У моєму житті є два види відпусток — спонтанні та суперзаплановані. Цю мініподорож до міста Лева я планувала з подругою за три роки точно. За цей час ми обидві побували у ньому за різних обставин: я жила тут місяць з родиною на початку повномасштабної війни, моя подруга їздила через місто Лева у відпустки, але вдвох ми жодного разу за усі роки дружби в ньому не були. І от нарешті ми відправилися у Львів разом, і саме у кінці серпня, щоб охопити важливі державні свята — День прапора та День Незалежності України.
Львів для мене ще з минулого року, з перших місяців повномасштабного вторгнення, — місто, яке подарувало прихисток, хоч мінімальну, але безпеку та трішки спокою. Зараз я була тут зовсім з іншим настроєм і відчуттями, але все дуже добре памʼятаю та ціную й досі. Львів — як другий дім, куди хочеться повертатися знову і знову. І тим паче говорити про нього.
Один готель, шість закладів харчування, чотири галереї, дві книгарні та два гарні старі будинки — стільки місць вмістилося в цій чотириденній подорожі прекрасним Львовом. Окремо виділених пам`яток тут немає, але вони й без того зустрінуться вам під час маршруту. Цей список більше про красиві інтер`єри фантастичного готелю у центрі міста, смачну їжу, ароматну каву та унікальне мистецтво.
Де зупинитися
Про Львів написано безліч разів, і, можливо, хтось запитає: ну що ще нового можна тут розповісти? Його унікальність якраз у тому, що щоразу, плануючи вирушити туди у відпустку, ми можемо по-новому відкривати для себе це місто. Як? Просто вибравши новий готель. Я обрала чотиризірковий готель «Швейцарський», який перемагав у головній туристичній премії України — Ukraine Tourism Awards 2021.
Тому не витрачаємо часу, завантажуємося у таксі та вирушаємо на вулицю Князя Романа до готелю «Швейцарський». Заселяємося в заброньований номер «Покращений» — якщо відпочивати, то з комфортом — і хвилин 15 безсоромно захоплюємося елегантними інтер’єрними рішеннями та неймовірним краєвидом на жваву вулицю та Львівську політехніку. До центру рукою сягнути, як і до крутих локацій, тож це чудовий варіант для тих, хто приїхав до Львова задля занурення у світ смакових відчуттів і вивчення культурних просторів.
Готель «Швейцарський» 4* у Львові — це місце, з якого варто розпочати знайомство з містом Лева. Тут ви отримаєте не тільки відмінні умови проживання, чудовий сервіс і неймовірну кількість спецпропозицій, але й чудовий настрій від перебування у справді європейському місті.
Провівши тут чотири дні, я встигла нарахувати безліч причин, чому вам варто зупинитися саме в цьому готелі. Серед них — найбільша карта вин у Львові; сомельє, який завжди порекомендує напої гостям до смаку; винний погріб; велика дитяча кімната та дитяче меню; страви для вегетаріанців; найкращий ресторан для освідчень, дівочих посиденьок і не тільки; винний зал, що може служити укриттям, якщо потрібно; англомовна команда; краєвид на Високий замок.
Історія готелю
Готель «Швейцарський» (Hotel Szwajcarski) вперше згадується у пресі в 1894 р., і уже тоді він розташовувався за сучасною адресою. Існує легенда про те, як один багатий швейцарець, який працював банкіром, не зміг знайти своє кохання на батьківщині. А у місті Лева фортуна йому посміхнулася і він знайшов свою половинку. Після весілля подружжя відкрило на сучасній вулиці Князя Романа мініготель, який назвали «Швейцарським». Швейцарець-банкір придумав концепцію готелю: швейцарський сервіс і галицька гостинність — єдине ціле.
Подружжя готельєрів дуже любило вино, тому із задоволенням відкривало для себе винні регіони Франції та Італії. У своєму готелі вони створили винний погріб для дегустацій та розташували антикваріатну крамницю Семюеля Бодека. Готель перейменовувався декілька разів: спочатку він був відомий як «Саскі», згодом як «Саксонський». Оновлений готель «Швейцарський», відкритий 2007 року, сьогодні має винний погріб, де зберігається раритетна австрійська цегла та ще кілька експонатів тієї епохи. Серед них — Шато д’Ікем Прем’єр Крю Суперіор 1997-го року вартістю 38 тис.грн. Також є старовинні фото гостей готелю та інші раритетні предмети, серед яких свічники, ключ від номера і навіть засушена троянда. Такі речі мене завжди вражають, адже це історія, яку відчуваєш навіть шкірою.
