Солодощі з дитинства: готуємо вергуни

Український десерт нашвидкуруч

«Думаю, багато хто пам’ятає ці солодощі з дитинства. Принаймні я їх пам’ятаю. Цей рецепт для мене пов’язаний з Дніпропетровщиною, бо моя мама стала готувати вергуни після того, як ми гостювали в родичів у Нікополі. Але я знаю, що вергуни готують і в інших регіонах країни, наприклад на Черкащині, Донеччині, Луганщині, Полтавщині, Чернігівщині, Одещині. Зустрічала я їх і на Закарпатті.

Зазначу, що не претендую на канонічність рецепта, бо є вергуни на сметані, на кефірі, на кислому молоці. Ще я зустрічала варіанти з додаванням вершкового масла та алкоголю в тісто. Я даватиму варіант рецепта з кефіром», — розповідає українська фудблогерка Олена Сагун.

Інгредієнти приблизно на 20-25 вергунів (кількість залежить від розміру і товщини, тож може вийти менше або більше):

125 мл кефіру (у мене був жирністю 2,5%)

1 яйце

3-4 ст. л. цукру (залежить від ваших уподобань щодо рівня солодкості)

1 ч. л. ванільного цукру

1/3 ч. л. соди

дрібка солі

250-300 г борошна + ще трохи для посипання робочої поверхні

олія для смаження вергунів (потрібно стільки, щоб вергуни плавали в олії. Кількість залежить від діаметра каструлі чи пательні. Я смажила в каструлі діаметром 20 см і наливала в неї олію десь на 3-4 см від дна, це приблизно 400-500 мл)

цукрова пудра для прикрашання (можна також додати меленої кориці)

Готуємо:

У глибоку миску розбиваємо яйце, вливаємо кефір, додаємо звичайний та ванільний цукор, соду, дрібку солі. Добре все перемішуємо виделкою чи віничком до однорідної консистенції. Починаємо всипати борошно, можна одразу насипати 200 г, перемішати ложкою і почати місити рукою, поступово додаючи решту борошна (частинами). Можливо, знадобиться не вся кількість. Готове тісто має бути пухкеньке, ніжне, воно може трохи липнути до пальців, але не сильно. Якщо ж тісто сильно тягнеться за руками, додаємо ще трохи борошна, але тут важливо вчасно зупинитися і не додавати занадто багато, бо тісто буде тверде й «забите».

Готове тісто викладаємо на притрушену борошном робочу поверхню, качалку також притрушуємо борошном, щоб тісто не липло. Розкачуємо не дуже тонким шаром. Я бачила рекомендації розкачувати завтовшки 7-8 мм. Проте ви ж розумієте, що з лінійкою до міліметра ніхто не вимірює. Я вважаю, що товщина приблизно пів сантиметра буде нормальною.

Зазначу лише: якщо зробите вергуни тонкими, вони будуть більш хрусткі після смаження і більш крихкі, коли полежать (навіть наступного дня їсти можна). А якщо розкачаєте товще (від пів сантиметра і більше), то вергуни будуть пухкіші та м’якіші після смаження, проте через пару годин вони стануть твердішими, тож, як на мене, їх краще їсти одразу. Ось такі нюанси, на які треба зважати при розкачуванні.

Отже, розкачуємо тісто, потім дуже гострим ножем (це важливо) ріжемо тісто на смужки завдовжки приблизно 8-10 см і завширшки близько 3 см. У центрі кожної смужки робимо вертикальний розріз завдовжки приблизно 3 см, закручуємо один кінець смужки в цей розріз і виймаємо. Вийде смужка з двома спіральками. Раджу спочатку вирізати і позакручувати всі заготовки вергунів, скласти їх на дошку чи робочу поверхню, щоб потім не відволікатися під час смаження.

Переходимо до смаження. Наливаємо олію в каструлю, добре розігріваємо її на середньому вогні. Для перевірки готовності олії спочатку кидаємо в неї 1 вергун і дивимося: якщо по тісту йдуть дрібненькі бульбашки, то можна починати смажити всі вергуни. Нагадаю, діаметр моєї каструлі — 20 см, я кидала в неї одночасно по 4 вергуни. Ви можете кидати більше, якщо ваша посудина ширша.

Точний час смаження не даю, треба орієнтуватися за формою і кольором тіста — вергуни спливатимуть і збільшуватимуться у розмірах, а колір тіста повинен стати золотавим. У процесі смаження вергуни перевертаємо, щоб вони стали рівномірно золотавими з усіх боків. Готові вергуни викладаємо на тарілку, застелену паперовими рушниками чи серветками, щоб прибрати зайву олію. Потім перекладаємо вироби в інший посуд, а на серветки (рушники) кладемо нову партію посмажених вергунів. Робимо так, доки всі вергуни не будуть готові.

Перед подачею притрушуємо смаколики цукровою пудрою. За бажанням можна додати кориці.

А можна замість пудри полити рідким медом, якщо захочете (дуже смачно, я пробувала). Ось і все, їмо і смакуємо!


Реклама

Популярные материалы

Топфаворити догляду цієї осені: вибір beauty-редактора


Як не збожеволіти від обсягу інформації у новинах


10 українських фільмів, які варті уваги


Читайте також
Популярні матеріали