Світ роботи руйнується через потік помилкових інструкцій, ідей та припущень про те, як потрібно працювати. Стратегії управління, які добре працювали у 1970-х, віджили себе.
Маркус Бекінгем та Ешлі Гудолл не з чуток знають, хто і що насправді штовхає компанію на дно. Книга «Плече до плеча. Як порозумітися на роботі» (видавництво бестселерів Vivat) не лише дає нове бачення робочого процесу, вона допомагає ефективно його оптимізувати, а також налагодити плідну комунікацію між відділами та підтримувати дружню атмосферу у колективі, де оцінюються сили працівників!
 1932 мокап (1).png)
УРИВОК
Міф № 4
НАЙКРАЩІ ЛЮДИ МАЮТЬ БУТИ ВСЕБІЧНО РОЗВИНЕНІ
•••
Звичайно, успіхи Мессі стосуються великого спорту, проте серед ваших колег може з’явитися людина, яка викличе подібні почуття. Одна людина може зробити презентацію настільки послідовно і легко, що ви від задоволення будете їй усміхатися. Інша настільки легко зможе задовольнити вимоги занадто буркотливого клієнта, виявляючи достатньою мірою співчуття і практичність, що ви зачудовано за цим спостерігатимете. Третя настільки вміло залагодить складний конфлікт, що ви не розумітимете, як це їй вдалося. Людина взагалі схильна насолоджуватися проявом талантів в інших. Коли щось вдається іншим особливо добре, ми від щирого серця захоплюємося цим. Така поведінка закладена в людині природою.
Ви самі здатні відчувати таку ж величезну радість, як Мессі, коли прилюдно демонструєте все, на що здатні, свої переваги. Це задоволення собою викликане радше не тим, наскільки добре ви зуміли виконати свою роботу, а тими відчуттями, які виникають під час виконання. Перевага, як бути до кінця точним, не «те, що ви добре вмієте робити». На світі багато справ, які вам доводиться виконувати через високі розумові здібності, відчуття обов’язку або дисциплінованість. Ви добре з ними справляєтеся, проте вони викликають у вас лише нудьгу, відчуження і навіть розумове отупіння. «Те, що ви добре вмієте робити» — не перевага, а вміння. А ще ви зможете продемонструвати високий рівень уміння, зазвичай ненадовго, лише у небагатьох випадках. Це не принесе вам задоволення.
Instagram: @juliesfi
Перевага, навпаки, асоціюється з такою «діяльністю, яка викликає відчуття власної сили». Цей різновид діяльності потребує певних якостей. Перед початком ви відчуваєте нетерпіння. Під час виконання роботи час, як вам здається, прискорюється. Одна мить зливається з іншою. Після закінчення, попри можливу втому і небажання знову це робити, принаймні найближчим часом, ви відчуваєте задоволення і гордість за себе. Саме поєднання трьох конкретних відчуттів — приємного передчуття на початку, відчуття польоту часу під час виконання і задоволення виконаним опісля — перетворює ту чи іншу діяльність на перевагу. Саме це поєднання відчуттів змушує вас хотіти робити це знову і знову, ще хоч раз пережити ці відчуття, викликає жагу знову це повторити. Перевага радше має спільне з апетитом, ніж з умінням. Вона, наче апетит, підживлює ваше бажання продовжувати це робити, поки ваші вміння настільки загостряться, що ви здатні будете досягти досконалості.
Звісно, можуть існувати такі справи, до яких ми відчуваємо «великий апетит», але обділені при цьому природними можливостями, щоб ними серйозно опікуватися. Таке трапляється, проте нечасто. Флоренс Фостер Дженкінс, за словами одного історика, була «найгіршою оперною співачкою у світі. Ніхто до й опісля неї з такою легкістю не відмовлявся від кайданів нотного письма». Автору пісень Коулові Портеру довелося кілька разів бити себе тростиною по нозі, щоб уголос не розсміятися. Настільки жахливо Флоренс співала! От тільки їй дуже подобалося співати. Їй навіть вдалося купити собі право співати на сцені Карнеґі-хола.
Instagram: @leiasfez
Проте, якщо ми пильніше придивимося до леді Флоренс або інших людей, які полюбляють робити те, що в них не виходить, то зрозуміємо, що часто цим людям подобається не власне ця справа, а те, що є супутнім до неї. У випадку з леді Флоренс, найімовірніше, роль відіграли виступи на публіці. Замолоду вона була успішною піаністкою, грала навіть у Білому домі, поки нещасний випадок не позбавив її можливості грати. Їй довелося знайти інший спосіб повернутися на сцену. Трапляється також, що людина, яка загалом погано щось робить, проте якій одного разу вдалося перевершити саму себе, повертається до цієї справи у нескінченних спробах повернути мить досконалості й слави. Будь-яка людина, котрій вдалося сім разів поспіль ідеально пробити ключкою по м’ячу на полі для гольфу і котра потім протягом багатьох років намагається повторити цей подвиг, мене зрозуміє. У будь-якому разі, як нам здається, переважна більшість людей від народження не здатні полюбити справу, виконати яку добре вони не можуть.
