Доба Відродження

Цей готель має багату історію. Відтворити колишню пишність і водночас представити гостям абсолютно сучасний готель-палас, справжню перлину Лівого берега — таке завдання взявся вирішити Жан-Мішель Вільмотт зі своєю командою, розпочинаючи у квітні 2014 року реконструкцію.

Побудований сім’єю Бусіко, яка володіла свого часу відомим у Парижі універмагом Le Bon Marché, Lutetia був задуманий як готель для розміщення клієнтів та постачальників торгового центру. З моменту свого відкриття в 1910 році Lutetia багато в чому випереджав час: уже тоді у всіх номерах подавалася гаряча вода, був телефон для зв’язку зі стійкою адміністратора, забезпечувалося кондиціювання повітря. У ті роки мистецтво та архітектура переживали зміну стилів ар-нуво та ар-деко. Саме це послужило для Вільмотта вихідною точкою розроблення плану реновації.

Щоб відновити легендарний декор, народжений на стику двох напрямів, і внести сучасні риси, потрібно було не тільки відтворити втрачені елементи, а й відкрити випадково виявлені. Наприклад, у салоні «Боргезе» під обшивкою стелі ховався великий квітковий орнамент, а в лобі — ціла серія фризів і барельєфів. Архітекторам бюро Perrot & Richard довелося неабияк попрацювати. Для реконструкції вітражів, декоративних панелей, фресок, мозаїк, скульптур та різних архітектурних елементів запросили найкращих майстрів декоративно-ужиткового мистецтва.

Так, Фабриціо Хайбер проєктував скляний дах у салоні «Сен-Жермен», а Жан Ле Ґак відповідав за фрески з історичними мотивами на колонах у «Брассері». Там же була відновлена й оригінальна стеля 1910 року заввишки два поверхи. Художня складова, звісно, лише частина великого плану реконструкції. Кардинального перепланування зазнала загальна кількість номерів: із 233 їх скоротили до 184, звільнивши простір для 47 с’ютів (сім із них — іменні апартаменти). Крім цього, був повністю перепланований перший поверх. З’явилися не лише нові зручні проходи, а й цілі простори — такі як сад просто неба, що об’єднує відразу кілька приміщень: салон «Сен-Жермен», бібліотеку та бар «Жозефіна».

Внутрішній дворик впускає багато денного світла і дарує неймовірне відчуття затишку всім гостям, а заразом — і можливість оцінити оновлений екстер’єр. Скрупульозний підхід до роботи дав змогу команді Жан-Мішеля Вільмотта зробити набагато більше, ніж просто реставрацію. Їм вдалося зберегти найважливіше — пам’ять, історію та емоції цього чудового місця.