Чим особливий балет різних країн: розповідає Катерина Кухар

Постановки української, американської та інших балетних шкіл

«Балет — це характер», — ділиться прима-балерина Національної опери України та керівниця Київського державного фахового хореографічного коледжу Катерина Кухар. 

На сцені вона грала і чуттєву Мавку, і драматичну Кармен.

З нагоди Міжнародного дня балету Катерина Кухар розповідає, як хореографія різних країн передає національний дух, що можна прочитати за текстом танцю і які балетні постановки, на її думку, обов’язково слід побачити.

Українські постановки, які варто подивитися

Раджу познайомитись із балетом «Лісова пісня» — це душа нашої нації. Він найкраще передає дух та філософію українців, ще й має за основу історію, описану Лесею Українкою. У балеті присутній неймовірний хореографічний візерунок і текст разом з емоційно сильною музикою Михайла Скорульського.

Також можу виділити вистави Віктора Яременка «Весілля Фігаро», Валерія Ковтуна «Лілея», неокласичний балет «Діти ночі» та балети Раду Поклітару, які мають своєрідний почерк.

Різниця між українською та американською школами балету

Для класичних балетних шкіл важливі академізм (балетна грамотність), техніка, музикальність, виразність та артистизм.

Уся класична школа, до якої належить і українська хореографія, побудована на симетрії: 2 стегна, а також плечі, що разом утворюють симетричний квадрат — на чітких лініях, як у математиці.

Американська хореографія — це насамперед школа Джорджа Баланчина, побудована на зламаних лініях. Це збільшує травматизм, оскільки танцівники мають велике навантаження на суглоби.

Хореографія Баланчина відрізняється від класичної, тому і його почерк залишається цікавим та автентичним. Я добре знайома з його останньою музою, 80-річною Стефані Соланж — яскравою представницею американської школи. Вона — натхнення для багатьох поколінь: має чудовий вигляд, хоч за свою кар’єру пережила чимало операцій.

Найважливіше для артиста будь якої країни — зачепити глядача, бути для нього цікавим, не відпускати його увагу. Для цього треба давати різні акценти, бути різноманітним у своїх рухах та хореографічній інтонації.

Американські балетні постановки, які варто побачити

Класику Джорджа Баланчина та вистави хореографа Джерома Роббінсона.

Різниця між українською та іншими європейськими школами балету

Європейські школи схожі між собою, проте виділяються акцентами, манерою виконання, стилями й національним характером.

Французька балетна школа відрізняється швидкістю та дрібною технікою у стрибках. Потрапити до неї представникам інших національностей важко. Завдяки специфіці навчання французькі артисти можуть справлятися з неймовірним темпом — вони не просто володіють своїми ногами, а роблять це бездоганно та звільняють своє тіло від обмежень.

Німецька балетна школа, навпаки, дуже відкрита та інтернаціональна — різні національності додають щось своє. 

Загалом у Європі звертають увагу на модерн. Українська школа сильна саме класичним спрямуванням. Європейські школи також відрізняються неймовірним фінансуванням від держави, меценатів — вони розуміють, що культура формує націю. Мистецтво може і розважати, і допомагати прожити колективну травму.

Європейські вистави, що обовʼязково треба побачити.

У Берліні обов’язково подивіться Олександра Екмана — він має особливе бачення сучасного мистецтва. Рекомендую лондонську виставу «Жизель» в хореографії Акрам Хана. Також вражає робота Маркоса Морау «Нічні сни» — його балети можна побачити в Барселоні та Цюриху.

Особливості латиноамериканської школи

Така школа відрізняється темпераментом та кількістю обертів. Зараз Карлос Акоста зробив нову виставу, що поєднує непоєднуване: і класику, і латиноамериканські вуличні танці, і модерн. 

На мій консервативний смак, це має трохи дивний вигляд — уявіть, наче під класичну музику одночасно танцюю я, Олена Шоптенко й Раду Поклітару.

Особливості азійської хореографії

Азійці намагаються поєднати все та зробити з цього шоу. Наприклад, Китай запрошує найкращих викладачів з найсильніших шкіл світу. Країна вкладає сили й фінансування в культуру, майбутнє, бере надбання різних культур і намагається освоїти й покращити все, що вже є з найкращого. 

Тренери витягують учням ноги, намагаючись створити правильні балетні пропорції. Навіть не правильні, а саме ідеальні естетичні пропорції. Вони відкривають школи, обладнані басейнами, спортивними залами, масажними кабінетами й безліччю важливих речей. Ще до початку пандемії мене запрошували в Китай і пропонували співпрацю — хотіли в ідеальні умови вдихнути повітря професіоналізму. Адже мати ідеальні стіни ще не означає мати правильну освіту.

Реклама

Популярні матеріали

Чорна п’ятниця: які знижки пропонують українські модні бренди...


Які шуби носити цієї зими: стильні ідеї з подіумів та пропозиції...


Історії десяти жінок, що відкрили власний бізнес під час війни...


Читайте також
Популярні матеріали