Нам набагато приємніше робити те, від чого ми отримуємо задоволення. Ми не завжди можемо це пояснити, проте деякі різновиди діяльності містять складові, що вдихають у нас життя, піднімаючи над собою, визволяючи в нас щось витончене, життєрадісне і творче. Ми всі різні, звісно, тому кожен знаходить цю радість у різних видах діяльності, проте всім нам знайоме це відчуття. Якщо робота насправді дарує нам радість, змушує навіть відчувати любов до того, що ми робимо, — це чудово. Стіві Вандер, людина, яка дещо знає про те, як розвивати свої переваги й демонструвати їх світові, висловився краще за нас: «Тобі ніколи не відчути гордощів за свою роботу, якщо ти не відчуваєш радості під час її виконання. Твоя найкраща робота завжди приносить радість».
Instagram: @oliviafaeh
Саме радощі Стіві Вандер відчуває, коли складає пісні та співає. Те саме відчуває Ліонель Мессі, коли танцює навкруги захисників і потрапляє м`ячем у сітку воріт під найфантастичнішим кутом. Саме світлу радість ми бачимо на обличчях у тих, хто прекрасно впорався зі своєю роботою. Ми бачимо людей, які знайшли любов у тому, що роблять. Ваша компанія сподівається, що саме ці почуття викликатиме у вас робота, яку ви виконуєте. Коли лідери говорять вам, що хочуть, щоб ви стали творчими, винахідливими, товариськими, незламними, тямущими та плідними, насправді вони воліють сказати: «Ми хочемо, щоб ви працювали з натхненням, яке приносить вам радість, виконували завдання, які вам подобаються».
На жаль, цими спостереженнями часто нехтують у ділових колах, можливо, через те, що бізнес вважають суворою об’єктивною конкуренцією, поряд з якою ідея отримання радості від своєї роботи, що є передумовою досягнення досконалості, здається досить несерйозною. Виправлення недоліків, незалежно від того, наскільки легким це може видатися, дуже серйозна справа, а от пошуки радості більш личать поетам.
Instagram: @xeniaadonts
Проте дані не брешуть. Серед восьми умов, які визначають високу продуктивність роботи команди, виокремлюється одна — у кожному дослідженні, незалежно від національності та сфери діяльності. Ця умова є найвпливовішою у визначенні високої продуктивності команди. Її можна сформулювати так: «У мене є можливість щодня реалізовувати себе на роботі». Незалежно від того, яку роботу ваша команда виконує і в якій частині світу перебуває, вона завжди буде більш продуктивною, коли якомога більше її членів відчуватимуть задоволення від того, що роблять. Якщо ми позбавимося слова «щодня», вирішивши, що це надто часто і, можливо, треба дізнатися лише, чи мають люди можливість відчувати «повну відповідність» між своїми перевагами й своєю роботою, умова перестає «працювати», тобто втрачається зв’язок між тими, хто позитивно відповідає на це запитання, і продуктивністю праці команди. «Щоденність» відчуття, що ваша робота розкриває ваші переваги, є життєво необхідною для високої продуктивності. У найкращих командах лідерам вдається не тільки визначити переваги кожної людини, а й коректувати завдання і відповідальності так, щоб усі члени команди відчували: робота дозволяє їм щодня повною мірою реалізувати свої переваги. Коли лідер команди здатен на таке, усе інше (офіційне визнання, відчуття спільної місії, ясність сподівань тощо) спрацьовує краще. Якщо лідер команди на таке не здатен, усе інше, хоч що він робить, ніякі гроші, звання, підбадьорювання, лестощі нічого не зможуть владнати.
Здатність знаходити відповідність між конкретною роботою і перевагами співробітників є запорукою високої виробничої продуктивності команд. Зможете це забезпечити — і все інше налагодиться, не зможете — і все інше не матиме особливого значення.
Instagram: @charlotteemilysanders
Не варто дивуватися. Ми всі є свідками того, як люди у захваті від того, як Ліонель Мессі демонструє своє чудове володіння м’ячем, як це видовище надихає їх. Ми бачили миті успіху наших колег і раділи їхнім здобуткам. Ми відчували радість і гордість, коли виконували улюблену справу, розуміючи, що всіма цими досягненнями завдячуємо унікальному поєднанню наших переваг. А втім, ці дані не здатні когось дуже сильно здивувати. Найкращі команди зазвичай створюються на підґрунті оптимального співвідношення переваг і посадових функцій. Усі, хто достатньо бачив світ, не мають, принаймні не повинні мати, сумнівів у тому, що так воно і є.
Через це здається ще більш дивним, дратівливим або депресивним те, що компанії фактично не допомагають виявити і допомогти нам застосувати наші унікальні переваги. Згідно з їхніми системами, методиками і технологіями, ритуалами, мовою і філософією, компанії сприяють зовсім іншому: вони вимірюють нас відповідно до стандартизованої моделі, а потім намагаються змусити всіх стати якнайближчими до неї. Усе це будується на хибному припущенні, що найкращі люди всебічно розвинуті.
