13 травня минає 177 років з дня народження видатного українського прозаїка та драматурга Панаса Мирного. Найчастіше його ім’я асоціюють із романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», написаним у співавторстві з братом Іваном Біликом. Втім, творчість Панаса Мирного значно ширша за один твір зі шкільної програми.
Які ще тексти письменника варто прочитати? Розповідає кандидатка філологічних наук та авторка Instagram-блогу про літературу «Я, ти і книги» Ірина Побідаш.
Портрет Панаса Мирного художника Миколи Підгорного
Він мав чітку громадянську позицію: виступав за права жінок, протестував проти імперської влади, яка забороняла вшанування Шевченка, та писав реалістичні твори про українське суспільство. А тим часом поліція розшукувала «політично підозрілу особу» — Панаса Мирного.
Так, Панас Рудченко — справжнє ім’я письменника — був іще тим конспіратором. Сергій Єфремов називав його «напівміфічною істотою». Деякі твори Панаса Мирного виходили друком навіть без зазначення імені автора — не лише через переслідування та можливі наслідки з боку царської влади, яка викорінювала все українське, а й через виняткову скромність самого письменника. Панас Мирний вважав, що важливішою за особисту популярність є праця на користь народу.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ми знаємо зі шкільної програми, проте це далеко не єдиний знаковий твір Панаса Мирного. У творчому доробку письменника — 718 оригінальних і перекладних поезій, 9 драм, 69 великих і малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — загалом понад тисяча текстів. Щоправда, значна частина його спадщини так і залишилася в рукописах. То що ж варто прочитати, окрім «Волів»?
Роман «Повія»
Це історія про Христину — сільську дівчину, чиє життя ламається під тиском обставин. Вона зростала в бідності, але зберегла лагідну вдачу та щиру любов до батьків. Проте низка подій — смерть батька, невдалий шлюб і борги — змушують її шукати порятунку в місті, йдучи в найми.
Справжні випробування починаються саме там. Зрештою Христина опиняється в кав’ярні «Шантан», де разом із подругою Мариною змушена розважати байдужу публіку.
Для української літератури кінця XIX століття це була радикальна та нечувано смілива тема. Тому часопис «Київська старина» навіть відмовився публікувати роман. Твір побачив світ пізніше — зі значними цензурними правками, а повну версію четвертої частини автор за життя так і не побачив надрукованою.
Містерія «Спокуса»
Відомий біблійний сюжет про гріхопадіння, але в несподіваному прочитанні. Панас Мирний перетворює історію Адама та Єви на філософську драму про людське існування.
Уявіть рай: Адам і Єва щойно поснідали й завели звичайну розмову. Але в цій містерії герої — не просто перші люди. Єва тут втілює чистий розум, а Адам — складний шлях від помилки до каяття. Те, що в Біблії виглядає як трагедія, у Мирного стає початком великої подорожі. Дорога з раю тут — це не лише вигнання, а й свідомий пошук Бога та жага пізнати непізнане.
«Адам та Єва» Тіціана Вечелліо
Драма «Лимерівна»
«Лимерівна» — класика української мелодрами, створена на основі народної балади про трагічну долю дівчини. У центрі сюжету — Наталя, яку мати намагається змусити забути бідного, але коханого Василя заради шлюбу із сином багатої та пихатої Шкандибихи. Наталя довго опирається, але хитрощі, брехня та вмовляння матері зрештою беруть гору.
Коли дівчина усвідомлює, що її жорстоко ошукали, перед нею постає важкий вибір: скоритися й терпіти осоружне життя, втекти з коханим у вільні степи або… обрати третій шлях.
Вистава «Лимерівна» у театрі ім. Івана Франка
Новела «Лови»
Іван Франко називав цей твір «перлиною», а от тогочасні видавці не поспішали з друком, вважаючи текст занадто «фривольним». У новелі «Лови» Панас Мирний майстерно розігрує тему адюльтеру, висміюючи міщанський примітивізм.
Перед нами — замальовка з життя подружжя, де кожен шукає лише власну вигоду. Вони грають у закоханість, але за фасадом ховаються лише холодний розрахунок. Динамічний сюжет побудований на грі очікувань: головний герой, амбітний кар’єрист, вистежує небезпечного злочинця-бунтівника. Але замість державного ворога він зненацька «ловить» власну дружину на зраді.
_(1).jpg)
Жан-Оноре Фрагонар — «Щасливі можливості гойдалок» (1767)
Оповідання «Пригоди з "Кобзарем"»
У центрі сюжету тринадцятирічна дівчинка, чиї батьки мають кардинально різні погляди. Батько — свідомий українець, який оберігає рідне слово, а мати — прихильниця всього іноземного, яка зневажає «простий народ» і воліє спілкуватися французькою чи російською.
Разом зі служницею дівчина викрадає у батька той самий «заборонений» Кобзар. Проте які наслідки чекають на героїню, коли це стане відомим?
