Натхнення місяця: digital-команда ELLE про відкриття та враження у серпні

Катерина Попова
шеф-редакторка сайту ELLE.UA

Подорож: Львів

У моєму житті є два види відпусток: спонтанні та суперзаплановані. Цю мініподорож до міста Лева я планувала з подругою за 3 роки точно. За цей час ми обидві побували у ньому за різних обставин: я жила тут місяць з родиною на початку повномасштабної війни, моя подруга їздила через Львів у відпустки, але жодного разу за усі роки дружби ми не були в цьому місті удвох. І от нарешті ми приїхали сюди разом, та ще й у кінці серпня, щоб охопити важливі державні свята. 

Львів для мене з минулого року, з перших місяців повномасштабного російського вторгнення, — місто, яке подарувало прихисток, хоч мінімальну, але безпеку та трішки спокою. Зараз я була тут зовсім з іншим настроєм та відчуттями, проте все дуже добре памʼятаю та ціную й досі. 

Подорожі завжди були для мене джерелом особистісного зростання. Цього разу мені вдалося більш уважно відстежувати свої думки, сформулювати конкретні цілі й зафіксувати нові ідеї та плани. 

Враження: Артцентр Павла Гудімова «‎Я Галерея» і виставка «Ніжність» 

Рідко трапляється можливість отримати повноцінне уявлення та враження від творчого періоду художника вже після 10–20 років, які минули від часу творення. Картини живуть своїм життям — розлітаються як подарунки, їх продають чи вони просто губляться. Часто художникові не вистачає бажання, сил і часу займатися своїм архівом, а тим паче вести докладний каталог програмних творів, етюдів чи ескізів. Але у випадку виставки «Ніжність», навіть через пів століття, можна почути відверту пряму мову, подивитись докладну добірку творів та відчути дух часу й мистецтва кінця 1960-х — початку 1970-х років.

Виставка «Ніжність» — про ранню творчість тандему Людмили та Володимира Лободів, що розпочинали своє мистецтво безпосередньо, чесно, експериментально, в дусі часу, а заодно на противагу усталеним канонам і звичкам тоталітарного радянського мистецтва. Дуже рекомендую до перегляду та закликаю погуглити і дізнатися більше про цю творчу і талановиту пару. 

Проєкт: «Жінка і війна», інтервʼю з жінками-військовими в новому номері ELLE та на сайті

У лавах ЗСУ сьогодні багато жінок, які кожного дня доводять своїм прикладом, що для української жінки немає перешкод: так було, так є і так буде. Поспілкувавшись з кожною, я вкотре впевнилася, що наші жінки сильні та неймовірні. Про службу під час війни, внутрішню боротьбу, мрії та любов до України мені розповіли три жінки-військові: Христина Пучковська, Ірина «Isky» та Ірина Цибух. Чесні, щирі, незламні, вони руйнують усі гендерні стереотипи. Їхні життєві історії різні й дуже схожі водночас. І кожна з них демонструє неймовірну силу та надлюдські зусилля жінки на війні. Читайте три інтервʼю з жінками військовими на сайті ELLE.UA, а також запрошую подивитися, як знімався проєкт «Жінка і війна».

Вистава: «Цвіт жакаранди» в Національному академічному драматичному театрі ім. Лесі Українки

Багато хто з вас міг бачити цю виставу, коли вона ще називалася «Дерева помирають стоячи». Колись в далекому 2018 році я дивилася її теж в театрі Лесі Українки, і це досі одна з моїх улюблених вистав. «Дерева помирають стоячи» — не лише оригінальна назва пʼєси, але й популярне іспанське прислівʼя, яке алегорично говорить про силу людського духу, про необхідність зберегти в собі честь і гідність у найскладніших життєвих обставинах. Брехня милосердна... Сказати правду і завдати болю чи обманути, аби вберегти людину від страждань? Вибір цей завжди непростий, і правильної відповіді на питання не існує. Кожен із нас робить цей вибір самостійно й особисто несе відповідальність за ухвалене рішення.. Ми з Оленою Лісун вмивалися сльозами, дуже сильні враження, майже як і 5 років тому.

