Висока кухня, SPA та неймовірний вид на Карпати: 5 причин закохатися в новий екоготель DIDUKH у Буковелі

Карпати завжди були й залишаються одним з головних місць сили для українців, тож відкриття нових автентичних готелів поміж гір — завжди подія, за якою ми стежимо з особливою увагою. Головною новинкою цього сезону став готель DIDUKH від готельного оператора Ribas Hotels Group, розташований в самому центрі курортного містечка Буковель. Приїзд сюди навіть на декілька днів дорівнює повному перезавантаженню та нескінченній насолоді від занурення в давні українські традиції, споглядання неймовірних краєвидів, відпочинку в затишних сучасних номерах, кулінарних шедеврів від шеф-кухаря Юрія Діденка, відпочинку у SPA-зоні й не тільки.

«Ribas Hotels Group взяла в керування новий готель DIDUKH у Буковелі. Ми стараємось дивувати класними ідейними дизайн-рішеннями та високим сервісом, коли проєктуємо готелі, — говорить Артур Лупашко, засновник Ribas Hotels Group. — Дизайн DIDUKH власники проєктували самостійно, поєднавши автентичність та сучасність, вишуканість. У цьому бутик-готелі є велике SPA, ресторан з окремою сніданковою зоною, конференц-зал, дитяча кімната, закритий паркінг, лижна кімната. Важливо, що обслуговування в DIDUKH на рівні 5-зіркового готелю, хоча це 4-зірковий готель. Крім того, для кожного гостя в готелі працює величезна команда».

Враженнями від відпочинку в готелі, а також причинами відвідати його якнайшвидше ділиться lifystyle-редакторка ELLE.UA Юлія Николайчук, яка вже встигла в нього закохатися.

Розташування

Я не лижниця (поки що), але підозрюю, що завдяки своєму розташуванню готель DIDUKH стане одним з улюблених для тих, хто їде в Буковель саме для того, аби проводити більшість часу на снігових трасах. Розташований у самому серці Буковеля, всього за 15 хвилин ходьби від підіймача №1, готель дозволяє експериментувати з трасами й випробувати всі місцеві пригоди на собі, не витрачаючи зайвий час на пересування. Тих, кого, як і мене, поки не захопила лижна лихоманка, розташування підкорить відносною близькістю до таких туристичних «магнітів» як новеньке оглядове колесо з видом на весь Буковель, атмосферний етнопарк «Гуцул-Ленд», озеро Молодості, ринок з традиційними сувенірами й не тільки.

Хоча навіть якби цих всіх опцій не існувало, розташування серед мальовничих карпатських лісів та гір вже було б виправдане, оскільки види, що відкриваються з вікон номерів, ресторану й навіть SPA-зони, як писав Сергій Жадан, «варті всього».

«Це простір, який розташований на дуже високій точці Буковелю, але заради якого гості готові долати цей шлях — краєвиди вражають настільки, що зупиняється час!» — говорить Артур Лупашко, засновник Ribas Hotels Group.

Сила традицій

Початок повномасштабної війни вивів інтерес українців до минулого, стародавніх традицій та нашої культурної ідентичності на новий рівень. Візит у DIDUKH — це не просто відпочинок, це подорож у часі, яка дозволяє зануритися у традиції та дух минулих поколінь. Так, у Святвечір гостям пропонують скуштувати 12 страв за великим столом, як це з покоління в покоління робили наші предки, власноруч створити традиційний різдвяний дідух, який опісля за традицією потрібно спалити та загадати бажання, познайомитися з древніми гаданнями й ворожіннями й не тільки. Кожне традиційне свято тут повертає в минуле й дозволяє познайомитися з українською культурою ближче. Під час свого перебування в готелі я встигла відвідати майстер-клас зі створення дідуха, тож до Києва повернулася вже з традиційний українським оберегом, зробленим власноруч, який планую передавати з покоління в покоління.

Духом минулого просякнутий й сучасний інтер’єр готелю, в якому відразу ж впадає в око атмосферний декор в українському стилі з використанням природного каменю, кераміки, дерева, натурального текстилю, справжніх колосків пшениці, польових та гірських трав.

Щиру любов до українських традицій транслює й ресторан SAZHA, який переосмислює давню українську кухню під керівництвом шеф-кухаря Юрія Діденка. Та він вартий окремого пункту.

Ресторан

Ресторан SAZHA — справжня гордість готелю. Шеф-кухарем закладу став переможець проєкту «Пекельна кухня» 2021 року Юрій Діденко, який має великий досвід роботи у мішленівських ресторанах й тепер впроваджує свої знання тут, у Карпатах, переосмислюючи українську кухню.

