З першого дня повномасштабного вторгнення мільйони українців об’єдналися та стали на захист своєї країни. Поряд зі страшними історіями про нелюдські злочини окупантів, життя під постійними обстрілами та ночі у холодних підвалах почали з’являтися свідчення про неймовірний героїзм, самовіддану боротьбу та добро на війні.
Вагомий внесок у перемогу України роблять волонтери, які щодня допомагають тим, хто цього потребує. В День волонтера згадуємо історії, які нас вразили, зі спеціальної рубрики ELLE.UA.
Історія Артура Середи із Запоріжжя: «Коли я вперше прийшов до переселенців з Маріуполя, щоб передати їм заспокійливе, було дуже тяжко»
Історія Валерії Татарчук, засновниці благодійного фонду «Твоя Опора»: «Важко зараз підрахувати кількість людей, яким ми допомогли за останні чотири місяці. Але це точно кілька тисяч українців»
Історія Марії Кузьменко з тимчасово окупованого Херсону: «У мене є знайомі волонтери, які сиділи у підвалах з перебитими носами, руками, ребрами»
Історія Олени Лук’янчук: «За кілька десятків метрів від мене снаряд влучив у сусідній будинок»
Історія Lida Lee про волонтерський штаб у Вінниці: «За місяць нам вдалося відшити і надіслати понад 740 жилетів та 100 підсумків для магазинів»
Історія Анни Гольцберг: «За час війни ми почули дуже багато історій, про це можна написати цілу книгу»
Історія Вікторії Родько: «Я зрозуміла, що врятувала цим людям життя. І відчула, що треба робити ще більше»
Історія журналістки Анни Лодигіної: «Я зробила один-єдиний пост. Це був крик відчаю. Мабуть, тому це спрацювало»
Історія Дмитра Борисова: «Я звик легко втрачати все матеріальне. Це все можна відновити, бо, поки я живий, ніхто не забере мої навички, знання, ідеї, мрії»
Історія співачки Shadu: «Сьогодні не можна без волонтерства: хтось вивозить під обстрілами цивільних людей, хтось привозить ліки, допомагає стареньким, а хтось рятує тварин»
Історія Олени Кривенко, голови благодійного фонду «Коло»: «Ми обговорювали можливі благодійні лоти: від колекційних Ferrari до картини Пікассо»
Історія Олександра Шуляка та Ольги Бродської: «Приїхав до Ірпеня, тільки відкрив багажник, як почалися прильоти. Військові сказали, що то були кластерні бомби»
