Жінки старші 60 нарешті отримують кінематографічні премії

Здається, жінок  нарешті перестали об`єктивізувати на екрані, коли вони молоді, або, навпаки, зображувати їх як відьом і бабусь, коли вони вже досягають певного віку. Так, під час вручення нагород «Оскар», «Золотий глобус», премії Гільдії кіноакторів США Мішель Єо стала лауреаткою за роль у фільмі «Все завжди і водночас», а Анджела Бассетт і Дженніфер Кулідж отримали визнання за жваві та деталізовані ролі в інших картинах. Схоже, що Голлівуд нарешті хоче бачити жінок за 60 в іншому ракурсі.  Але чи достатньо цього, щоб гарантувати реальні зміни?

Лише три славетних слова, вимовлених Мішель Єо на цьогорічній церемонії «Золотий глобус», продемонстрували її зрілість. Це слова «Замовкни, будь ласка» і різкий поворот голови до піаніста, який заохочував її піти зі сцени посеред промови, щоб показати, що він не сидить без діла.

Тільки жінка певного віку — 60 років у випадку Мішель Єо — може мати впевненість, виваженість і сміливість, щоб так гідно впоратися з таким жахливим нахабством. Без жодних вибачень, без шанобливого кивка головою або опущених  очей та без сумбуру в кінці промови.

Мішель Єо

Вона мала право насолодитися моментом, бо після сорока років у кіно щойно отримала свою першу номінацію на премію «Золотий глобус» (комедія «Все завжди і водночас»), а шанси на перемогу на порозі сьомого десятиріччя були, як визнала сама Мішель, дуже незначними.

«Я думаю, що всі ви, жінки, це розумієте, — сказала акторка зі сцени. — Чим більшими стають роки, тим меншими здаються можливості».

Мішель Єо була не єдиною літньою жінкою, яка виграла номінацію того вечора: Анджела Бассетт (64) і Дженніфер Кулідж (61) також тріумфували в інших номінаціях.

І це не був випадок однієї ночі: завдяки величезній кількості номінацій і перемог на інших церемоніях 2023 рік було проголошено роком, коли актриси середнього віку та старші нарешті отримають належне.

Ось вам докази: жінки старші 40 отримали чотири з п’яти номінацій на «Найкращу жіночу роль» на премії «Оскар» і п’ять із шести номінацій на «Найкращу жіночу роль» та «Найкращу жіночу роль другого плану» BAFTA. Також дві акторки за 60 номіновані на «Оскар» за «Найкращу жіночу роль другого плану».

Дженніфер Кулідж

Чому це має значення? З чого ми почнемо...  З початку часів (або принаймні кіно) існувало дві ролі для жінок, залежно від їхнього віку: красуня чи відьма. Вони можуть грати неймовірно пристрасних красунь до 27 років. Гаразд, до 30 максимум. А потім, коли потрапляють до категорії «жінки у віці», вони стають бабусями та відьмами.

Просто запитайте Меріл Стріп, яка сказала, коли їй виповнилося 40:

«Мені три рази за один рік запропонували роль відьми, і це був сигнал».

Так, цей сигнал означав: або надягай гострий капелюх, або йди зі сцени.

Тож Голлівуд ніколи не знав, що робити з жінками за 40, особливо коли йдеться про глибокі, динамічні та виразні персонажі, а не про стереотипні образи стареньких. Це пояснює невелику кількість  ролей, разючих сцен за участю зрілих жінок і, відповідно, виграних нагород.

Як і для будь-якої частини суспільства це має свою ціну. Як ваш досвід, ваше існування можуть мати значення, коли навіть у найбільш демократичному просторі — на екрані — вони недостатньо цікаві, щоб про них говорити.

А уявлення суспільства частково сформовано тією культурою, яку вони споживають, зокрема сприйняття жінок певного віку. Люди судять, дивлячись на сиве волосся, збільшену талію та зморшки на шкірі. Такі жінки зазвичай асоціюються зі слабкістю, втомленістю, провінціальністю та залежністю від чоловіка.

Не дивно, що в перші десятиліття розквіту жінки нібито женуться за досягненнями, адже потім всі можливості зникають. Та цьогорічні нагороди на церемоніях довели, що успіх все ж таки може прийти в будь-якому віці, попри стабільні переконання у протилежному, які, напевно, вам також доводилося чути з боку оточення.

«У молодості у мене були такі великі мрії та сподівання, — сказала Дженніфер Кулідж на церемонії «Золотий глобус», — але те, що сталося потім… Вони просто розвіялися через ті чи інші  обставини».

Через ті чи інші обставини… Ми всі знаємо особливості цих «обставин»: відсутність можливостей та віри в нас як у цікаві особистості.

Анджела Бассетт

Але зараз ситуація покращилася, чи не так? Правда, минуло 33 роки з часу пропозицій бути відьмою для Меріл Стріп. Ця подія, безсумнівно, утвердила відчуття того, що кіноіндустрія змінилася. Тепер у заголовках BAFTA, ймовірно, домінуватимуть перемоги зрілих жінок.

І це справді здається визначним, у якомусь сенсі навіть дивовижним. Особливо у порівнянні з обурливою статистикою (з Університету Південної Каліфорнії) 2019 року, яка показала, що лише три зі 100 найкращих фільмів зобразили жінку старшу 45 років у головній чи другорядній ролі.

Так чи дійсно краще тепер? І так, і ні. Так само як одна ластівка не робить весни, один рік нагород не робить кіноіндустрію рівноправною для літніх жінок та молодих дівчат.

Настав час виходити за межі акторської діяльності. Сценаристи, режисери та інші спеціалісти — ті, хто знімає фільми та розповідає історії. Жінки цих спеціалізацій досі залишаються в тіні, хоча їхня діяльність, безумовно, варта вивчення, спостереження та заслуговує на визнання.

Ніколь Браун, Джина Пріс-Байтвуд, Віола Девіс

На премію «Оскар» не було номіновано жодної жінки будь-якого віку в номінаціях «Оригінальний сценарій», «Візуальні ефекти», «Оригінальна музика» та, мабуть, у найжаданішій номінації «Найкраща режисура». Це було дещо компенсовано премією BAFTA, яка номінувала 53-річну Джину Прінс-Байтвуд на «Найкращого режисера», але її фільм «Королева-воїн» не був відзначений найбільшими нагородами на планеті. 

Найбільше взаємозв’язок між віком і статтю проявляється ось де: жодна з номінанток на премію «Оскар-2023» за «Найкращу жіночу роль» не була темношкірою жінкою, в той час як  і Віола Девіс (57), і Даніелл Дедвайлер (40) були визнані та номіновані в багатьох інших місцях. Отже, хоча чотирьом з п’яти літніх жінок є що святкувати, ці святкування слід проводити скромніше, доки не будуть визнані всі, бо у цій ситуації Голлівуд все ще розвивається.

А поки цього не сталося, прислухайтеся до слів Джини Прінс-Байтвуд, яка відреагувала на зневагу її картини на «Оскарі»:

«Я збираюся продовжувати працювати та виконувати роботу, в яку вірю. Я ніколи не перестану йти вперед»

та Дженніфер Кулідж, яка просто сказала:

«Нічого не закінчено, поки ти живий».

За матеріалом ELLE UK