Антверпенська шістка: хто вони і як змінили світ моди. Анн Демельмейстер

Історія успіху дизайнерки

Світ моди — місце надзвичайно жорстоке. Тут не вибачають помилок, а твоєму успіху радіють, зціпивши зуби. Великі бренди роками перебувають у стані холодної війни між собою і роблять усе можливе, аби переграти конкурентів. Креативних директорів переманюють, а якщо це не вдається, нищать їхню репутацію, як у випадку з Гальяно. Навіть у межах одного конгломерату рада директорів уважно стежить, аби успіх одного бренду не затьмарював інших, як це сталося з Деніелем Лі у Bottega Veneta. І у всьому цьому «кривавому морі» молоді незалежні дизайнери почуваються найскладніше.

Гучно заявити про себе, набути бажаної популярності та знайти спонсорів, аби масштабувати свій бренд, — все це межує із фантастикою. Молодим талантам щонайменше потрібно показати щось таке, чого раніше ніхто не робив.

Викликати фурор на подіумі, проте не якоюсь дурницею, а чимось насправді красивим, цікавим, а головне — свіжим для світу моди. Найяскравішим прикладом такого успіху можна вважати Антверпенську шістку. Більше про дизайнерів, що до неї входять, розповідає стиліст і fashion-колумніст Єгор Воронкін.

Її вважають засновницею напряму деконструктивізму в європейській моді.

Її вбрання називають експериментальним та навіть абсурдним.

Вона творила, як творила легендарна Віонне, — не користуючись викрійками та дотримуючись муляжного стилю роботи.

Вона повністю стерла межі між чоловічими та жіночими моделями у своїх колекціях, підносячи не гендер, а ідею перед ним.

Її імʼя — Анн Демельмейстер.

Народилася Анн 29 грудня 1959 року в маленькому бельгійському місті Варегем, проте майже одразу після появи доньки родина переїхала до Брюгге.

З ранніх років дівчинка виявляла неабияку схильність до малювання, тому батьки вирішили віддати Анн до художньої школи.

Під час навчання Демельмейстер особливо захоплювалася малюванням портрета, вдосконалюючи штрихи та реалістичність в передачі міміки та погляду. І саме тоді в неї зʼявляється думка про те, що очі людини та обличчя в цілому можна вдало підкреслити гарним одягом.

Після закінчення школи 1978 року Анн вступила до Королівської академії образотворчих мистецтв у Антверпені.

Під час навчання вона познайомилася з молодим фотографом Патриком Робіном та почала серйозно захоплюватись фотомистецтвом.

За декілька років пара уклала шлюб. Робін став не тільки чоловіком, а й партнером в бізнесі та опорою Анн на все життя.

Закінчивши академію 1981 року, Демельмейстер, натхненна успіхом своєї дипломної колекції, подала заявку на участь у конкурсі «Золоте веретено ʼ82», покликаному підтримати бельгійську текстильну індустрію. Анн тріумфально виграла цю премію та гучно заявила про себе у рідній Бельгії.

1985 року Анн та Патрик заснували власну марку одягу BVBA 32, а вже за рік відбувся легендарний вояж шістьох друзів та однокурсників.

 Їхня сенсаційна поява на Тижні моди в Лондоні увійшла в історію як народження «Антверпенської шістки».

Їхній стиль отримав назву бельгійський деконструктивізм — монохром, вузькі та довгі силуети, розірвані, порізані та помʼяті речі, флер панку, готики та романтизму водночас.

Творча манера Анн відрізнялась від того, що робили всі її колеги, особливою глибиною та драматизмом. Її варіації готичної романтики та відсилання до вікторіанської епохи в обгортці модернізму та деконструктивізму дивували й захоплювали водночас.

Її моделі не були схожі ні на що інше, і тому на Анн чекали успіх та слава реформаторки.

1987 року світ побачила дебютна колекція Демельмейстер під брендом BVBA 32 — осінь-зимаʼ1988. Дизайнерка вирішила провести показ у Лондоні — у вигляді виставки.

Колекцією Анн одразу ж зацікавились відомі ритейлери, серед яких був і нью-йоркський універмаг Barneys: тут одразу зробили замовлення та наполягли на ексклюзивних продажах колекцій Анн в Америці. До слова, речі моментально розкупили.

У майбутньому з розширенням попиту BVBA переглянули умови продажів для Barneys та розширили співпрацю з контрагентами, проте одяг від Ann Demeulemeester незмінно продається в знаменитому універмазі й по сьогодні.

Попри успіх та визнання, Анн тривалий час відмовлялася від показів у Парижі.Її фаворитом завжди був Лондон, де колись вона знайшла перших прихильників та де, на її думку, концентрувалася вся творча еліта.

Але 1992 року вона все ж провела свій перший показ у французькій столиці. Без розмаху, в маленькій артгалереї. Моделі з похмурим макіяжем похмуро  крокували у похмурому одязі, стиль яких був навіяний готикою та панком. Музика і світло — все було похмурим і драматичним. Таким, як любить Анн. Тут не було гламуру та фатину, сексу та провокації, до яких звик Париж часів розквіту Готьє, тут був лише зміст, обрамлений в похмуру форму.

Того ж року про Анн уперше написав Vogue.

Модні оглядачі назвали її колекцію «похмурою поезією». Провели паралелі з «Квітами зла» Бодлера та охрестили дизайнерку «костюмеркою відьом».

