5 українських фотографів, що взяли участь у проєкті HOME в Ліверпулі, поділилися своїми історіями про дім

Ексклюзивно на ELLE.UA

У рамках ЄвроФестивалю в Ліверпулі, який тривав з 1 по 14 травня, було реалізовано фотопроєкт Home від Ukrainian.Photographies, Open Eye Gallery, Українського інституту та Британської ради. «Дім» — проєкт, що досліджує поняття дому через українську фотографію та британську поезію. Своїми історіями про дім з ELLE.UA поділилися 5 українських фотографів, чиї роботи були представлені на виставці.

Ярослав Солоп

Фото з проєкту «Сирена лунає», 2023

За останній рік мені було складно рефлексувати як художнику на події в Україні. Я займався волонтерською діяльністю і намагався заробляти кошти, щоб підтримувати фінансово всіх причетних до захисту нашої країни. Проте, коли куратори проєкту Home. Perspectives разом з Open Eye Gallery запропонували взяти участь у виставці з історією про дім, з радістю погодився. Через розташування нашого помешкання, під час повітряної тривоги моя родина не має можливості переміститися до бомбосховища, тому, щоб заспокоїтися, близькі слухають у навушниках музику. На виставці представлена фотографія з серії «Сирена лунає», на якій я зафільмував один з таких моментів.

Зараз поняття дому для мене стало значно ширшим. Я бачу його не в конкретному місті, країні, стінах, будинку чи вулиці — дім там, де моя родина і близькі.

Дарія Свертілова

Проєкт про студентські гуртожитки я почала у 2019 році. У 2013-му, коли почався Майдан, мені було 17 і я сама вчилася на першому курсі університету. Події того часу сильно вразили мене, зокрема то, що Революція почалася з протесту студентів. Відрефлексувавши ці події кілька років потому, мені захотілося показати молоде покоління українців, тих, хто виступає рушійною силою і не має зв’язку з радянським минулим. Я назвала серію «Тимчасовий дім», тому що у просторі гуртожитків мене найбільше вражало відчуття плинності часу, ефемерності дому, якій кожен студент/-ка створював/-ла у своїй кімнаті.

З початком повномасштабної війни це відчуття, здається, розповсюдилося на будь-який простір. Останнім часом мені болісно думати про дім, тому що для мене це місце, де ти відчуваєш спокій та безпеку — стани, які майже зникли за минулий рік.

Ігор Чекачков

Одним з моїх перших проєктів була серія Daily Lives, в якій я вивчав, як люди живуть у спільному просторі. Тоді я знімав друзів, з якими жив, і це були фотографії безтурботного життя харківської молоді. З початком повномасштабного вторгнення я залишив свій дім в Харкові й поїхав на захід. Я продовжив знімати цю серію, показуючи, як люди співіснують разом у зовсім іншому контексті, опинившись у тимчасових домівках з іншими та перевинаходячи своє життя в умовах війни далеко від дому.

Моя робота і досі сфокусована на цьому понятті та людях, які були змушені покинути свою оселю. Я часто запитую їх, що таке дім, але не поспішаю відповідати собі на це запитання сам. Бо воно стоїть у центрі моєї практики тепер, і я буду шукати відповіді за допомогою фотографії.

Андрій Рачинський

Салтівка — найбільший спальний район в Україні. До 24 лютого в ньому проживало близько 500 тис. харків`ян (це третина всіх мешканців міста). З початку повномасштабного вторгнення Салтівка обстрілювалася росіянами майже кожного дня. Це відбувалось до кінця травня 2022 року, допоки Збройні Сили України не звільнили велику частину Харківської області й не відкинули ворога на відстань, з якої артилерійські обстріли Харкова були неможливі. Фотографії написів були зроблені на Північній Салтівці, яка зазнала найсильніших руйнувань через ворожі обстріли. 70% будівель Північної Салтівки пошкоджені або знищені. Написи були зроблені місцевими жителями, які не евакуювались і продовжували жити у підвалах багатоповерхівок або квартирах.

Поліна Полікарпова

Фото зроблено спеціально для проєкту HOME

На фотографії — київська панельна 16-поверхівка під час зимового планового вимкнення світла. Холодний промінь світла, що видно по центру фото, — мій автопортрет з ЛЕД-лампою, яку я раніше використовувала лише для фотографування та яка в останню зиму стала дуже потрібним мені атрибутом в побуті. Лише кілька вікон горіли теж, але слабко, у сусідів свої способи штучного освітлення. Дім для мене завжди буде мати досить тривіальне значення — це орендована квартира, яку я знімаю зі своїм коханим.


Реклама

Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


«Діамант — найгарніша і найбажаніша інвестиція»: засновниця Diva...


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Читайте також
Популярні матеріали