Україна стала членом мовного простору Євросоюзу. Таке рішення ухвалила Генеральна асамблея Європейської федерації національних мовних інституцій. Тарас Кремінь зауважив, що тепер Україна отримує можливість формувати стратегію законодавчого захисту державної мови як майбутньої мови ЄС.
Українській мові вдалося зберегти власну ідентичність, попри запозичення та численні заборони. Окремі слова стали широковживаними саме після появи їх у творах відомих письменників. Розповідаємо, кого вважають авторами іменника «мрія» та прикметника «високочолий». Таку інформацію повідомили в Інституті просвіти.
Автора «Енеїди» Івана Котляревського вважають класиком нової української літератури. У бурлескно-травестійній поемі він уперше вжив слова «несамовитий» та «угамуватися».
Ще один український класик Тарас Шевченко у поемі «Катерина» використав прикметник «високочолий». Вважають, що він також увів у широкий вжиток такі слова: «вогняний», «мордуватися», «почимчикувати» та «фортеця».
Іван Нечуй-Левицький у своїх творах використав лексеми «самосвідомість», «світогляд», «стосунок», «перепона», «квітник», «вигукування», «сміливість». А Григорій Квітка-Основ’яненко зробив широковживаними слова «буденний» та «перемагати».
Іменник «привид» з’явився в збірці «Зів’яле листя» Івана Франка. Письменник також є автором слів «отвір» та «чинник».
Водночас Леоніда Глібова вважають автором мовних одиниць «бурмотати», «пожовкнути», «соромно».
Іменник «мрія» до широкого вжитку увів Михайло Старицький разом зі словами «майбутнє», «байдужість», «завзяття», «темрява», «пестливий», «привабливий».
Лесю Українку вважають авторкою неологізмів «провесна» та «промінь», а Олену Пчілку — слів «мистецтво», «переможець», «променистий», «палкий» і «нестяма».