Дозвілля
Святкова укладка у салоні краси «Маска»
З самого ранку Дня Незалежності України нам кортіло одягнутися у святкове вбрання, нафарбуватися, зробити укладку та піти на побачення з містом. Так ми і зробили: у готелі «Швейцарський» є салон краси «Маска», і це дуже зручно, адже все фактично «під рукою» і можна швидко зробити собі макіяж, стрижку, укладку або навіть SPA-догляд за волоссям, не виходячи з готелю.
Салон краси «Маска» у Львові належить до числа ексклюзивних експерт-салонів i відзначається високою професійністю майстрів та використанням у роботі креативних ідей, поєднаних з сучасними досягненнями індустрії краси. Салон пропонує повний комплекс процедур з догляду за собою.
Я вирішила зробити собі локони на брашинг. Моя майстриня зрозуміла мене з півслова, зробила комплімент моїм кучерям і фантастичну укладку всього за 40 хвилин. Я була у захваті від сервісу та професіоналізму персоналу.
Дві галереї, мистецький центр та музей, які варті вашої уваги
— Артцентр Павла Гудімова «Я Галерея» і виставка «Ніжність»
— Артцентр Павла Гудімова «Ya Gallery BLACK» і виставка «Новий наїв» Дмитра Молдованова
— Львівський муніципальний мистецький центр та експозиція музею фрагментів війни у Львові і виставка Володимира Кузнецова «Буряк лопата рушник пісня та інша зброя»
— Львівський музей модернізму (нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького)
Підкорювати культурне місто Лева ми вирішили з самого початку нашої подорожі, бо поїздка без мистецтва для нас не поїздка. Моє особисте спостереження: туди слід іти після сніданку або обіду, щоб зі свіжою головою та ясним поглядом приділити локаціям щонайменше дві години. Вони ж відплатять підвищенням надивленості й збільшенням натхнення.
Дегустація вина у Львові (та легенда одного з найстаріших ресторанів міста Лева)
Кожного місяця у Львові, у ресторані «Валентино», що працює у готелі «Швейцарський», проводяться дегустації вин з різних країн та з різними локальними та сезонними продуктами. І хіба ми могли відмовитися від такого задоволення? Зізнаюсь: я була на винних дегустаціях безліч разів, але такої цікавої та змістовної, де можна було задати купу питань і дізнатися стільки нового, як тут, у мене ще не було. Окреме «дякую» нашому сомельє Олегу Курако, який розповів цікаві факти з історії виноробства, культуру пиття різних вин та поділився хитрощами професійного дегустатора (це я залишу в секреті, бо вам варто приїхати та влаштувати собі цей незабутній експірієнс самостійно). «Спілкування з вином — навчання, яке хочеться продовжувати» — сказано на сайті готелю, і з цим неможливо не погодитися.
Два старі гарні будинки, в які варто завітати заради ліпнини та мозаїки всередині
Відриваю від серця наступні наші пункти призначення — будинок на вулиці Менцинського, 3, та Січових Стрільців, 3. Потрапити туди нескладно, головне — знайти той самий підʼїзд, а далі — надихайтеся красою. Вважаю, що такі місця важливо показувати, щоб якомога більше людей популяризували ці скарби через соціальні мережі, аби в перспективі подібні місця реставрували й наша культура жила віками й далі.
Дві книгарні
Ще з 2019 року у нас з подругою є невеличка традиція — привозити зі Львова книжки. Для мене книжки, листівки та журнали завжди були найкращим сувеніром (це все моя видавнича і романтична натура). От і цього разу ми вирішили не відходити від традицій і у перший же день відправилися досліджувати останні надходження у книгарнях, звідки, звісно, не змогли піти з пустими руками.
Перша книгарня, яку всі добре знають, — «Книгарня-кавʼярня Старого Лева». Атмосфера тут дуже творча і натхненна: гості читають книжки, обирають нові екземпляри у свої колекції, пʼють каву… Сюди я готова заходити хоч кожного дня. Моя подруга придбала книжку «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової, а я вже забронювала почитати її першою!
