Аб’юзер завжди вибирає найкраще «яблучко з кошика»: все, що варто знати про відносини з нарцисом

Чому жертвами нарцисів стають ефектні й талановиті люди та як вийти з таких стосунків

Наразі тільки лінивий не говорить про те, які чудовиська ті аб’юзери, особливо якщо йдеться про чоловічу стать, хоча аб’юзивні відносини та моральне насилля не залежать від гендеру.

Ексклюзивно для ELLE.UA клінічна психологиня, сертифікована психоаналітикиня Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій Єлизавета Птиця розповідає, чому жертвами нарцисів стають успішні й талановиті люди та як вийти з таких відносин.

Кадр із серіалу «Велика маленька брехня» 

Заведено вважати, що здобич аб’юзера — завжди слабка та емоційна нестійка особа, яку легко підкорити, але це не так. Аб’юзер вибирає собі найкраще «яблучко з кошика», бо йому потрібна сильна, сповнена мрій, яскрава особистість, яка буде завжди прагнути до зростання. Дуже зрідка справжній патологічний нарцис, тобто аб’юзер, вибирає собі «сіреньку мишку» з нереалізованими амбіціями, але навіть тоді він знає, що ця «мишка» або дуже витривала, або вже була понівечена кимось до нього.

У цьому випадку аб’юзер на першому етапі знаходить втіху і тимчасовий затишок у поєднанні психологічних ран: «мишка» лишилась з понівеченою самооцінкою після минулих відносин і не може повірити, що зустріла таке щастя, а патологічний нарцис завжди — звісно ж, він ніколи не зізнається у цьому навіть самому собі — вважає, що він нікчема та повний лузер. Саме у поєднані біля вогнища самотності та тотального непорозуміння з боку світу такі пари можуть деякий час бути разом. Але як тільки аб’юзер «відігріється», він почне свою гру.

Кадр з фільму «Мій король» 

Важливо знати, що аб’юзер живиться життєдайною силою та незламністю свого «хазяїна». Треба зламати стереотип «жертви» — в ньому немає ресурсу до стійкості.

Уявіть, як з таким формулюванням все має інший вигляд. Так-так, саме хазяїна, бо простими словами, не дуже мудруючи, аб’юзер — це паразит. В тропічних лісах є такий вид грибів, як кордицепс однобокий. Дуже цікавий гриб-паразит. Він потрапляє в організм найсильнішої мурашки, повністю змінюючи її поведінку, вражаючи нервову систему — роблячи так звану адаптивну маніпуляцію. Тобто повністю підкорює собі хазяїна. Мурашка їсть те, що «накаже» гриб, поводиться так, як їй диктує паразит, змінює звичний уклад життя та функціонування. Далі гриб проростає через голову хазяїна, змушує вилізти мурашку на саму високу гілку і там вже випускає свої спори, летить у пошуках нової сили. Нічого не нагадує?

Дуже часто я чула у своєму кабінеті слова: я висмоктана, зруйнована, без сил, я втратила бажання творити, мріяти, мене зламали та розбили на друзки, я ніхто, я ніколи більше не знайду собі пару, я некрасива, я нічого більше не хочу, мене наче хтось підмінив.

Хоча в цей час переді мною сиділи красиві, харизматичні, талановиті, але повністю знецінені собою люди. Бо наш «паразит» «з’їв» усе те, що мала до зустрічі з ним людина: успіх, визнання, динамічне життя, все те хороше, з чого складався той великий внутрішній всесвіт. Треба зазначити, що саме ці якості недосяжні для аб’юзера. Не тому, що він бездара, а тому, що нічого в ньому не затримується, не закріплюється. Він скільки б сам не мав, завжди буде заздрити та поливати брудом кожного, хто має хоч найменший успіх.

Кадр із серіалу «Чому жінки вбивають» 

Нерідко аб’юзери ведуть подвійне життя, мають декілька прихильників або коханок, ведуть фейкові сторінки в соціальних мережах, використовуючи чужі фото або фото відомих особистостей і завжди дуже багато брешуть тим, хто їх не знає. Те, що їх викриють, — це найстрашніше, що може з ними статись. 

