20 серпня був Міжнародний день бездомних тварин. Хоча започаткований цей захід був ще в 1992 році, в Україні вперше його відзначали зовсім нещодавно, у 2018-му. Незважаючи на те що офіційної статистики по всій території України на цей час не існує, за різними підрахунками кількість бездомних собак та котів обчислюється сотнями тисяч. А це сотні тисяч котиків та песиків, що потребують нашої турботи та любові. Але ж як вибрати улюбленця з притулку? На що звернути увагу? Та взагалі куди йти зі своїм бажанням подарувати домівку тварині?
Про це ексклюзивно для ELLE.UA розповідає еколог, ексзавідувачка еколого-просвітницького відділу та відділу інформації Одеського зоопарку, член Всеукраїнської екологічної ліги Анна Бєлякова:
Можна звернутися безпосередньо до притулку. Практично в усіх великих містах існують міські та приватні притулки, що займаються пошуком турботливих сімей для своїх вихованців. У більшості випадків на сайтах таких установ можна знайти докладну інформацію про тварин, які шукають будинок, включаючи стать, вік, особливості характеру та проблеми зі здоров’ям, якщо такі є. Це дуже корисно, тому що дає потенційному господареві можливість побачити всю картину цілком і об’єктивно оцінити свої можливості. Очевидно, що у деяких бездомних собак і котів можуть бути проблеми зі здоров’ям або поведінкою, які вимагатимуть особливого догляду та уваги. Хтось не зможе уживатися в одному будинку з маленькими дітьми чи іншими тваринами. Таку інформацію також дуже важливо вивчити в першу чергу.
Іноді співробітники притулків та різноманітні волонтерські організації проводять загальнодоступні фестивалі, у рамках яких можна не тільки поспілкуватися з представниками цих організацій та отримати інформацію, але й одразу на місці стати хазяїном та другом для обраної тварини. До речі, у моїй сім’ї вже три роки живе кіт, якого взяли на фестивалі HomeMeFest в Одесі. У Києві ж проходив подібний фестиваль «Зустрінь друга». Зі свого досвіду знаю, що такий формат дуже зручний. Ми познайомилися з Бартом та одразу відчули, що він «наш». До того ж він, як і решта тварин, уже мав необхідні щеплення, був стерилізований і оглянутий ветеринарним лікарем. Узагалі, це чудово — вирушити на захід усією сім’єю і повернутися додому з новим пухнастим членом родини.
Зі своїм прагненням дбати про бездомну тварину можна також звернутися до волонтерів зоозахисних організацій. Часто вони займаються пошуком домівки для безпритульних собак і кішок, а також породистих тварин, які з тих чи інших причин опинилися на вулиці. Наприклад, існує масштабний проєкт GladPet. Це некомерційний всеукраїнський проєкт, що займається саме вирішенням проблеми бездомних тварин. На його сайті також можна познайомитися з хвостатими, один з яких, можливо, чекає саме на вас.
Собака чи кіт із притулку — це особлива відповідальність та певною мірою складність. У значного відсотка таких вихованців зустрічаються проблеми зі здоров’ям. Можуть мати місце і проблеми з поведінкою, особливо якщо собака мешкала на вулиці до дорослого віку. У такому разі іноді можливі прояви агресії до дорослих людей, дітей чи інших тварин. Але такі прояви здебільшого можуть бути відкориговані кінологом. Просто вашому новому улюбленцю буде потрібно трохи більше часу та уваги.
Але собака чи кіт із притулку — це особлива радість. Бо ви не просто заводите собі домашнього улюбленця, ви даруєте любов тварині, яка довго на це чекала. І повірте, ця любов буде взаємною. Моя рідна сестра, працюючи лікарем у ветеринарній клініці, стала «названою мамою» для безпородного цуценяти, якого привели на лікування волонтери. На той момент у нього були проблеми із суглобами та органами травної системи, які тепер усунуті або контролюються. Також існували труднощі з поведінкою — боязнь інших людей та тварин, нервозність. Зараз собака досяг великих успіхів у своїй соціалізації, і я точно можу назвати його хорошим песиком. А тим, як ніжно і віддано він тепер ставиться до своєї хазяйки, можна милуватися годинами.
.jpg)
Два основних фактори, які необхідно вивчити та врахувати у разі «усиновлення» бездомної тварини, — це вік та стан здоров’я. Якщо говорити про собак, то найзручніший і максимально безпроблемний варіант — це цуценя двох або двох з половиною місяців.
Чим доросліший пес, тим більша ймовірність, що виявляться поведінкові проблеми та різні страхи. Майбутнім господарям дорослого вуличного собаки потрібно буде приділити час корекції його поведінки, а також частково підлаштуватися під нього та врахувати виражені страхи, щоб забезпечити йому комфорт. Наприклад: якщо собака панічно боїться поїздок у ліфті, то краще використовуйте з ним сходи, а якщо нервує через гучні різкі звуки, то намагайтеся берегти його від них. Варто пам’ятати: якщо ми беремо на себе відповідальність за тварину, то відтепер саме від нас залежить, добре їй чи погано. І в наших силах подарувати тварині зовсім іншу долю.
Бездомні собаки та коти справді потребують сім’ї та дому. Вони точно не менш ласкаві, розумні й віддані, ніж породисті тварини. Тому, якщо ви хочете і готові взяти вихованця з притулку, це гарна ідея.
