Анна Хаустова працює у сфері логістики вже понад 20 років. Вона відзначає гнучкість та активний спосіб життя у професії, а ще запевняє, що на такій роботі просто неможливо вигоріти.
16 років тому Анна заснувала власну справу — і 300 доларів у кишені, з яких вона починала, разом із працьовитістю та наполегливістю перетворили її компанію на міжнародного оператора в Іспанії, Польщі та Україні.
«Я у цій сфері почуваюсь абсолютно комфортно — ніби риба у воді», — каже підприємиця.
Про успіх у логістиці, лідерство в професії та подолання всіх кризових ситуацій Анна Хаустова розповіла в інтерв’ю.
Ви вже багато років працюєте у сфері логістики. Що змінилося у сприйнятті вашої роботи за цей час? Якою ви були, коли почали цей шлях, і якою ви є зараз?
Мені здається, що не змінилося нічого. Тут, як і раніше, потрібна стійкість, далекоглядність та вміння планувати на 10 років уперед. А також вчасно зустрічатися з командою, відчувати її настрій та бути емпатичним.
Змінилося тільки те, що на початку своєї діяльності я дивилась на бізнес через рожеві окуляри. Сьогодні це більш серйозний, структурний бізнес.
Ми вже добре знаємо, що таке бюджет та планування. Досвід, який отримала команда, дався дуже дорогою ціною. Але ми зробили висновки й тепер розуміємо, як іти далі.
А як щодо компанії — як вона змінилася, покращилася?
Перші 16 років у нас був процес становлення. Зараз у компанії почався наступний етап — побудова серйозного українсько-європейського підприємства. Головне, що ми йдемо до мети, яку поставили перед собою ще 2008 року. У нас з`явилася чітка структура та бачення процесів.
Сьогодні ми знаємо, що таке 3PL-оператор, бо йшли до цього протягом багатьох років. Якщо раніше ми спершу казали клієнтам «так», а потім думали, що робити, то сьогодні вже є чіткі департаменти, які за щось відповідають.
Логістика традиційно не вважається типовою сферою для жінок — чому ви вирішили обрати саме цю сферу?
Я завжди кажу, що логістика — це жіноча справа. Тут вкрай потрібні гнучкість і розуміння ситуації, а також того, що зараз потрібно робити. Я в цій сфері почуваюсь абсолютно комфортно — ніби риба у воді. Тут поєднується й активний спосіб життя, і саморозвиток. У нас стільки департаментів з розвитку, що мені на все життя вистачить. Тож якщо ви активна людина, якій часто буває нудно, — вам у логістику.
Тут просто неможливо вигоріти. Якщо відчуваєте, що вигораєте в департаменті авто, починаєте вивчати авіа, моря чи залізниці. А якщо вивчили це все — йдете в управління, де існує багато департаментів з планування та розвитку.
Тож ви постійно тримаєте руку на пульсі, залишаєтеся в тренді та розумієте, що відбувається. А ще в логістиці є різноманітні конгреси та подорожі. Скажу з досвіду, вони роблять працівників щасливими.
Чи стикалися ви зі стереотипами, що працюєте в такій сфері? Чи зі стереотипами стосовно того, що ви — жінка на керівній посаді? Якщо так, то як боролися з такими стереотипами?
Так, я досить часто стикаюся зі стереотипами, що жінці не місце в чоловічому бізнесі. Але зараз ми показуємо світові, що маємо право бути керівницями, лідерками в чоловічих сферах.
Як на мене, жіноча інтуїція дуже гарно працює. Можливо, чоловіки зі мною не погодяться, але завдяки їй ми вирішуємо дуже серйозні ситуації. Тому я не борюсь із цими стереотипами, а просто продовжую плідно працювати. Так і доводжу, що жінка в чоловічому бізнесі почувається абсолютно нормально.
Чи могли б ви розповісти на своєму прикладі, чому жінкам не варто боятися пробувати свої сили в логістиці?
Скажу так: якщо ви жінка, яка хоче саморозвитку, мати велику команду, активно працювати та розвиватись, то логістика — одна з найкращих сфер, де ви будете почуватись комфортно. Звичайно, якщо говорити про перші уроки, то це дійсно важко. Але я не знаю жодної професії у світі, куди можна прийти — і одразу буде легко.
Які правила ведення бізнесу ви для себе встановили за стільки років у логістиці?
Це правила, які були на початку бізнесу і залишились до сьогодні:
- Вчасна виплата заробітної плати співробітникам. Затримувати заробітну плату категорично не можна. Мабуть, цим ми й втримали той персонал, який у нас є сьогодні, і майже не маємо плинності кадрів.
- Ніколи не боятися впроваджувати щось нове в компанію, якщо я так відчуваю. Це також одна з причин, чому в мене немає співвласників.
Як потрібно розставити пріоритети, щоб компанія залишалася успішною протягом усього часу?
Можливо, це діловий етикет. У нас немає ненормативної лексики, ми намагаємось повністю впроваджувати європейську систему спілкування. І я вважаю це одним із ключових інструментів розвитку. Адже люди ставляться одне до одного з повагою.
А ще я дуже легко прощаюсь з людьми. На початку, коли від мене пішли два топменеджери, я дуже засмутилась. Бо не знала, як буде йти розвиток компанії далі. Але тепер я розумію: якщо людина від мене йде, то так треба. Її час тут закінчився. Нам обом треба рухатися далі.
Як ви вирішуєте кризові ситуації, які трапляються під час ведення бізнесу — до повномасштабної війни та після її початку?
У будь-якій кризовій ситуації я точно знаю, що вирішується абсолютно все. До повномасштабної війни ми, мабуть, ще не розуміли цього до кінця.
Ніколи не треба поспішати з рішеннями. Спершу варто добре подумати, поспілкуватися з різними людьми, зібрати купу думок, і вже потім ухвалювати якісь рішення в кризовій ситуації. Якщо робити все імпульсивно й одразу, це призведе до ненадійних результатів.
Які додаткові цілі ви ставите для себе в майбутньому — як особисті, так і професійні?
По-перше, це стабільне підприємство, де всі департаменти працюють у такий прибуток, за якого ми комфортно себе почуваємо.
По-друге, плануємо суттєво розширювати складські приміщення на території Польщі, щоб перевозити вакцини, більше працювати з хірургічною групою товарів, медициною та естетичною косметологією. Для мене це зараз цікава ніша, в яку я вкладаю багато своїх зусиль та часу. Щодо особистих цілей, то це, звісно ж, виростити щасливих дітей. Я щодня працюю над цим.
Exclusive jewellery partner: BVLGARI Kyiv
