Ми знаємо Тараса Шевченка насамперед як видатного українського поета та прозаїка, проте він залишив помітний слід і в українському образотворчому мистецтві. До сьогодні збереглись близько 830 його картин, серед яких портрети, пейзажі, автопортрети, історичні полотна тощо. Митець був майстром гравюри, офорту, сепії, акварелі, експериментував зі скульптурою.
Упродовж усього життя малювання відігравало важливу роль у долі Шевченка. Чого лише вартий той факт, що свобода майбутнього українського символу була куплена за картину? Як згадував поет в автобіографії, Карл Брюллов написав портрет Василя Жуковського, а потім продав його на аукціоні за 2500 рублів. Саме за ці гроші з кріпацтва був викуплений митець, який подавав великі надії. Звільнення дало право Шевченку вступити до Академії мистецтв у Петербурзі, де він став одним із найулюбленіших учнів Брюллова.
Після навчання Шевченко повернувся в Україну, яка надихнула його на створення серії картин під назвою «Живописна Україна». Згодом за свої офорти він отримав від Академії мистецтв звання академіка з гравіювання міді. У цей період він також малював портрети, створював картини до літературних творів, зокрема, оповідання Григорія Квітки-Основ’яненка «Знахар». Образотворча діяльність Шевченка тісно перепліталась із літературною. Приклад — полотно «Катерина», створене ним на тему однойменної поеми влітку 1842 року.
Після арешту у 1847 році Тарасу заборонили малювати, проте у своїх листах до друзів він вже ж просив надіслати йому хоч якийсь інвентар для малювання, оскільки не уявляв без цього свого життя. Зрештою допомога впливових прихильників дозволила Шевченку продовжувати таємно займатися творчістю упродовж десяти років заслання.
Відзначаючи 209-річчя від дня народження легендарного Тараса Шевченка, роздивляємося його картини.
Дізнатися більше про кожну з робіт можна за посиланням.
