Сепарація від батьків — природній і вкрай необхідний процес. Однак, багатьом не вдається провести його правильно. Як відділитися від батьків безболісно для обох сторін, розповідає психологиня Юлія Гайдай.
Сепарація від батьків має бути фізичною, матеріальною і психологічною. Якщо процес не до кінця завершився, це може проявлятися у відчутті постійної батьківської присутності. Наприклад, коли всі рішення, кроки, і взагалі багато частин життя внутрішньо звіряємо з думкою батьків, начебто символічно обертаючись на них. Це може давати про себе знати в ряді «симптомів»: якщо ви ідеалізуєте або навпаки — демонізуєте батьків, стикаєтесь з сильним почуттям провини, якщо довго не виходите на зв’язок з ними.
Кадр з фільму «Мамин синочок»
Також є ще декілька ознак, що сепарація не відбулася або відбулася лише частково: ви не можете вільно проявлятись в присутності батьків; у вас відчуття, що є речі, з якими можуть впоратися лише ваші батьки, а ви ще не доросли; ви не облаштовуєте свій простір, а користуєтесь батьківським; вам часто в голову приходять думки про їх смерть і страх, що ви не встигнете «поговорити з батьками відверто»; ви часто фантазуєте про щось, на кшталт «я куплю своїм батькам будинок, як розбагатію».
Як відділитися від батьків?
Знайдіть опори
Подумайте, де ще ви можете отримувати підтримку. Віднайдіть власні цінності та привласніть їх собі. Вони ваші, тому що ви їх обрали, а не тому що, вам їх нав’язали.
Познайомтесь з власними почуттями
Намагайтеся помічати та називати власні переживання. Зверніть увагу, як ви поводитесь в неприємних ситуаціях з батьками: ви їх ігноруєте, ображаєтесь чи намагаєтесь виправити себе? Важливо розуміти, яку стратегію поведінки ви обираєте і чому.
З’ясуйте, чого насправді хочуть від вас батьки
Часто ми отримуємо від батьків двоякі послання. За їхніми словами можуть ховатися їх власні травми, захисти, викривлені упередження і внутрішні конфлікти. Якщо ваші батьки маніпулюють або кидають токсичні фрази, не беріть їх на себе, вчіться бачити, що за цим може ховатись. Важливо пам’ятати, що перед вами дорослі люди, які прожили довге життя, наповнене подіями та переживаннями.
Кадри з фільму «Мачуха»
Не намагайтесь виправити батьків
Пам’ятайте про те, хто з вас старший. Еволюційно і системно психіка влаштована так, що людям важко сприймати щось нове від тих, хто є їх генетичним продовженням. І це треба прийняти.
Не намагайтесь врятувати батьків
Виховувати, а потім давати спокій та просто любити — задача батьків. Якщо вам хочеться допомагати батькам — робіть це, але не «всиновлюйте» їх.
Пам’ятайте про дистанцію
У дорослому віці стосунки з батьками часто напряму залежать від дистанції між вами. Навіть якщо ви живете під одним дахом, важливо мати територію, де життя буде йти за вашими правилами.
Беріть паузу між почуттями і діями
Ми часто опиняємося в полоні неприємних ситуацій, тому що не беремо паузу і не даємо собі часу зорієнтуватись. Важливо мати внутрішній простір, де ви зможете обміркувати свої переживання і тоді вже вирішувати як реагувати.
Привласнюйте свою силу і помічайте вашу відмінність від батьків
Це допоможе перестати очікувати від них визнання, прощення або вивільнення і дозволить побачити в них реальних живих людей з їх перевагами та недоліками. Конкуренція — необхідна частина сепарації та дорослішання. Коли ми бачимо і приймаємо, що ми в чомусь перевершуємо батьків, нам простіше від’єднатися.
Кадр з фільму «Де завгодно, тільки не тут»
Знайдіть в собі милосердя і вдячність
Знайдіть щось добре, що ви взяли від батьків. Дозвольте собі розчаруватись в очікуваннях, що батьки не зможуть нас любити, поважати чи бачити так, як ми того очікуємо. Просто тому, що ми окремі люди з різною долею. Це сумні переживання, але вони ведуть до прийняття, співпереживання і поваги. Ми погоджуємось з їх унікальним досвідом, який ні гірший, ні кращий за наш.
