Як Різдво та зимові свята показують у мистецтві: сакральні сюжети, українські традиції та основні символи

Розповідає мистецтвознавиця Олена Полякова

Мистецтво всіяне зимовими картинами з особливим символізмом, образами та відчуттям свята. Найчастіше в роботах художників простежуються різдвяні мотиви, де центральний сюжет — народження Ісуса Христа. Спочатку він з’явився в іконописі, потім перемістився і до світського живопису. Крізь роки в українському та закордонному мистецтві класичним вважалося зображення Діви Марії, маленького Ісуса та Йосифа — тільки в різних інтерпретаціях залежно від епохи. Наприклад, у часи Середньовіччя, Відродження чи стилю бароко різдвяний сюжет адаптовували до своїх реалій — характерного одягу чи знайомого місця, щоб викликати більше емпатії в глядачів. Нерідко в різдвяних картинах з’являвся сюжет побиття немовлят — коли цар Ірод наказав вбити всіх хлопчиків у Вифлеємі, яким ще не виповнилося 2 років, щоб знищити новонародженого Ісуса.

Такі релігійні сюжети мали власні канони. Наприклад, Діва Марія на картинах найчастіше вбрана в синій і червоний кольори, які символізували божественну чистоту та жертовну любов. 

З часом Різдво асоціювалося не тільки із сакральними сюжетами — його почали зображати крізь святкову призму. Тому Едвард Мунк створив картину «Різдво в борделі», нагадавши, що це подія не тільки для святих і безгрішних, а й для звичайних людей теж — навіть повій. 

Едвард Мунк. «Різдво в борделі» (1904)

Про яскраві сюжети різдвяного циклу, українські зимові традиції на картинах та сучасну інтерпретацію сакрального розповіла мистецтвознавиця Олена Полякова. 

Сюжет побиття немовлят

У часи Пітера Брейгеля Старшого митці адаптовували релігійні сюжети до тодішніх реалій. Тому картина художника «Побиття немовлят» розгортається  у фламандському селі, а ми, дивлячись на неї, відчуваємо себе бранцями обставин — як і зображені персонажі. Вершники перекривають вихід із села і залишаються невблаганними до дітей, попри будь-які прохання дати їм спокій. Проте трагічну сцену Брейгель Старший частково замалював, адже майбутньому покупцеві не подобалася надмірна жорстокість картини. Копію цензурованого твору пізніше зробив Пітер Брейгель Молодший, відновивши першочерговий задум батька. 

Пітер Брейгель Молодший. «Побиття немовлят» (1593)

У XIX столітті сюжет побиття немовлят адаптував англійський художник Вільям Голман Гант. Він був одним із засновників Братства прерафаелітів — спільноти, яка відмовлялася від тодішнього академізму та оспівувала мистецтво до Рафаеля Санті. У картині «Тріумф невинних» Вільям Голман Гант зобразив Марію, Йосифа та Ісуса, які їхали з Вифлеєма. Їх супроводжували вбиті за наказом царя Ірода невинні діти, яких художник намалював з німбами. Мильні бульбашки на картині не випадково — це символ крихкості та недовговічності життя. Діти, чию присутність відчуває Ісус, і стали цьому підтвердженням.

Вільям Голман Гант. «Тріумф невинних» (1876—1887)

Політичні замовлення Пітера Пауля Рубенса

Сакральні сюжети часом могли пристосувати до політичних подій. В епоху бароко Пітер Пауль Рубенс створив картину «Поклоніння волхвів». Вона — про народження Ісуса Христа і те, як волхви приносили йому дари. У релігійному сюжеті художник передав відчуття свята — досяг цього завдяки вдалій композиції та кольористиці (тут і божественне сяяння Ісуса Христа, і поєднання червоного та синього в образі Діви Марії). Рубенсу замовили цю картину, коли в Антверпені планували підписати Дванадцятирічне перемир’я.

Економіка міста тоді сильно постраждала через війну — натомість договір мав забезпечити процвітання. Тому сюжет Рубенса — не суто релігійний. Дари, які приносять волхви, — це та обіцяна вигода, яку отримає Антверпен після підписання перемир’я. 

Пітер Пауль Рубенс. «Поклоніння волхвів» (1609)

Українські традиції та листівки Леопольда Левицького

Українські художники XIX століття часто зверталися до різдвяних традицій — зокрема, показували культуру колядування в селах. Це робило їхні картини унікальними з-поміж класичних сюжетів закордонних митців. 

Тим паче русифікація та поневолення українців спонукали плекати та зберігати саме автентичну культуру, а не поширювати чужу. Так робив Костянтин Трутовський — у картині «Колядки в Україні» митець показав різних героїв: і колядників, які заглядають у вікно чи чекають біля хати, і закохану пару, і молодь, яка катається на санчатах та грає в сніжки. Ми можемо почути цей твір: і сміх персонажів, і їхні пісні, і навіть плач дитини на передньому плані. Картина митця мимоволі переносить до українського села XIX століття, викликає ностальгію та шану до рідних традицій.

Костянтин Трутовський. «Колядки в Україні» (1864)

Святкові сюжети також з’являлися в інших роботах — зокрема, у різдвяно-новорічних листівках Леопольда Левицького, які митець надсилав друзям. Український графік завжди зображав себе з дружиною Ґенею та звертався до певних подій у своєму житті. На одній з листівок пара сидить у квартирі під парасолькою — того року у них нещадно протікав дах, і навіть листи в міські установи нічого не могли з цим вдіяти. Часом графік створював максимально спрощені малюнки, в яких залишалися особливості обох героїв — наприклад, дрібненькі риси обличчя Ґені чи окуляри Леопольда. На інших листівках пара вечеряла за келихом вина, їздила на конику задом наперед чи, вписана в маятник, сиділа за святковим столом.

«Мати у своєму колі митця, який щороку зображає себе з дружиною на листівках і надсилає їх, щоб привітати зі святом, — це щось настільки душевне, тепле і рідне», — каже Олена Полякова.

І якщо Леопольдові Левицькому справді щось заважало впродовж року — наприклад, надокучливе будівництво нового корпуса політехніки, поряд з якою він жив, то графік також це зображав, фіксуючи неприємний момент, про який міг потім згадати з ностальгією. 

Соціально-політичні проблеми в роботах XXI століття

Давні, сакральні сюжети досі інтерпретують сучасні митці в роботах на соціально-політичну проблематику. Інсталяція Бенксі «Шрам Вифлеєму» має класичні релігійні образи: Діву Марію та святого Йосифа з немовлям Ісусом. Проте замість Вифлеємської зірки над головами героїв слід від снаряда. «Простими засобами Бенксі пречудово доносить максимально складні сенси», — розповідає мистецтвознавиця. 

Бенксі. «Шрам Вифлеєму» (2019)

В іншій роботі митець вказує на проблему безпритульних людей. Робить це за допомогою оленів Санта-Клауса, яких малює на стіні, та санчат, які заміняє лавка, де спить чоловік. Робота Бенксі сатирична, проте вона спонукає думати про людей, які не можуть повноцінно відчути родинне свято Різдва.


Реклама

Популярні матеріали

Шукайте свіжий випуск ELLE Decoration


10 трендових манікюрів для коротких нігтів на весну 2024 року...


Стилістка Марина Мартинів запустила платформу FÉMATCH для пошуку...


Читайте також
Популярні матеріали