Книжка: дебютний роман журналістки Марії Олекси «Перші» 

Дебютний роман журналістки Марії Олекси «Перші» — дуже легке читво, якого мені хотілося на кінець літа, бо після важкого емоційно Ремарка тягнуло до чогось легкого і романтичного, а ця книжка — якраз про це. «Перші» — світла історія про досвіди, які ніколи не повторяться: перші поцілунки та перше кохання, безмежні мрії та плани на майбутнє. Історія двох юних людей, які зустрілися надто рано, щоб зрозуміти, ким вони можуть стати одне для одного. Ця книжка полонила мене і викликала неймовірну бурю емоцій, тому раджу до прочитання. 

Юлія Николайчук
lifestyle-редакторка сайту ELLE.UA

Книжка: артбук «Птах» з віршами Сергія Жадана

Нещодавно Сергій Жадан презентував унікальну книгу «Птах» зі своїми віршами, що стали піснями. В ній можна знайти поезію, яка надихнула на створення пісень Святослава Вакарчука, Kozak System, Тараса Чубая, ТНМК, DakhDaughters і не тільки, почитати вірші та послухати треки за QR-кодом. Та унікальна тут не лише поезія, а й оформлення книги. Декілька шарів рисового паперу нагадують шарудіння снігу у композиції «Сніг», пісня «Вона» пропонує відірвати перфорований папір, аби побачити цитату з пісні гурту Kozak System, а назву віршу «Торкатися», написану шрифтом Брайля, можна відчути на дотик. Це дійсно не просто книга, а маленький скарб, який можна уважно розглядати й перечитувати годинами і тішитися тому, що навіть у надскладний час українці знаходять натхнення на створення таких речей.

Проєкт: «Українці у світі»

Упродовж тривалого часу на сайті ELLE.UA виходила рубрика «Українці у світі» — у ній ми з гордістю розповідали про відомих українців та українок, які свого часу змінювали світ. Серед них — українсько-американська дизайнерка Варвара Каринська, яка отримала «Оскар» за дизайн костюмів для фільму «Жанна д’Арк» у 1948 році; художниця-новаторка Соня Делоне; видатний балетмейстер, хореограф і танцюрист Серж Лифар і не тільки. До головного свята нашої країни — Дня Незалежності — ми презентували проєкт, в якому зібрали усі неймовірні історії успіху відомих на весь світ вихідців з України. Його метою було не лише познайомити з людьми, про яких варто знати, а й нагадати про те, що, попри наративи країни-агресорки росії, Україна та українці не лише завжди були представлені на світовій арені, а й завдяки своєму таланту, сміливості, неординарності та наполегливості змінювали історію. Що, власне, ми продовжуємо робити й сьогодні. Проєкт можна знайти за посиланням.

Подорож: Карпати

Не буду оригінальною, якщо скажу, що Карпати традиційно стали моїм заспокійливим і у серпні. Цього разу я була в компанії гір усього п`ять днів, але за цей час я встигла зробити все, що хотіла: мокла під дощем, не ховаючись під парасолькою, купалася в льодяній гірській річці, дивилася на вогонь і на те, як парують гори, їла афени й фотографувала свої фіолетові руки та язик, багато ходила, милувалася нереальними заходами сонця та різкими змінами настрою погоди, дивилася на зірки, вмостившись на лежаку. Загалом, робила усі ті маленькі речі, які дарують мені справжню дитячу радість. І звісно, я вже планую нову поїздку в Карпати, адже мати місце, в якому кожного разу стаєш собою, попри всі складнощі та переживання, — неоціненно.

Світлана Кравченко
старша редакторка журналу ELLE

Експеримент: участь у модному марафоні бренду Mint

Мій серпень розпочався з експериментів і виходів із зони комфорту. Абсолютно неочікувано для мене (оскільки я не є блогером з багатотисячною аудиторією) український бренд шовкового одягу Mint зробив мені цікаву пропозицію. Впродовж шести днів я інтегрувала одяг Mint у свій гардероб і висвітлювала це у своєму Instagram, аби довести, що шовк можна носити не тільки на вечір чи для особливих приводів. Переді мною з цим завданням вдало впоралися ще четверо дівчат (новий тиждень — одна героїня), а потім підписники бренду та учасниць голосували за один найкращий образ. Я не стала переможницею проєкту (хоча й була близькою до цього), але отримала колосальне задоволення від самого процесу. А ще вкотре переконалася у своїй одержимості одягом і українськими брендами, а також у тому, наскільки по-різному ми всі можемо стилізувати одну й ту саму чорну спідницю чи базову білу футболку. Якщо ж ви запитаєте, який серед моїх образів сподобався мені найбільше, я із впевненістю відповім: з чорним топом, білою спідницею, коміром та хусткою замість пояса. Люблю, коли завдяки аксесуарам вбрання набуває цікавих, небанальних звучань.

