Хто такий психолог і чому варто подумати про його відвідування вже сьогодні? Інтерв'ю з гештальт-психотерапевткою Катериною Шереметьєвою

Найчастіше люди вважають за потрібне відвідувати психолога винятково тоді, коли втрачають сенс життя, почуваються дуже погано, і їм здається, що впоратися самотужки вже не вийде. Однак ця позиція не зовсім правильна, адже в кожного з нас можуть бути образи, невпевненість у собі, натягнуті стосунки з оточенням, невдачі, страхи та втрати. І кожен справляється з усім перерахованим вище по-своєму: хтось легко і (якщо пощастить) безповоротно забуває, а хтось мучиться, сам не розуміючи від чого, накопичуючи в собі все роками.

І тут перед нами постають питання: Чи можна самому впоратися з проблемами, чи краще звернутися до психолога? І як вибрати фахівця у цій галузі? Як справлятися зі стресом та тривогою під час війни? Ми поговорили про це з психологом Катериною Шереметьєвою і зробили висновок, що психологічні консультації — це ніщо інше, як турбота про своє здоров’я.

Як психологія прийшла у ваше життя? Чому саме ця галузь?

Як би банально це не звучало, але я з дитинства цікавилася тим, як ми влаштовані, чому ми так реагуємо, чому у всіх різні характери. Мені цікаві були конфлікти людей, я хотіла зрозуміти, чому не можна знаходити компроміси. І була рішуче налаштована вступати на «психологію». Але як часто буває, батьки наполягли на юридичному. Ця професія не мала попиту на той час, і, попрацювавши рік помічником адвоката, я зрозуміла, що моє бажання стати психологом і психотерапевтом, як і раніше, сильне. І я ризикнула і вступила відразу до двох вишів паралельно на факультети «Психологія» та «Гештальт-психотерапія». І звісно, перше, що я зробила, — це почала свою особисту психотерапію, яка триває вже 12 років. 

Якими навичками має володіти професійний психолог та якими особистими якостями?

Одна з найважливіших — це особиста терапія, не менше 150-200 годин, щоб почати працювати з людьми. Психолог/психотерапевт має бути пропрацьований. І ще важливо мати справжній інтерес до своєї роботи. Це одна з найскладніших професій, без інтересу до людей робота буде схожа на тортури й не принесе користі. Що стосується навичок — це постійне підвищення кваліфікації, супервізорська група, і також бажано мати спеціалізації в різних темах. 

Розкажіть, чим ви займаєтеся. І чому саме гештальт-терапія?

Я свого роду провідник між підсвідомістю та усвідомленням клієнта. Я не порадник. Я допомагаю усвідомлювати, проживати ваші глибинні переживання, вибудовувати опори, впізнавати себе, набувати нових механізмів взаємодії. З усіх можливих підходів психотерапії я віддала перевагу гештальту, тому що мені він близький за красою внутрішнього устрою, розуміння, відчуття себе, своїх особливостей. Гештальт — це про почуття, про переживання. Він вчить розуміти те, що ви відчуваєте, що з вами відбувається, які ваші переживання, і дає інструменти їх пропрацювати та набути нових механізмів і реакцій. 

Ви ще влаштовуєте ретрити. Розкажіть про них: у які місця ви їздите з клієнтами, чому це важливо та необхідно всім?

Цього року нашому проєкту «Терапія гедонізмом» виповнюється 5 років. Я і моя колега продовжуємо проводити ретрити. У зв`язку з війною потреба зросла: дуже багато українців опинилися в Європі, далеко від дому, що означає брак підтримки, прийняття, опор і спілкування. А групова терапія якраз дає ці опори. Наші ретрити — це те місце, де ви можете бути собою, бути цінністю, отримувати підтримку, знаходити нові опори. І ще важливо сказати — ми проводимо ретрити в красивих місцях. Спочатку ідея проєкту полягала в тому, щоб поєднати подорожі та враження з психологією. Ми проводимо ретрити в Рим, Барселону, на південь Франції, у Бодрум, Лос-Анджелес і готові підкорювати нові місця. 

Враховуючи повномасштабну війну в Україні та всі обставини зараз, чи немає у психологів тенденції на перехід в Інтернет? Здається, людям, яким потрібна консультація, це також зручно. У чому різниця роботи з людиною особисто та через екран?

Перехід на онлайн відбувся ще в першу пандемію. А з початком повномасштабного вторгнення психологи продовжили працювати онлайн і допомагати цивільним і військовим дистанційно. На мій погляд, різниця між онлайн і особистою зустріччю невелика, але є. Людина — істота соціальна, і нам важливо контактувати наживо. Особиста зустріч дає більш об`ємну взаємодію клієнта і терапевта. Можливо використовувати й інші інструменти, ігри. Але я б не знецінювала онлайн. Обидва способи є якісними. 

