Мартін Мак-Дона повертається з новою чорною комедією, у якій знову є все, за що глядачі полюбили його кіно: дотепні діалоги, химерні персонажі, абсурдні ситуації та несподівані спалахи насильства. У стрічці «Дикий кінь номер дев`ять» режисер об`єднав Джона Малковича, Сема Роквелла та Стіва Бушемі в історії про двох агентів ЦРУ, чиї канікули на острові Пасхи обертаються значно складнішим випробуванням, ніж вони могли передбачити.
Одні називають фільм дотепним і несподівано зворушливим роздумом про дружбу, старіння та спокуту, інші зауважують, що за фірмовими діалогами Мак-Дони губиться цілісність історії. Розповідаємо, як сприйняли нову роботу режисера та за що її найбільше хвалять і критикують.
.jpg)
Про що фільм «Дикий кінь номер дев`ять»
Події стрічки розгортаються у 1973 році. Двоє оперативників ЦРУ — досвідчений Кріс Карлайл (Джон Малкович) та його молодший колега Лі Честерфілд (Сем Роквелл) — перебувають у Чилі напередодні військового перевороту, що має повалити демократично обраного президента Сальвадора Альєнде.
Перед початком важливої операції чоловіки вирушають на тижневу відпустку на острів Пасхи, або Рапа-Нуї. Однак відпочинок швидко перетворюється на низку дивних пригод. Кріс тяжко хворий, залежить від морфіну та дедалі частіше нехтує правилами секретності, розповідаючи випадковим знайомим про таємні операції ЦРУ. Тим часом його напарник намагається втримати ситуацію під контролем, поки між ними поступово відкриваються давні секрети.
.jpg)
Хто працював над стрічкою
Окрім Малковича та Роквелла, у фільмі знялися Стів Бушемі, Паркер Поузі, Маріана ді Хіроламо та Айлін Салас. Режисером і сценаристом стрічки став Мартін Мак-Дона, відомий за фільмами «Залягти на дно в Брюгге», «Три білборди під Еббінгом, Міссурі» та «Банші Інішеріну».
За що критики хвалять «Дикий кінь номер дев`ять»
Одним із головних приводів для захоплення рецензентів стала акторська гра Джона Малковича. Його персонаж Кріс — суперечливий, цинічний і непередбачуваний чоловік, який балансує між іронією, жорстокістю та вразливістю. Саме ця мінливість, на думку критиків, робить образ особливо цікавим.
Зокрема, оглядач The Hollywood Outsider назвав роботу Малковича однією з найкращих у його кар`єрі, відзначивши також гру Сема Роквелла. А критик Dan Murrell оцінив виконання актора на 9 із 10 і припустив, що ця роль цілком може принести йому «Оскар». Рецензент The Movie Cricket також звернув увагу на здатність Малковича зробити свого героя водночас огидним і напрочуд близьким глядачеві.
Не менше компліментів дісталося й екранному дуету Малковича та Роквелла. Їхню взаємодію, побудовану на саркастичних перепалках, суперечках і несподіваних моментах близькості, критики називають однією з найбільших переваг фільму. Стрічку описують як дотепне й несподівано зворушливе дослідження дружби, старіння та жалю, окремо підкреслюючи виняткову хімію між акторами.
Серед інших сильних сторін називають характерний режисерський стиль Мак-Дони — поєднання чорного гумору, драматизму та абсурду.
Чому новий фільм Мак-Дони сподобався не всім
Водночас частина критиків вважає, що цього разу режисерові не вдалося повною мірою реалізувати потенціал історії. Серед основних зауважень — нерівномірний темп, затягнуті діалоги та суперечливе поєднання комедійних елементів із драматичним історичним контекстом.
Зокрема, оглядачка The New York Times Манола Даргіс відзначає візуальну виразність стрічки, харизму виконавців і майстерність Малковича, однак зауважує, що окремі сюжетні елементи не складаються в переконливу цілісність.
Ще критичніше до стрічки поставився Джастін Чанг із NPR. Він вважає, що замість гострої сатири про діяльність ЦРУ та американське втручання в політику інших країн глядач отримує затягнуту історію про двох чоловіків, які переважно сперечаються під час подорожі островом. На його думку, фільму бракує динаміки та справді влучного гумору, а спроби додати історії емоційної глибини не завжди працюють.
Окремим предметом дискусії стало й політичне підґрунтя історії. Адже герої стрічки — агенти спецслужби, причетні до підготовки повалення демократично обраного уряду Чилі. Джастін Чанг зауважує, що фільм ніби пропонує глядачеві співчувати одному з учасників цих подій, не приділяючи достатньої уваги масштабові наслідків його діяльності. Саме тому спроба поєднати чорну комедію з темою історичної відповідальності видається критику не цілком переконливою.
А що думають глядачі
Серед коротких рецензій на Rotten Tomatoes переважають позитивні оцінки: стрічку називають однією з найкращих робіт Мак-Дони та особливо відзначають виконання Малковича.
Схоже, нова робота режисера найбільше припаде до смаку шанувальникам його характерного кінематографічного почерку — із чорним гумором, химерними персонажами та діалогами, у яких за жартами нерідко ховається значно більше, ніж здається на перший погляд.
.jpg)