«Розробляючи концепцію кухні ресторану SAZHA, ми одразу вирішили, що чорний колір сажі з печі має знайти своє відображення у стравах та декорі. Так з’явилося багато страв повністю або частково забарвлених у цей колір. Наш фірмовий паштет "Сажа" — чорного кольору, подається на чорній тарілці з чорним хлібом та ожиновим соусом. До борщу ми подаємо чорні пампушки. Вареники та піца у нас теж чорні. Також використовуємо чорні елементи при декоруванні страв. Кольору сажі й наш посуд: тарілки, соусники, горнятка», — говорить Діденко.

Усі страви готуються з найсвіжіших, натуральних інгредієнтів, вирощених на місцевих фермах та зібраних у карпатських лісах. Страви зіркового шеф-кухаря — окрема причина для того, аби відвідати DIDUKH якнайшвидше. Чого лише вартує фірмовий вінегрет по-буковинськи, до складу якого входять не лише традиційні інгредієнти, а й білі гриби, вимочені у власному соку свіжі яблука, гель з айви та емульсія із зеленої цибулі. А про найкращий тартар з оленини в Карпатах вже ходять легенди не тільки в нашій країні, а й за кордоном.

Є в меню і страви, що багато століть належали до традиційної української кухні, але сьогодні практично забуті. Йдеться, наприклад, про яйохи — це традиційна українська страва, яка готується з білої квасолі, вирощеної на Прикарпатті, сушених білих грибів та цибулі. За осучасненим старовинним рецептом готують в ресторані й легендарну верещаку — староукраїнська страва зі свинини, що тушкується у буряковому квасі.

Серед популярних страв є й класичні полтавські галушки в авторській інтерпретації — із додаванням ніжної яловичини та соусу з топленого молока, рецепт якого Юрій привіз з Данії, де працював у ресторані, що має зірки Мішлен.

SPA-зона

DIDUKH пропонує не лише гастротур найцікавішими варіаціями традиційних українських та європейських страв, а й з любов’ю створену SPA-зону, яка є острівцем релаксу для душі та тіла поміж мальовничих Карпатських гір. До послуг гостей: критий басейн та джакузі з видом на гори, душ вражень (для найсміливіших), сауна, різноманітні лазні, масаж різних видів, комплексні SPA-програми та ритуали.

Оскільки моє перебування у DIDUKH припало на будні дні, я постійно була у напівробочому режимі, але навіть недовгий відпочинок у SPA-зоні дозволяв забути про всі справи та якісно перезавантажитися. Мої улюблені місця: джакузі, в якому можна сидіти годинами, милуючись неймовірним краєвидом на засніжені гори, що відкривається з великого панорамного вікна, та критий басейн. Перевірений рецепт для очищення розуму — плавати, аж доки не відчуєте приємну втому в м`язах. Міцний (наскільки це можливо в наших реаліях) сон опісля гарантовано. 

Комфортні номери

DIDUKH пропонує 18 комфортних номерів із сучасним дизайном в українському стилі на будь-який смак: від номерів Delux, що ідеально підходять для пар або соло-відпочинку, до дворівневих та двокімнатних апартаментів, в яких з максимальним комфортом розташуються великі компанії та сім’ї. В нас із подругою був двокімнатний номер, який сміливо можна назвати двома номерами в одному, — кожен з двоспальним ліжком та власною ванною кімнатою, що значно прискорювало наші ранішні збори та вечірні обов`язкові beauty-ритуали. Водночас в одній із кімнат була затишна робоча зона просто перед панорамним вікном (ми її з любов`ю називали «наш найкрасивіший коворкінг», хоча підозрюю, що вона була задумана насамперед як зона для сніданків, обідів і не тільки для тих, хто вирішив харчуватися в номері), балкон, з якого відкриваються нові ракурси на Буковель, й кухня, де ми встигли випити не одну чашку чаю та кави.

Головна «небезпека» готелю DIDUKH — в тому, що вам запросто може не захотітися залишати його затишні й теплі обійми навіть на декілька годин. Так, попри величезну кількість розваг, які пропонує Буковель, левову частину часу я провела саме в готелі: просто лежачи в комфортному двоспальному ліжку й дивлячись у вікно на «живу» картину з неймовірним карпатським краєвидом, на балконі — з чашкою чаю й з ноутбуком — перед панорамним вікном (парадоксально, але з таким видом працювати хотілося вдвічі більше).

Дивовижно, але водночас у мене не було відчуття втраченого часу й можливостей, адже в кожній з цих «локацій» в номері я вже відпочивала й перезавантажувалася — просто милуючись краєвидами та відчуваючи любов до всього українського у кожному куточку. І це — однозначно саме те, що потрібно нам усім зараз.

---