Черкащина — це не тільки резиденція Хмельницького, Тарасова гора, Холодний Яр та парк «Софіївка». У самому серці України вистачає цікавих незвіданих місць, про які рідко згадують в travel-гідах. Для тих, хто планує цього літа вирушити до географічного центру України (так-так, з 2005 року це офіційно), ми зібрали топ-5 небанальних маршрутів: від «Українського Стоунгенджу» до заміського комплексу відпочинку Riverwood в екологічно чистій лісовій зоні.
Буцький каньйон
Одне зі 100 найкрасивіших місць в Україні розташоване на річці Гірський Тікич, за сто кілометрів від Києва. Каньйон біля смт Буки утворений з гранітних порід, вік яких оцінюється у 2 мільярди років. Саме тут 1929 року була збудована перша сільська державна ГЕС в Україні, руїни якої збереглися до сьогодні (так як і залишки водяного млина, спорудженого в XIX столітті).
Буцький каньйон, площею у 80 га, вузький (місцями до 40 м), проте глибокий (до 20 м), звивистий і довгий (близько 1 км). Води Гірського Тікича шумлять і стрімко вирують по скелястих виступах граніту, завдяки чому утворюється ще одна визначна пам’ятка — двометровий водоспад-перекат Вир.
«Український Стоунгендж» чи «Маленька Швейцарія» приваблюють не тільки фотографів, а й любителів екстремального відпочинку. Особливою популярністю серед туристів користується один із уступів каньйону — Скеля Родіонова. Із 1975 року Буцький каньйон, який нагадує скандинавський фіорд, носить статус державної комплексної пам’ятки природи місцевого значення.
Заміський комплекс Riverwood у селі Мошни
У двох годинах їзди від Києва є село, на околицях якого було виявлено кургани скіфського часу та скарби римських монет 2 століття. У селі Мошни, яке 1952 року було удостоєне магдебурзького права, туристів приваблює Спасо-Преображенська церква архітектора Джорджо Торрічеллі, костел 1857 року, дерев’яна лікарня та дім архітектора Владислава Городецького, будинок, де гостив Тарас Шевченко та ландшафтний заказник місцевого значення.
Саме тут наприкінці липня було відкрито новий заміський комплекс для відпочинку Riverwood. Комплекс розташувався в екологічно чистій лісовій зоні на березі рукотворного озера з парком, власною пивоварнею та мостом-арт-об’єктом, творчий задум якого по-особливому розкривається з настанням темряви та увімкненням ілюмінації. Уже зараз у розпорядженні гостей Riverwood — ресторан з кількома залами: «стейковий» з великою контактною барною стійкою і каміном, «пастельний» (для весілля) та «сімейний» з дитячою кімнатою; зала-галерея з роботами сучасних художників, літня тераса зі сценою та тераса на воді. Покуштувати крафтове пиво та фірмові стейки з мармурового м’яса уже встигли українські зірки: Серж Смолін, Фагот, Ольга Навроцька, Дар’я Трегубова, Олена Бурба, Олег Собчук та Олімпія Вайтмусташ.
Зовсім скоро у Riverwood можна буде і заночувати: у вересні тут відкриють готель на 36 номерів, SPA-комплекс, дитячу кімнату та конференц-хол, який зможе приймати до 400 осіб.
Ідеальне місце для заміського відпочинку зі смачною кухнею та ландшафтним дизайном, про який вам точно захочеться розповісти всім друзям.
Садиба Даховських
Загадковий неоготичний палац в стилі англійських середньовічних замків розташований в селі Леськове. Творцями маєтку, який нині займає 89 га, були чотири покоління польських поміщиків Даховських. Побудова замку розпочалася в 1860-ті роки, натхненням для господарів послугував дизайн парку «Софіївка» в Умані. Центральним елементом композиції є квадратна башта-донжон в оточенні круглих і багатокутних зубчастих веж.
Інтер’єри свого часу були рясно прикрашені скульптурою та живописними полотнами. Поруч із замком розкинулося озеро з «островом любові», яке розділяє парк. Нині садиба Даховських перебуває під охороною, на території воєнної бази. Потрапити туди можна тільки за спеціальним дозволом.
Озеро Бучак
Штучне озеро Бучак утворилося на місці нижнього котловану недобудованої Канівської ГАЕС. Колись тут було село Бучак, але заради будівництва електростанції жителів відселили, первісний ландшафт зруйнували, а частину дубового лісу викорчували. Не пощадили бульдозери навіть історичну гору-пам’ятку Лисуху. Після аварії на Чорнобильській АЕС будівництво було припинено, а в 1990-х заморожено з економічних міркувань. Згодом на місці «грандіозного» будівництва з’явилося дивовижної краси озеро. Цікаво, що озеро Бучак поповнюється не дніпровською водою, а підземними джерелами. Тому вода тут прохолодна і напрочуд прозора. Майже карпатські краєвиди були належно оцінені кінематографістами: тут знімалося чимало історичних фільмів, а радянські художники з’їжджалися сюди на все літо. В озері і сьогодні водиться велика кількість риби, а в навколишніх лісах мешкають вовки, дикі кабани та ведмеді.
Палац Лопухіних
Палац Лопухіних у місті Корсунь-Шевченківський — пам’ятник архітектури XVIII століття, що височить на трьох гранітних островах річки Рось. Палацовий ансамбль був започаткований у 1780-х роках князем Станіславом Понятковським як літня заміська резиденція. Згодом маєток було викуплено і подаровано міністру юстиції Павлу Лопухіну. Саме тоді палац зазнав значних перебудов і набув рис російського романтизму з елементами класицизму та готики.
Поряд із ним звели одноповерховий флігель, а невдовзі добудували ще два поверхи. До 1918 року палац у Корсуні належав Лопухіним-Демидовим, аж доки більшовики не розстріляли останню представницю династії. У 1930-х роках маєток використовувався як санаторій для залізничників. Сьогодні пам’ятка національного значення з кількома діючими музеями та картинною галереєю на третьому поверсі відкрита для туристів.