Для того щоб підкорити «хазяїна», аб’юзер почне атаку на найліпші та найсильніші місця. Слабкі він залишає на закуску, коли вже ви будете зламані настільки, що ваше его буде тріскатись як кришталь. День за днем він буде ставити під сумнів вашу компетенцію, робити це витончено і непомітно, через філігранні маніпуляції, мовчанням на звернення допомогти вам вирішити особисту чи робочу проблему, робити переадресацію на ваші запитання «Чи зі мною все ок? Чи вірно я вчинив?». Скоріш за все, у відповідь ви почуєте: «А ти певна (певен), що ти тут правий (права)? А з кимось ще таке траплялось? Сам винний (сама винна), треба було промовчати!»

Уважно слідкуйте за тим, коли ви вперше почнете сумніватися в тому, у що вірили до цього і були впевнені на сто відсотків, що ви в цьому найкращі. Нагадуйте собі частіше, що ваші професійні та особисті якості, ваша зовнішність, здоров’я, відносини та світогляд можуть бути розглянуті як «добре чи недобре» лише вами, все інше — тільки через конструктивний діалог. Задайте собі питання, що змінилось у вашому суб’єктивному світі, що ви почали втрачати ту опору. Як правило, роль винуватого ми приймаємо на себе в дитинстві, коли ростемо у холодному сімейному кліматі, де нічого не пояснюють, де не дають жодних відповідей на ваші почуття, де вас робили винним у всьому, що з вами сталось, навіть якщо ви були абсолютно праві та треба було вас захищати.

Головна прогалина донора для «паразита» — це його емоції та емпатія. Гра в «маму» або «батька», ввічливість, чуйність, доброта, високі моральні якості, надмірне співчуття, турбота, бажання віддати більше, ніж маєш, свідчать про приховану невпевненість у собі, нестачу любові з дитинства, тривожну прив’язаність, острах бути відкинутим — все це стимулює знаходити собі у пару аб’юзера. Тільки він може нескінченно підтримувати «перегони за любов» у вашому внутрішньому світі. Звертайте увагу на свої дії, витрати, поведінку, рівень тривоги. Якщо вони стають надмірними, а вам стає добре, якщо все, що ви робите, направлене на задоволення «паразита» — час зупинитись. Особливо коли вдячність за ваше добро починає сприйматись як належне.

Кадр із фільму «Зникнувша» 

Для того щоб виймати з вас силу, аб’юзер буде перегортати на звинувачення ваші почуття та досить резонні коментарі щодо ставлення до себе. Коли ви почнете говорити про те, що вам не подобається або що вас ображає, чого вам не вистачає, аб’юзер цієї ж миті скаже: «Тобі здалось» або «Я не розумію, чого ти від мене хочеш». Або вихопить з контексту одне слово, перекрутить увесь зміст і зробить вас винним у тому, що ви його атакуєте, а він насправді хороший. Все. Ви відчуваєте себе винним, ви вже забули, що ще хвилину тому ви були впевнені у несправедливому ставленні до вас, у вас починається тривога — і ось ви вже готові просити вибачення за те, що вас не так зрозуміли. Згодом ви починаєте сумніватись навіть у тому, що відчуваєте, що вас ображає, починаєте ігнорувати власні почуття. І що найголовніше — починаєте думати, що з вами щось не так. Справедливо буде відмітити, що «зі мною щось не так» вже жило у вашій психіці до зустрічі з аб’юзером. Воно лише піднялось на поверхню завдяки отруті постійних сумнівів, яку мікродозингом вприскує паразит. Працюйте над цим: як тільки рівень самооцінки починає падати — це великий червоний прапор.

