Ірена Карпа — письменниця, співачка, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції та авторка найочікуванішого роману цієї весни «Добрі новини з Аральського моря», який вже скоро з’явиться у видавництві #книголав. Ірена переїхала до Парижа кілька років тому. За цей час вона знайшла там чимало улюблених місць, якими поділилась із ELLE.ua.
Далеко не кожне паризьке бістро — розслаблене і атмосферне. Фірмове хамство офіціантів — це не міф, часто-густо воно зустрічається (але, на щастя, не на кожному кроці). От точно не йдіть у кафе De Metro — воно на Сен Жермені прямо навпроти Нотр-Дама. Сьогодні всі інші були закриті, а це прямо бррр — ходити лікувати завищену самооцінку таким ставленням офіціантів.
Не обіцяю рівномірності районами, але спробую зачепити декілька.
Отже, Café St Régis на острові Сен-Луї (якщо правильно сісти на терасі — видно Нотр Дам). Ідеальне місце для читання чи писання — кожен столик біля вікна перетворюється на терасний, бо шибки розсуваються. Темне дерево, непретензійність, практично пішохідні вулиці навколо. Мій чоловік дуже любить там ошиватися — це значить, що місце туріст-пруф. Сидіти й насолоджуватися. Коктейлі дорогуваті, а от сніданки і вино — як кругом.
Похожие материалы:
Café Saint Victor навпроти архітектурно-знакового Maison de Mutualité. Геніальне своєю потрійною терасою (одна на повітрі, дві за склом, але з добрим обзором). Розслаблені офіціанти, оксамитові диванчики, кір-касіс на аперитив чи формула з кавою-круасаном-соком. Я от люблю день починати з книжки — мозок не так лякається дійсності.
Les Editeurs на Одеоні — йдіть одразу на другий поверх. Там можна і без своєї книжки приходити, на полицях ціла бібліотека (не на продаж). Внизу може бути гамірно, а от нагорі ідеально. При цьому смачна (хоч і дорогувата за середніми мірками) їжа і щедрі оливки-горіхи до вашого келиха. Спокійні, звиклі до інтелігенції офіціанти.
.jpg)
Café Malongo на вуличці Сант-Андре-дез-Ар. Хіпстерський закуток із нарешті пристойною як для Парижа кавою (зазвичай вона в цьому місті як покарання). А тут прямо негірше київської чи барселонської. Закуток таки закуток — бо це позаду кавової крамниці. Високі коворкінгові столи з грубого дерева, добрий Wi-Fi, смачний фреш і всілякі там чаї-лате і біологічні еспресо.
Похожие материалы:
Кав’ярня в саду Musée de la vie Romantique. Ну, тут сама за себе назва говорить. Музей нуднуватий, а от сад прекрасний. От де можна загубитися в зелені і доброму чтиві (якщо спина не запротестує проти металевого садового стільця в ажурну дірочку).
Будете сміятися, але старий добрий Люксембурзький Сад ніхто не скасовував. Парижани там читають у стільцях і шезлонгах просто масово. Вибрали клумбу, підсунули металевий стілець на сонце чи в тінь — і вуаля! Кава є тут же в кіосках, морозиво теж. Особисто я люблю take away, хоча і на терасі довкола садових кав’ярень можна жити і навіть щось базове їсти.
Ну і якщо вас понесло в сторону Монмартру чи взагалі 18-го району, а фотографічні кав’яреньки всі схожі одна на одну, чом би не сходити на бранч у Brasserie Barbes — хіпстерський оазис хорошого смаку серед моря живописного трешу (зі скляних стін видно знаменитий TATI і всю різнокольорову тусовку навколо). Йдіть на поверх, де зимовий сад. Їжте, пийте всілякі там корисні фреші-смузі, а потім ідіть на показ у культовий кінотеатр Luxor через дорогу (там теж крута тераса, і може навіть відкрили після ремонту кав’ярню на ній).
Похожие материалы:
