Академія кінематографічних мистецтв і наук (AMPAS) запросила до свого складу 529 представників кіноіндустрії з усього світу. Серед них — п’ятеро українських продюсерів: Олег Кохан, Наталія Лібет, Ольга Бергман, Ігор Савиченко та Володимир Яценко.
За даними академії, серед цьогорічних запрошених 42% становлять жінки, 56% належать до недостатньо представлених спільнот, а 53% проживають за межами США та представляють 60 країн і територій.
Що відомо про нових членів Американської кіноакадемії
До списку запрошених увійшли продюсери, які стояли за створенням найпомітніших українських фільмів останніх років.
Олег Кохан — засновник кінокомпанії SOTA Cinema Group, який співпрацював із Кірою Муратовою, Кшиштофом Зануссі та Мирославом Слабошпицьким.
Ольга Бергман і Наталія Лібет — співзасновниці компанії 2Brave Productions та продюсерки стрічок «Стоп-Земля» і «Стрічка часу».
Ігор Савиченко працював над фільмами «Коли падають дерева», «День незалежності» та «Брати. Остання сповідь», а Володимир Яценко — над стрічками «Ти — космос», «Мої думки тихі» та «Відблиск».
_(1)_(1).jpg)
Кадр з фільму «Ти — космос»
Окрім українських кінематографістів, до Американської кіноакадемії запросили й американську документалістку Мішель Мізнер, яка працювала над фільмами «20 днів у Маріуполі» та «2000 метрів до Андріївки». Запрошення також отримав режисер і продюсер Крейг Рено — брат загиблого в Україні журналіста й документаліста Брента Рено.
_(1).jpg)
Кадр з фільму «2000 метрів до Андріївки»
Чому це важливо
Членство в Американській кіноакадемії дає українським кінематографістам право голосувати за лауреатів премії «Оскар» та впливати на вибір її переможців.
«Запрошення до Американської кіноакадемії сьогодні — це не просто професійне визнання мого 25-річного шляху в кіно чи фільмів, які представляли Україну на фестивалях у Каннах чи Берліні. Це, перш за все, визнання тієї унікальної, надскладної оптики, яку ми здобули за роки війни та криз», — ділиться Олег Кохан.
Фото: Тетяна Ніколаєнко
Продюсер додає, що сьогодні світ дедалі частіше сприймає трагедію України відсторонено — крізь екрани гаджетів і стрічки новин. Водночас українці перебувають у самому епіцентрі цього зламаного світу й бачать кожну його тріщину, кожен прояв людської трансформації, надлюдської стійкості та болю.
«Наша оптика — гранично чесна, вона позбавлена ілюзій і саме тому володіє колосальною художньою силою. Ми маємо не лише унікальний, хоч і страшний досвід, а й потужний талант — режисерський, акторський, операторський, — щоб “упакувати” цей досвід у велику кінематографічну мову. Світу потрібні наші історії, бо вони повертають глобальному кінематографу справжні, невигадані сенси», — додає Кохан.
.jpg)
Фото: Тетяна Ніколаєнко
Для продюсера членство в Кіноакадемії — це ще одна можливість зробити так, щоб кіно про Україну сприймали не як хроніку далекого чужого лиха, а як глибоке мистецьке висловлювання, яке резонує з кожною людиною на планеті.
«Ми маємо право і талант говорити від свого імені — голосно, професійно і на рівних», — підсумовує він.
