воєначальника; б) належать до найближчого оточення володарів; в) супроводжують керівника при якомусь огляді»; «Група людей (перев. військових), що виділяється для почесної зустрічі або супроводу кого-, чого-небудь»; «Супровід молодого або молодої на весіллі»).

На морі хитави́ця, а не качка. Гойдання судна́ на хвилях має назву хитави́ця. Раніше (в попередньому матеріалі) ми вже писали про «хитання-гойдання» на противагу «качанню». Качка ж — «Водоплавний свійський і дикий птах, цінний своїм м`ясом, яйцями й пір`ям; самка качура». І вона здебільшого живе на річці. Одразу згадується Остап Вишня та «Як варити і їсти суп із дикої качки».

Такі випадки у стилі «не те, що здається» називають «фальшивими друзями перекладача» (або міжмовними омонімами). Це слова різних мов, що мають однакову форму, але абсолютно відрізняються значеннями. Піддаючись упливу форми, мовці механічно використовують їх, керуючись значенням, закріпленим в іншій мові. Інакше кажучи, вони «транслюють чужі сенси», несуть ідеї, закладені в слова носіями іншого світогляду. То нащо нам чуже, коли в нас свого хоч греблю гати/нагати («Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь»)? Ну і гребля — це «Гідротехнічна споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ, одержання енергії тощо», а не вид спорту (як у невмиваних дикунів у лаптях). А отой вид спорту — то веслування (академі́чне веслува́ння, веслува́ння на байда́рках і кано́е), утворене від веслува́ти — «Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно́». Так що веслуймо в правильному напрямку, а не отуди кудись на болота́)))

Більше тут: 


Реклама

Популярні матеріали

«Я часто питала, за що мені ця втрата. А потім зрозуміла: війна не...


Український суперфуд: 5 корисних страв із буряка


Найстильніші сумки для літньої пори в новій колекції HARVEST...


Читайте також
Стиль життя / Блог стиль життя

Бердвотчинг: що це таке і де його шукати

Популярні матеріали