Подія: поетичний вечір Катерини Хрістіної

Усі випадковості невипадкові. У цьому я вкотре переконалася, повертаючись додому після творчого вечора Катерини Хрістіної у «таємному саду Софі» ресторану Être Sofie. Я прийшла послухати вірші талановитої поетеси, а вийшла вже з власними римами і сміливістю нарешті повернутися до самої себе. Після вимушеного мовчання і зневіри (адже я роками переконувала себе, що ніколи не стану Іздриком, Жаданом чи Андруховичем, а отже, і сенсу займатися графоманством теж немає) я нарешті зрозуміла: скільки б геніальних рядків не було написано за час існування людства, другої мене немає. І не буде. А якщо душа ллється віршами, наступати їй на горло — вчиняти злочин проти себе. І як же добре, що на усвідомлення цього пішло всього 12 років мого життя.

Робочий проєкт: ексклюзивне інтерв’ю зі стилісткою першої леді України

Скажу відверто: я мріяла написати про гардероб Олени Зеленської вже дуже давно, але хотілося підійти до цього питання ґрунтовно і комплексно. Я розуміла, що найкраще про стиль першої леді України розповість той чи та, хто за формуванням цього стилю і стоїть. Я озвучила свій намір головній редакторці журналу ELLE Соні Забузі, вона підтримала його і вже за 5 хвилин організовувала мені зустріч з Наталією Каменською — засновницею бренду Gunia Project, яка майже два роки також відповідає за образи дружини президента. Так вийшов ексклюзив зі стилісткою, чиї роботи щодня перебувають під прицілом сотень журналістів, але чиє ім’я довгий час трималося в секреті. Пишаюся тим, що Наталія довірилася саме нам, і щиро раджу ознайомитися з матеріалом, який вже кілька днів активно цитують інші видання країни.

Покупка: підвіска «Цілунок сонця» від «Ні грама драми»

Я завжди була небайдужою до прикрас, наповнених глибокими українськими сенсами. Впевнена, що крім стильного аксесуару, який розставляє правильні акценти в образі, це також можливість підкреслити свою громадянську позицію, підтримати вітчизняного виробника та завжди мати біля серця оберіг, який з часом захочеться передати у спадок наступним поколінням. Тому під кінець літа я поповнила свою ювелірну скриньку справді символічною річчю — підвіскою від «Ні грама драми» з колекції «Колос країни». Символ пшениці сьогодні означає для нас не тільки родючість і добробут, а й любов до рідної землі та згуртованість українців, тож носитиму цю підвіску з особливим трепетом. Важливим моментом для мене також є те, що бренд, створений під час війни, всі кошти від продажу патріотичного одягу та прикрас скеровує на підтримку ЗСУ.

Анастасія Білоус
fashion-редакторка журналу ELLE

Прийом: чоловічі сорочки 

Заглядати у чоловічий відділ або ж у шафу бойфренда — в цілому корисна порада, адже при правильному стайлінгу об`ємна куртка або блейзер завжди підкреслюватиме вашу жіночність. Я ж цього серпня із регулярністю, якій можна позаздрити, імплементувала у свої повсякденні образи сорочки. Біла, блакитна, смугаста або ж картата — будь-яка сорочка на ваш вибір залежно від настрою та стану. Одне з найулюбленіших поєднань: майка tank та мініспідниця у парі із сорочкою від Acne Studios. 

