_(2)_(2).png)
За даними ВОЗ, щорічно міому матки виявляють у 30-35% жінок. На жаль, останніми роками це захворювання помолодшало: тепер цей діагноз нерідко ставлять пацієнткам 20-30 років. Чим небезпечна міома? Чи можна повністю одужати? Разом із гінекологинею мережі клінік CALM Юлією Мудрою розбираємося, що таке міома матки та як з нею боротись.
Якщо ви помітили у себе певні проблеми з менструальним циклом, відчуваєте болі внизу живота або маєте спадкові хвороби репродуктивної системи, варто звернутися до гінеколога. Можливо, це міома. Адже підступність міоми в тому, що вона довгий час може ніяк не проявляти себе. І саме тому на прийом до жіночого лікаря треба ходити регулярно, навіть якщо ви не відчуваєте жодного дискомфорту.
Що таке міома матки?
Міома матки — це вузлувате скупчення сполучних або фіброзних клітин органу на тлі гормональних змін, стресів, а також низки зовнішніх причин. Доброякісне утворення може мати різні розміри та поступово збільшуватися, порушуючи менструальний цикл, викликаючи кровотечі та виражений больовий синдром.
Причини утворення міоми
Ключову роль у розвитку міоми відіграють естроген та прогестерон. Чим старша жінка, тим менше у неї синтезується власного прогестерону, який не дає надмірно активізуватись естрогену — проліферативному гормону. Тобто на перший план виходить естроген, він і провокує утворення/прогресування міоми матки та інші проблеми у роботі жіночих статевих органів.
Крім того, розвитку міоми сприяють спадковість, порушення менструальних та репродуктивних функцій, запальні захворювання статевих органів, ожиріння, порушення в роботі гепатобіліарної системи, надлишок пластику в житті та побуті жінки (посуд і т. ін.).
Як виглядають симптоми міоми матки
Міома матки досить підступна хвороба, бо може зовсім тихо існувати разом з вами протягом багатьох років і не проявлятись ніякими симптомами. Багато жінок, які мають міому, навіть не підозрюють про це певний час. Найчастішим симптомом є біль або рясні менструації.
Як діагностувати міому матки
Точний діагноз встановлює гінеколог. При бімануальному досліджені першою ознакою є збільшення тіла матки. Для визначення виду міоми, її розмірів і локалізації призначають додаткову діагностику: УЗД органів малого таза, МРТ, часом і гістероскопію, в ході якої лікар обстежує порожнину матки з використанням оптичного приладу.
Лікування: консервативне чи оперативне?
Для вибору тактики лікування важливий розмір пухлини, її розташування та кількість вузлів. Хочу відзначити, що консервативним шляхом повністю вилікувати міому не можна, но можна зупинити її зростання, зменшити розмір, покращити якість життя. У поодиноких випадках буває, що діагноз знімають, якщо маленькі вузли кальцинуються. Але таке буває дуже рідко і лише у період стійкої менопаузи.
Якщо міома виявлена у жінки, вік якої перетнув позначку 50 років, і вона перебуває у стані менопаузи, а розміри новоутворення не перевищують 3 см, то лікування проводиться без оперативного втручання. Водночас дуже важливо, щоб жінку не турбували болі/кровотечі, а клінічна картина не мала б обтяженої симптоматики. У зрілому віці зростання новоутворення згасає, і жінка може прожити до похилого віку, не відчуваючи дискомфорту.
Але існує ряд причин, у разі яких оперативне втручання стає неминучим:
• Зміна розміру матки, вузли якої становлять понад 3 см. У такому випадку відбувається збільшення тиску на найближчі органи.
• Ріст міоми супроводжується рясними матковими кровотечами.
• Порушення живлення та некроз міоматозного вузла.
• Поєднання міоми матки з аденоміозом.
Чи є методи профілактики міоми?
Як такого абсолютного методу немає, але, щоб зменшити ймовірність захворювання, треба запобігати небажаної вагітності, вчасно лікувати запальні захворювання, стежити за вагою, більше рухатися, спостерігатися у терапевта, якщо є цукровий діабет або гіпертонія.
Жінки, які вже мають міому, повинні знати, що їм протипоказано засмагати, відвідувати лазні. Під забороною теплові фізіопроцедури та масаж у ділянці попереку, оскільки вони дають посилення кровопостачання та зростання вузлів.
Щоб убезпечити себе від такого захворювання як міома матки, слід при найменших відхиленнях від норми у роботі репродуктивної системи одразу звертатись до лікаря. Але найправильніший вибір — це постійна систематична турбота про себе, що передбачає відвідування гінеколога раз на пів року.
