Ми бачимо їхні сльози та усмішки на екрані, але навіть не здогадуємось, що вони відчувають за кадром. Їх називають іконами, музами, легендами, але кожна з них — насамперед людина, за успіхом якої стоїть боротьба за свободу, кохання, гідність, право бути собою та жити без тиску чи осуду.
У цій добірці ми ділимося біографічними кіноісторіями про шістьох талановитих акторок: від першої світової суперзірки Сари Бернар до «голлівудської поганої дівчинки» Френсіс Фармер. Вони сяяли, падали, гучно заявляли про себе та залишили яскравий слід в історії кіно.
«Божественна Сара»
30 жовтня в український прокат виходить французький байопік про акторку театру та кіно Сару Бернар. «Божественна Сара» щиро вірила, що легенда важливіша за історію, та впродовж усієї кар’єри створювала міфи навколо себе.
За сюжетом після трагічної втрати ноги Сара Бернар згадує своє яскраве життя: сценічний успіх, пристрасні романи, ексцентричні витівки та боротьбу за можливість бути собою.
У стрічці Сара розкривається не лише як акторка, але і як жінка-бренд. Сама того не усвідомлюючи, вона була геніальною піарницею, яка вправно маніпулювала ЗМІ. Аби постійно підігрівати інтерес до свого життя, Сара влаштовувала скажені вечірки, заводила екзотичних тварин, випустила сувеніри з власним зображенням і вільно говорила все, що спадало їй на думку.
Цей фільм про фантастичну self-made жінку занурить вас у богемну атмосферу та подарує справжнє естетичне задоволення в кожному кадрі.
«Френсіс»
Це біографічна драма про трагічну історію акторки Френсіс Фармер — неймовірної красуні й бунтівної зірки 1930-х, яку називали голлівудською поганою дівчинкою. Вона яскраво розпочала свою кар’єру, але стрімко її завершила через вибуховий характер і небажання грати за правилами індустрії.
Фільм розкриває всі грані суперечливої особистості Френсіс: її безумовний талант і прагнення грати серйозні ролі, схильність до депресії й залежність від алкоголю, спалахи агресії та конфлікти з оточенням.
Неспроможна побороти своїх внутрішніх демонів, вона неодноразово потрапляла до психіатричних лікарень, де переживала приниження, катування і навіть сексуальне насильство. Цей досвід остаточно зламав акторку та опустив її на самісіньке дно, з якого було важко піднятися.
За блискуче втілення образу Френсіс у цій стрічці Джессіка Ленґ здобула «Золотий глобус» і була номінована на «Оскар».
«Джуді»
Байопік режисера Руперта Ґулда приніс Рене Зеллвеґер премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. Акторка доклала чимало зусиль, аби перевтілитись у Джуді Гарленд — зірку «Чарівної країни Оз». І зробила це фантастично. Критики писали, що «вона не грає Джуді, вона і є Джуді».
Події фільму розгортаються в 1968 році, коли 46-річна Джуді переживає складні часи. Виснажена залежностями й тиском суспільства, жінка намагається розв`язати фінансові проблеми й бореться за опіку над дітьми. Щоб утриматись на плаву, вона погоджується виступати в лондонському клубі Talk of the Town, де знову виходить на сцену. І кожен її концерт — це геніальність на межі фейлу: сміх, сльози, забуті рядки, невпевнена хода та незмінно чарівний голос, що гіпнотично впливає на публіку.
Цікавий факт: всі пісні Рене Зеллвеґер виконує самостійно. Вона старанно навчалася вокалу, щоб максимально точно відтворити стиль Джуді Гарленд. Послухайте легендарну Over the Rainbow у виконанні Рене — це суцільна магія!
«7 днів і ночей з Мерилін»
1956 року Колін Кларк працював асистентом режисера на знімальному майданчику стрічки «Принц і танцівниця», де зустрів свою мрію, Мерилін Монро, і провів із нею 7 незабутніх днів. Про свій тиждень з легендою він написав книгу «Принц, танцівниця і я», яка й лягла в основу цього фільму.
За сюжетом під час знімань у Лондоні разом зі своїм суперзірковим партнером Лоренсом Олів’є Мерилін стикається з нерозумінням, невпевненістю й купою страхів. Вона почувається розгубленою та самотньою, і саме в обіймах простого хлопця Коліна акторка знаходить затишок та спокій, яких їй так бракує в шаленому житті перед камерами.
Мішель Вільямс створила дуже щирий та проникливий портрет Монро — не жінки-ікони, а звичайної дівчини, яка прагне людського тепла. Ця роль принесла акторці «Золотий глобус» та заповітну номінацію на «Оскар».
«Кінозірки не вмирають в Ліверпулі»
Це сповнена ніжності й драматизму історія кохання молодого британського актора Пітера Тернера й Ґлорії Ґрем — голлівудської легенди, яка в 1953 році здобула «Оскар» за роль у фільмі «Злі та гарні».
Пітер знайомиться з Ґлорією в Ліверпулі 1978 року, під завісу її слави, і спершу навіть не впізнає в ній колишню кінодіву. Попри значну різницю у віці, він відчуває сильне тяжіння до цієї яскравої й трохи ексцентричної жінки. Між ними спалахує пристрасть, що згодом переростає в глибоке почуття та взаємну довіру.
Режисеру Полу Макґігану вдалося створити напрочуд інтимний фільм про справжнє кохання, гідність і крихкість життя. А також про те, що згасла зірка може знову засяяти, принаймні в чиємусь серці.
«Ноллі»
Життєствердний, дотепний і дуже британський мінісеріал про Ноель Гордон — акторку, телеведучу й зірку мегапопулярної мильної опери «Перехрестя».
Попри незмінно високі рейтинги, Ноллі раптово звільняють із серіалу, і це стає справжньою трагедією і для неї, і для мільйонів шанувальників. Після втрати роботи, яка впродовж багатьох років була сенсом її життя, жінка намагається зберегти гідність і повернути славу. На її боці правда та величезна любов глядачів, а це вже половина успіху.
Навіть якщо ви вперше чуєте про Ноель Гордон, серіал варто подивитися принаймні заради того, щоб насолодитися майстерною грою Гелени Бонем Картер та інтелектуальним британським гумором.