Ментальне здоров`я: медитації у телеграм-спільноті Metta

Всі ми сьогодні переживаємо емоційні гойдалки, і психологи в один голос говорять про важливість збереження спокою та свого внутрішнього стану. Я час від часу, як, певно, і усі, випадаю з колії, але все ж маю деяку рутину, яка допомагає відновлюватися та справлятися зі стресом. Однією зі складових є медитація. До війни я понад рік регулярно практикувала, однак у 2022-му було складно зосередитись і змістити фокус на щось окрім новин, тож я із цього процесу випала досить надовго. Зараз поступово повертаюсь і щаслива, бо віднайшла для себе ідеального провідника. Олена Жукова — дуже глибокий провідник у різні практики, зокрема і в медитацію. У процесі вона веде голосом, а мені саме це і потрібно, адже моїх досвіду та навичок концентрації поки що недостатньо, щоб медитувати самостійно або у тиші. Україномовні медитації Олени тривають в середньому від 5 до 15 хвилин і в моєму випадку завжди заспокоюють та дарують відчуття вдячності та легкості. До того ж у своєму телеграм-каналі Metta Олена створює класну спільноту мислездатних і ментально здорових українців. Я обожнюю починати день саме з цих медитацій. Головне, робити це одразу після сну — до того, як ви відкрили телефон і занурились у новини та робочі задачі.

Музей: Дім Рембрандта в Амстердамі 

Цього літа мені пощастило відвідати Амстердам. Люблю це місто за особливу естетику і своєрідний та навіть дещо скандинавський вайб. Це місто багате на музеї та виставки мистецтва, і на цей раз мені нарешті вдалося відвідати Музей Рембрандта. Особливістю його є те, що ця триповерхова будівля і є колишнім домом, у якому художник не тільки писав картини, а й навчав учнів. Особливо мені сподобалася секція офортів: працівниця музею наживо показувала відвідувачам старовинну техніку гравюри, яку використовував Рембрандт. А ще з погляду сьогодення дуже цікавим вважаю спосіб отримання потрібного відтінку фарби. Що тільки не використовували у 17-му столітті в ролі пігменту: від насіння льону до шафрану! 

Натхнення: майбутній трек співачки Lida Lee

У додачу до роботи модною редакторкою уже декілька років я працюю стилісткою. Зі співачкою Lida Lee ми співпрацюємо вже давно, і я обожнюю втілювати наші ідеї у життя. Наразі ми готуємось до знімання нової відеороботи, тож весь серпень пропрацьовувала костюми для співачки. Натхнення, звісно ж, шукала у самому треку, тож за місяць заслухала його буквально до дір. Прем`єра станеться вже цієї осені і, я впевнена, не лишить байдужим нікого. 

Олена Бабіцька
beauty-редакторка сайту ELLE.UA

Радість: життя з чоловіком мрії

Багато місяців поспіль у мене були стосунки на відстані. Це було дуже романтично і дуже складно водночас. Я плакала ридма щоразу, коли моя кохана людина їхала в іншу країну. У серпні все змінилося. Тепер у нас є своє гніздечко, і я нескінченно щаслива після ранкової йоги готувати коханому міцну каву і пекти круасани.

Радість: подорож у заміський комплекс

За останні чотири тижні я пережила три переїзди і ледь з глузду не з`їхала. Поїздка в заміський комплекс Riverwood була потрібна мені як повітря — не тільки для того, щоб відпочити від шумового стресу і сотень нотаток у смартфоні зі списком справ, а й щоб зробити масаж моїй багатостраждальній спині. Тому насамперед я записалася на годинний масаж усього тіла і лише потім озирнулася — і була приголомшена. Riverwood relax park вражає своєю дружбою з природою, з якою всі ці будиночки, будівлі ресторану і пивоварні буквально зливаються і здаються одним цілим. 

Я раділа тут як дитина: мене зворушила до глибини душі неймовірна природа, найсвіжіше повітря, від якого спочатку паморочиться в голові, зі смаком спроєктований басейн, де я планувала плескатися хіба що з перервами на обід і вечерю.

Також мене дуже потішило, що безліч гостей приїжджають сюди із собаками. Я, як завжди, відкрила полювання на найефектнішого пса і зробила з ним сотні добрих фото, які я тепер переглядаю, коли в мене псується настрій.

Аромат: Aqua Media Cologne forte

Аромат Aqua Media Cologne forte — моє джерело натхнення в літню спеку. Це втілення балансу і гармонії у флаконі. Парфумерна вода з гострими, іскристими та майже апетитними свіжими нотами буквально наповнює життям. Анісові акценти, які так любить Франсіс Куркджян, є центральною частиною цього саду цитрусових нот. Верхня нота — це яскравий бергамот з Італії, який зливається з кристалічною нотою гедіону, відомою своїм повітряним квітковим сяйвом, в ідеальному акорді, щоб додати дихання солодкого фенхелю. Далі з ними починає обійми вербена, яка наприкінці з`єднується з електричною, майже шипучою гранню зеленого моху. Продається цей скарб в Aromateque.