«Книгарня на Федорова» — багато про неї чула, проте жодного разу не бувала. Тут ми знайшли справжні скарби зі світу моди, мистецтва, дизайну та архітектури. Скажу чесно: лік часу я втратила майже одразу, мене з таких місць треба виносити, бо хочу забрати все або поселитися там жити. Серед усього книжкового розмаїття я обрала собі книжку, яку вже давно хотіла купити (особливо після дивовижних мистецьких шедеврів у музеях Осло), про мистецтво, а точніше, про те, як в ньому розбиратися, — «Коротка історія мистецтва» Сʼюзі Годж. І ще поповнила свою колекцію романів Агати Крісті: цього разу взяла «Зло під сонцем».
Де поїсти
Після духовної їжі завжди одолює голод фізичний. Тому було вирішено у Львові їсти багато, бо тут усюди смачно, гарно й атмосферно. Досить багато закладів були в нашому маст-візит списку, проте частину ми залишили для наступного візиту. Поділюся з вами тими ресторанами та кавʼярнями, які впали в душу за наші львівські канікули.
Ресторан «Валентино» у готелі «Швейцарський». Раніше, у 1891 році, на цьому ж місці пан Кароль Братковський відкрив готель «Швейцарський», але з вулиці Князя Романа, 20, з іншого ж боку у 1892 році почав функціонувати ресторан, який приймав гостей з найближчих околиць. На той час це був найкращий і найвідоміший у Галичині ресторан. Також на даху готелю з 12:00 до 22:00 працює літня тераса від ресторану «Валентино». Там ми й провели наш із подругою перший вечір. Не передати словами, як це було неймовірно: смачна кухня, захід сонця, теплий вечір, холодне біле сухе вино та неймовірний краєвид на Старе місто. Коли наступного разу приїду до Львова, обовʼязково завітаю до ресторану «Валентино» ще раз на сир камамбер, запечений у білому вині, медальйони з телятини та форель з жульєном. І на наполеон з келихом ігристого.
«Кафе-вітальня». Ви точно зустрічали це місце сотню разів на просторах Instagram. Крім зовнішньої кіношності воно наповнене смачною кавою і десертами. Тут так красиво, що хочеться повернутися, ще навіть не покинувши заклад.
Піцерія «Промінь». На обід чи на вечерю завітайте в цей заклад, який розташований у центрі міста на вулиці Академіка Гнатюка, і пориньте у світ італійської їжі. Місце автентичне, галасливе і смачне. Якщо об`їдатися, то брати дві піци та лимонад, перекусити — лазанью з бокалом Pinot Grigio.
«Другий поверх» розмістився на другому поверсі у будинку на площі Яворського з панорамою на красивий бароковий гарнізонний храм Петра та Павла, звідси й назва закладу. Тут можна випити коктейль, з`їсти нетривіальне блюдо-конструктор (вперше їла таке цікаве поєднання — паштет з кальмара з помідорами та пармезановою піною зверху), помилуватися витворами мистецтва (зокрема, картинами, камʼяними скульптурами), які тут на кожному боці, та вийти на невеличкий балкон із видом на собор. Ну і, звісно, відзняти море крутих кадрів!
Black Honey — маленька затишна мінімалістична кав’ярня зі смачною кавою. У Львові їх, до речі, шість. Інтер`єр простий, акуратний і нічим не переобтяжений, влітку зовні біля входу радують око милі столики зі стільцями, оскільки там часті гості — песики та їхні господарі. Кава і не тільки, цікаві сніданки, нехитрі, але смачні десерти — все, аби насолодитися часом як на самоті з книжкою, так і з друзями чи коханими за приємними розмовами.
People Place Bar. Місце, з яким я познайомилася весною минулого року, коли жила з родиною у Львові під час часткової окупації Київської області. На сайті закладу сказано, що це community гарних людей. В цьому я переконалася, коли зустріла тут майже усіх своїх знайомих, які також тимчасово жили у Львові. Словом, атмосферне і приязне місце в центрі Львова з гарною музикою та приємними людьми, а ще тут можна придбати будь-яку картину, яку бачиш навколо себе.