Постійні рефлексії, намагання розібратись, що не так, коли дарується стільки почуттів та розуміння, переростають у самокопання, призводять до погіршення самопочуття, виснаженню, втрати лібідо, бажанню побути наодинці або, навпаки, не відходити від аб`юзера в надії спіймати обрис розуміння та ласки надають аб`юзеру його головний приз — відчуття переваги та тріумфу над вами. Якщо ви помітили, що, як тільки з вами стається якась неприємність (або після сварки ви пригнічені, без настрою, або захворіли), в аб’юзера відразу з’являється піднесений настрій, він починає говорити компліменти, знайте: ви нагодували «паразита» своїм поганим самопочуттям. На жаль, сильними людьми не стають задурно. Це велике гартування часом та досвідом. Десь вже з вами таке траплялось, коли задовольнити близьку людину можливо було тільки своєю слабкістю або надмірними успіхами. Дуже часто приводом до такого є дуже вимогливі та нарцисичні батьки, які не могли витримати вашої особистості та її проявів і давали вам спокій, тільки коли доводили вас до сліз. Постійно тримали вас в залізних рукавицях і ставили велику планку у вихованні. Вічне батьківське незадоволення гартує дитину: вона вчиться маневрувати між намаганням зберегти себе і віддати будь-що за гарне слово від батьків.

Кадр з фільму «Тиха гавань» 

Намагання щось виправити в патологічному нарцисі, привчити до доброго ставлення, звичок, вищих цінностей, якщо ви вже така надстійка натура, — марна трата часу. В аб’юзері нічого не приживається, він як чорна діра буде захоплювати вашу галактику, але так ніколи й не наїсться. Його неможливо змінити, бо все, що є добрим, цінним, коштовним, його фруструє і тільки нагадує, що він нікчема. Його неможливо змінити. Він назавжди лишився маленьким ображеним хлопчиком чи дівчинкою, які радіють тільки тоді, коли інші плачуть. Вас замінять на нового «хазяїна», але ви залишитесь із повним відчуттям безпорадності та марно витраченого часу, із відчуттям морального банкрутства, повним дурнем, який вклав стільки інвестицій — чи то емоційних, чи то фінансових. На жаль, це може породити у вас відчуття, що ви ні на що не здатні, бо виклали все, що є. Тому зупиняйтесь, як тільки відчуєте, що ви надмірно відстоюєте свої права, намагаєтесь довести, що з вами все добре, приносячи на жертовний камінь аб’юзеру все більше і більше. Нагадуйте собі, що вам недобре, що ви змушені терпіти те, що не є вам притаманним, що ви починаєте йти на компроміси із самим собою. Це зрада самого себе заради абсолютно пластикової психічної структури. Єдиний маркер, який є неоціненний і абсолютно правдивий, коли ви вже почнете тонути у сумнівах, хто поганий і що з вами не так, — це одне запитання: а чи добре мені, коли я з цією людиною? Якщо відповідь «ні», це вже потреба звернутись до спеціаліста, щоб розібратись із тим, що відбувається.

Якщо вже так сталось, що ви вийшли з подібних відносин, відразу робіть все, що нагадає вам колишнього себе — ще до руйнування та філігранного насильства. Змініть формулу «жертви» на того, який мав що дати, — отже, це джерело нескінченне, і вам лише потрібні час і турбота, щоб відновитися. Згадайте простий вислів: «Якщо тобі щось здається — тобі не здається», він веде вас до того, що з вами все добре і ви ні в чому не винні. Що такий паразит прийшов у ваше життя, щоб нагадати вам, хто ви є. А також зміцнити вас, допомогти зрозуміти, що таке справжня любов до себе, адже в стосунках з патологічним нарцисом, як би там погано не було, лунає велика промова всесвіту до нас: «Навчись любити себе, ніколи в долонях іншого ти не знайдеш підтвердження, що ти гідний любові».


Реклама

Популярні матеріали

Національна спадщина: 5 забутих страв української кухні


Куркума для схуднення, омолодження та виведення токсинів: як та...


Про що говорять чоловіки: 10 секретів, які варто знати кожній...


Читайте також
Популярні матеріали