Маріанна Партевян
редакторка відділу «Краса», редакторка ELLE Decoration

Книга: Розстріляне відродження видавництва «Основи»

Окрім майстерно вибудованої динаміки збірки (від галасливого панфутуризму Михайля Семенка до щемливої сатири Остапа Вишні) що змушує усвідомити, наскільки самобутніми та різноманітними були особистості, чию долю понівечив радянський режим — в цій книзі вражають ще й ілюстрації Сергія Майдукова. Він настільки проникся ідеєю, що навіть до кожного розділу пропрацював орнаменти, що прикрашають нумерацію сторінок і перегукуються з творчістю письменників.

Неймовірно шкодую, що свого часу не придбала це видання, доки воно було в наявності. Проте не втрачаю надії викупити його в когось вже на рісейл-платформах. Хоча з іншого боку, якщо цього так і не станеться, це буде добрим знаком: отже кожен екземпляр знайшов свого поціновувача.

Обʼєкт: люстра 2097 від Flos

З кожним завершеним номером ELLE Decoration все більше закохуюсь в предметний дизайн, його історію та принципи. Захоплює характер мислення легендарних постатей цієї царини. Приміром, в 1958 році Джино Сарфатті розробив люстру 2097, щоб осучаснити традицію муранського склодувного ремісництва. Замість того, аби ховати металевий каркас люстри під шарами коштовного скла, він перетворив алюмінієвий корпус, дроти та лампочки з суто функціональних елементів на головні елементи дизайну. Ефектності об’єкт це аж ніяк не позбавило, чи не так?

Місце: київський лісопарк імені Максима Рильського

В Японії існує практика під назвою shinrin yoku, що увійшла до національної програми оздоровлення. Також відома як forest bathing чи простими словами купання в лісі, вона обіцяє своєрідне заземлення, уповільнення та  навернення до природи жителям мегаполісів. Днями я з подивом усвідомила, що вже майже рік щотижня практикую цей спосіб досягнення дзену. Для цього навіть не потрібно виїзджати за місто: достатньо 20-хвилинної поїздки на метро до станції Голосіївська, щоб опинитися посеред озер з німфеями та дикими качками й безкрайньої зелені листя, в якому ховаються білки. Авжеж, трохи не вистачає фітонцидів хвойного лісу, проте тут є інший спосіб оздоровлення: льодяна купіль з трьох підземних джерел. В недавньому інтервʼю експерт з геронтології професор Пруст розповів мені, що регулярний короткочасний стрес, такий як крижані ванни чи кардіонавантаження здатні приводити в тонус клітини та продовжувати термін життя, тож все необхідне у нас в буквальному сенсі «під боком».

Аліса Єрмоленко
редакторка новин сайту ELLE.UA

Подія: відкриття виставки «Гостинець» у thesteinstudio 

Проєкти Ольги Штейн — це завжди про ідею, атмосферу та закоханих у мистецтво людей, яких художниця зібрала довкола себе, тому я була дуже рада отримати запрошення на «Гостинець» (і саме запрошення — це витвір мистецтва). Ще більш приємно було зайти у простір thesteinstudio і побачити, наскільки він змінився, відколи ми з Олею записували там інтерв’ю. 

У фокусі виставки — їжа, її роль і значення у житті людини й те, як вони змінюються під впливом історичних подій. Тема, що знову стала надзвичайно актуальною у наш час. 

Враження: катання на вейкборді 

Цього серпня я вперше спробувала вейкборд, і це просто неймовірні враження. У поєднанні літньої спеки, теплої води, вітру, що обдуває тіло, напруги у кожному м’язі тіла та захвату від того, що все вийшло, народжується відчуття справжньої ейфорії, яка заряджає енергією та надихає вірити у свої сили. 

Зачіска: мелірування 

Новий образ — новий настрій. А, враховуючи те, як довго я хотіла досягти саме такого ефекту, настрій тепер просто чудовий!

---