За час війни ми стали свідками жахливих історій українців, яким довелося виживати по сусідству з окупантами, котрі поверхом нижче облаштували свій штаб. Які сиділи в коридорі тоді, коли сипалися вікна їхнього балкона. Які з голими руками йшли проти ворожих танків. Які під обстрілами допомагали комунальникам розбирати завали на вулицях. Які ночували в холодному підвалі, носили воду з криниці та готували на багатті. Які втікали з рідного міста, всіяного трупами. Які залишилися тільки з паспортом, втративши назавжди дім. ELLE.UA зібрав свідчення мешканців гарячих точок у спеціальній рубриці «Воєнний щоденник», аби про цю жахливу правду дізнався весь світ і жоден злочин російських окупантів не залишився безкарним.
Воєнний щоденник мешканки Тростянця: «У наш двір прилетів снаряд»
Воєнний щоденник мешканки Маріуполя: «Усе, як у фільмах про апокаліпсис. Тільки ще гірше»
Воєнний щоденник жителя Харкова: «Моє місто поранене. Але я не хочу їхати звідси»
Воєнний щоденник мешканки Бучі: «Окупанти стукали в наші двері та вимагали виходити»
Воєнний щоденник жительки Гостомеля: «Сьогодні моє життя вкоротилося на 10 років»
Воєнний щоденник жительки Чернігова: «Ми сиділи в коридорі і чули, як сиплеться скло»
