Підходить до завершення 2023 рік, що подарував читачам так багато нових книжок. Це були фантастичні й реальні історії, ґрунтовні романи й лаконічні оповідання, новинки й книги, перевірені часом та преміями. Ми зібрали 5 книжок видавництва Vivat, про які ми найбільше говорили у році, що минає.
«Дім солі», Світлана Тараторіна
Постапокаліптичне фентезі про колись квітучий півострів Кіммерик, який спалахи та катастрофи нез’ясованого характеру перетворили на попіл. Мешканці Землі, яким вдалося вижити, стали засоленими, а з летючої станції «Мати Вітрів» на померлий світ дивляться Старші Брати. Один із них, Талавір, отримує завдання розслідувати вбивство, а також знайти Золоту Колиску ― таємничу зброю, розроблену вченим Мамаєм. Та, ступивши на висушену твердь Дешту, він уже не зможе повернутися.
Роман Світлани Тараторіної про Крим, в якому ця назва не згадується, але не виникає жодних сумнівів про що саме ця історія. Авторка присвятила цю книжку своїй бабусі, яка переїхала до Криму в 1962 році: «З 2021 року вона живе на материковій Україні. Зараз їй 95 років. Ба, ми ще повернемося додому».
«Тільки не гавкай», Олена Захарченко
.jpg)
Збірка щемких та дуже людяних оповідань від Олени Захарченко увійшла до короткого списку Книги року BBC 2023 року.
Різні тварини — лісова лань, акваріумні рибки, приблудні собаки, домашні коти, страуси й кури... Різні люди — старий емігрант, колишній військовий, дівчина з Чернігова, чоловік із Києва, молода мама з Харкова, американський журналіст... Одного ранку цих тварин і людей об’єднала спільна війна. Але ця книжка не про неї, а про зв’язок поколінь, карколомні втечі, неможливі порятунки, доленосні зустрічі. Про людей, які бігли в невідомість, але не залишили тих, хто потребував допомоги. Про круговерть життя, де є місце для давнього й нового, смутку й любові. Про віру в перемогу і про незламність українців, які не здаються — хай би де були й жили.
«Повітряна й тривожна книжка», Ірина Славінська
.jpg)
Збірка есеїв Ірини Славінської — це реалії міського життя часів війни. Війна триває ще з 2014 року, але саме повномасштабне вторгнення 2022 року остаточно поділило життя на «до» і «після». З позиції власного досвіду авторка розповідає про те, як «мирні» чи «тилові» регіони мусять адаптуватися до воєнних реалій. Змінюють пріоритети, усвідомлюють, що таке безпека, як працює історична пам’ять, де насправді дім. Книжка, яка зачепила багатьох та увійшла до короткого списку Книги року BBC 2023 року, довгого списку премії імені Юрія Шевельова тощо.
«Тепер ми завжди маємо вдома запас води, консервів і локшини швидкого приготування. Миємо голову не тоді, коли треба, а поки є вода й електрика. Майже не послуговуємося ліфтом, але мало не щодня користуємося свічками й так званим правилом двох стін. Робота стала рятівною рутиною, теплі зручні речі — персональним "бомбосховищем", а червона помада чи манікюр — нагадуванням про звичне життя».
«Як українці зруйнували імперію зла», Олександр Зінченко
32 роки тому українці зруйнували Імперію Зла. Що відбувалося за лаштунками Серпневого путчу, який зробив розпад СРСР швидким і незворотним? Як сталося, що із чотирьох сценаріїв розвитку подій, описаних у прогнозі ЦРУ, українці обрали найрадикальніший — «Розпад»? Документальний серіал суспільного телеканалу UA: Перший «Колапс. Як українці зруйнували імперію зла» про роль українців у розпаді СРСР тримав глядачів в напрузі, як голлівудський блокбастер.
Втім, весь обсяг зібраного матеріалу неможливо було вмістити у фільм, тому виникла ідея книжки. Книжка Олександра Зінченка — це відтворення подій 1991 року. Автор наводить ще донедавна секретні архівні документи ЦРУ і КДБ, уперше зіставляє спогади учасників і свідків здобуття Україною незалежності: політиків, істориків, письменників. І відповідає на запитання, хто насправді зруйнував імперію зла.
«Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)», Євген Положій
Епічне полотно, родинна сага про боротьбу за свободу. Це історія життя 55-річного євангелістського пастора з Маріуполя Григорія Мотуза, багатодітного батька, волонтера, військового капелана. І водночас це універсальна історія цілого покоління. Історія про кілька місяців повномасштабного вторгнення й одночасно це подорож вглиб історії України, що б’ється за своє існування 400 років.
Багатошаровий і глибокий «Фінальний епізод (війни, що триває 400 років)» став першою книжкою Євгена Положія за останні 8 років. Автор мріяв написати текст «без жодного пострілу» — не вийшло… Натомість вийшов об`ємний текст, який чіпляє, примушує замислитися і співпереживати, дозволяє переосмислити минуле і намріяти майбутнє.
