Емпатія — це здатність розуміти емоційний стан інших людей та їм співпереживати. Це не про читання думок, а про розпізнавання емоцій інших, метафорично кажучи «відчувати себе в шкурі іншого». Емпатія допомагає у спілкуванні із близькими, людина краще їх розуміє, поглиблює з ними зв’язок.
Експертка Інституту когнітивного моделювання, психоаналітикиня Ольга Корбут розповідає, що водночас часто зустрічаються люди, котрі вважають, що емпатія — це щось про те, що заважає жити та комунікувати з іншими.
Чи існує «погана» емпатія?
Дійсно буває так, що здатність співпереживати розвинена болісно сильно.
- Людина так інтенсивно переживає почуття інших, що не може розрізнити, де моє, а де чуже.
- Відбувається ніби втрата кордонів, злиття з почуттями інших людей.
- Людина починає присвоювати собі почуття іншої людини та наділяти її своїми.
- Як результат — розмиття особистих кордонів, маніпуляції, нездорові стосунки.
На прикладі стосунків у парі люди з такою емпатією можуть ставати жертвами нарцисичних особистостей та не здатні завершити взаємини, де їх принижують, ображають, знецінюють.
Завжди є пояснення його/її поведінки та почуттів. Наприклад, брак любові в дитинстві. Жертва в такому разі думає, що зможе «долюбити», врятувати. Мовляв, любов змінить людину, і все буде по-іншому. Але насправді навряд чи можна цього дочекатися.
Якщо ви відчуваєте, що ваша емпатія руйнує ваше життя, зверніться по допомогу. Чому формується така неадекватна емпатія, як із нею справитися, можна зрозуміти впродовж курсу терапії з психоаналітиком чи психотерапевтом.