Скажіть, який клієнт для вас найскладніший, а який найпростіший?

Усі процеси, які з нами відбуваються, — це нормально. Єдине — мені складніше працювати з клієнтами, які мають межовий розлад особистості або інший вид психіатрії. 

Знання психології та поведінки людей якось допомагає вам у звичайному житті (особливо зараз, під час війни в Україні)? Як саме?

Допомагають не тільки знання, а й особиста психотерапія. Що краще я розумію себе, то якісніше я взаємодію з іншими. Знання допомагають безоцінково ставитися до поведінки людей, особливо близьких. У сім`ї ми надаємо підтримку одне одному, більше говоримо, кожен член сім`ї може відкрито проявлятися і бути собою. Так легше минають конфлікти. 

Скажіть, чи є (були) у вас role model або приклади для наслідування у роботі? Люди, на яких ви орієнтуєтесь, вчителі у прямому та переносному значенні.

Ви знаєте, ніколи не було. Я завжди орієнтуюся на себе. Якщо я буду повторювати чийсь образ, то я буду прагнути проживати не своє життя, а наслідувати, конкурувати та змагатися. У кожної людини свій потенціал і свій темп. У професійному плані це фахівці, професори, мої викладачі, якими я захоплююся. 

Що варто враховувати під час вибору психолога?

Під час вибору психолога важливо орієнтуватися на два аспекти. Перший — особистісне сприйняття після першої консультації. Важливо прислухатися до своїх відчуттів: вам не повинно бути дискомфортно. А другий — це кваліфікація. Психолог/психотерапевт повинен мати не менше 150-200 годин особистої терапії — це мінімум. Також важливо продовжувати перебувати в особистій терапії на регулярній основі. Крім цього, відвідувати супервізорську групу — там звіряють стан фахівця і рівень професіоналізму, коригують роботу. У кожного психолога/психотерапевта має бути особистий супервізор, який коригує його роботу і застерігає від вигоряння. 

Чи є універсальна порада, як привчити себе не застрягати в страхах та інших станах, а, навпаки, відчувати рух життя і себе в ньому?

Пам`ятати, що ви у себе одна, і реагувати вчасно на зміну своїх станів. Щодо страху — це почуття, яке паралізує, звужує наше мислення до тунельного, у такому стані ми не здатні мислити ширше. Страх важливо визнавати й уявляти найгірший результат того, чого боїтеся. Уявили? А після проживіть результат цієї події. Якщо з`являються почуття, називайте їх, які вони. І дайте відповідь на запитання: як ви діятимете, якщо це станеться? У будь-якому переживанні головне — вивести почуття в усвідомлення і пам`ятати про дихання.

Що ви можете порадити людям зараз: як боротися зі стресом, що робити з емоційним онімінням, як реагувати на важкі новини? 

Бути уважними до себе. Не ігнорувати сигнали тіла. Підтримувати нервову систему БАДами. Своєчасно звертатися по допомогу до фахівців і близьких людей. Скоротити токсичне спілкування. Займатися спортом.

Повертаючись до старту кар`єри, стали б щось змінювати?

Якби мала час, то я із задоволенням повчилася б ще в Америці. Психологія — це наука, яка стрімко розвивається. А в Америці найпрогресивніші та найсучасніші дослідницькі центри.

Як ви розумієте успіх? Чи вважаєте себе успішною людиною?

У моєму розумінні успіх — це задоволеність собою і своїм життям. Баланс у всіх сферах життя, але тільки той баланс, який підходить вам. І так, я вважаю себе успішною людиною. 

Які кроки ви робите для досягнення своєї мети?

У досягненні мети я завжди ставлю собі запитання: для чого мені те, що я хочу? Це вносить ясність у розуміння справжньої потреби, тоді можливо побачити більше шляхів досягнення мети. І звичайно ж, я докладаю завжди зусилля, адже, як відомо, під лежачий камінь вода не тече.

Розкажіть про свої плани щодо роботи на майбутнє.

Продовжувати розвиватися у своїй професії, бути корисною людям. Війна принесла багато дефіциту в різні сфери нашого життя. Потреби в психологічній підтримці та кваліфікованій допомозі зросли. Я подумую про психологічний реабілітаційний проєкт для дітей війни.

Команда:

Fashion producer: Олена Мусієвська 
Photo: Michael Fedorak
Style: Ilia Homeniuk 
Jewellery partner: італійський ювелірний Дім BVLGARI в Києві, ТЦ Мандарин 
Fashion partner: Domino Group