1996 року світ побачить й перша чоловіча колекція дизайнерки — її продемонстрували на одному подіумі з жіночою. У такий спосіб Анн прагнула розмити межі гендеру та проголосити, що одяг не диктує нам стать, а ми самі здатні обирати, що саме носити.

Того ж року Демельмейстер здобула нагороду від уряду Бельгії «За внесок у культуру та мистецтво».

З 1992 року паризький подіум став головним для показу колекцій Анн. Модна столиця внесла в стиль Демельмейстер деякі корективи: силуети стали довшими, тканини — ніжнішими та прозорішими, а до похмурої готики додалися гламурні лелітки.

 У 1999 році Анн відкрила свій перший бутик в Антверпені — до цього моменту в неї не було повноцінного власного магазину.

2001 року в рамках програми співпраці моди та мистецтва дизайнерка створила для статуї Матері Божої Переможниці та Визволительки, встановленої в церкві Святого Андрія Антверпенського, напівпрозору сукню з лелітками.

Цей проєкт викликав шквал негативних відгуків, проте позитивних реакцій — більше. Одним із захисників проєкту виступила парафія Української греко-католицької церкви при церкві святого Андрія.

2003 року бренд BVBA перейменували на Ann Demeulemeester. За декілька років, у 2005-му, в Парижі відбувся один з найяскравіших показів бренду Ann Demeulemeester — spring/summer  menswear 2006. Анн Демельмейстер виводила на подіум моделей під пісню Sunday Morning групи The Velvet Underground.

«Ця колекція стала поетичною анархією, де романтизм переплітається з драмою, кохання зі смертю, а краса з убогістю», — коментувала показ дизайнерка. 

 Тоді уперше Анн використала не характерні для себе кольори — електрик та рожевого попелу.

2008 року світ побачив «біла» колекція бренду — Collection Blanche. Вона стала трибʼютом двадцятирічного ювілею марки та містила добірку з найзнаковіших речей дизайнерки. Того ж року Анн Демельмейстер створила першу колекцію ювелірних прикрас у співпраці з бельгійською ювелірною фірмою Trau Bros.

2013 року Анн Демельмейстер надіслала друзям електронного листа з повідомленням про те, що залишила власний будинок моди.

«Настав новий етап як для мого особистого життя, так і для бренду Ann Demeulemeester. Я відчуваю, що настав час розділити наші шляхи. Ann Demeulemeester — це дорослий бренд, який має власну ідентичність і спадщину, який може продовжувати рости й без мене», —  зазначила дизайнерка.

Після відходу Анн від справ місце креативного директора у компанії посів один з її помічників — Себастьян Меньє. Він усіляко намагався продовжувати курс Демельмейстер, переосмислюючи її архіви.

У червні 2015 року у співпраці з Linda Farrow Ann Demeulemeester випустив першу колекцію окулярів та оправ. А в жовтні того ж року — колекцію аксесуарів, створену спільно зі скульпторкою Kate McGwire.

2020 року в модного будинку змінився директор, ним став Клаудіо Антоніолі. Тоді Себастьян Меньє залишив пост креативного директора. На його місце запросили молодого бельгійського дизайнера Людовіка де Сен-Сернена.

Сен-Сернен виріс та навчався у Парижі, у 2017 році запустив власний однойменний бренд, який прославився гендерно-нейтральним підходом до створення одягу. Свою першу колекцію Людовік продемонстрував у березні цього року у Парижі. Аби підігріти цікавість до показу бренду, Клаудіо Антоніолі запросив Анн Демельмейстер для створення першого парфуму бренду, презентація якого збіглася з показом Сен-Сернена.

Сама Анн сухо, проте схвально оцінила дебют наступника та побажала й у майбутньому тримати таку ж високу планку. Критики ж були більш щедрими, оспівавши дебют Людовіка та назвавши його найяскравішим показом сезону.

У грудні Анн Демельмейстер виповнюється 64 роки.

Вона й досі зберігає свою незвичайну красу та живий творчий дух. Разом з Патріком вони перебрались до містечка Кассель з населенням не більше 5 тисяч осіб. На дозвіллі Анн опікується городом та невеличким господарством. Вона любить вирощувати квіти та фрукти. Свою ж творчу енергію Демельмейстер спрямувала на виготовлення посуду. Полишивши власний бренд, Анн захопилась гончарною справою та почала відвідувати курси зі створення порцелянових виробів в Англії та Франції. За декілька років доля звела її з Акселем ван ден Боссе — засновником бельгійської компанії Serax. Творчим результатом зустрічі стала колекція посуду Ann Demeulemeester х Serax: склянки з дутого скла, столові прибори й тарілки з геометричними візерунками. Все абсолютно лаконічне, з увагою до деталей та перевагою змісту над формою.

«Це приголомшливо. Це ніби бачити свою першу колекцію, але не одягу», — прокоментувала вихід колекції посуду дизайнерка в інтерв’ю The New York Times.

Своє повернення до світу фешн Анн називає малоймовірним, проте не заперечує, що долучатиметься до створення спецпроєктів власного бренду.

«Мені складно уявити, як це — бути однією з тих, хто вніс рідну країну до списку країн, де існує haute couture, але, думаю, це чудово!» — радіє дизайнерка.

Реклама

Популярні матеріали

Шукайте свіжий випуск ELLE Decoration


10 трендових манікюрів для коротких нігтів на весну 2024 року...


Стилістка Марина Мартинів запустила платформу FÉMATCH для пошуку...


Читайте також
Популярні матеріали