Конфлікти виникають скрізь, де є люди. Це невіддільна та закономірна частина будь-яких людських відносин. Кожна людина має своє сприйняття, свої інтереси, цінності та бажання. І навіть якщо вона дуже схожа з партнером, або близькі за духом з іншою людиною, все ж таки вони не ідентичні. І ці відмінності, ця індивідуальність кожного з нас і є підґрунтям для виникнення сперечання, різниці у поглядах, думках та рішеннях.
Психологиня, експертка жіночої освітньої платформи Woman Insight Юлія Чала розповідає: для того, щоб конструктивно вирішити конфлікт, потрібно визначити причину розбіжності. Найчастіше у сімейних відносинах непорозуміння виникають коли учасники конфлікту не можуть задовольнити свої потреби.
При цьому, безпосередньо про свої інтереси та потреби ніхто не говорить, а виникає вельми емоційна суперечка, із взаємними обвинуваченнями, претензіями, це можна описати як боротьбу — хто кого переконає, більше звинуватить, доведе неправоту. Під час такої взаємодії учасники перебувають під владою своїх почуттів, та в них спрацьовують накопичені образи та претензії. Це блокує основний механізм, необхідний для вирішення конфлікту: партнери не слухають і не чують один одного. Найчастіше вони не слухають так, щоб зрозуміти причину незадоволеності партнера та його потреби. А слухають лише для того, щоб відповісти, відбитися, зробити більш боляче та у своїй незадоволеності звинуватити іншого.
Отак розмова і не виходить, і виникають конфлікти від незначних приводів. І при цьому причини так і залишаються незрозумілими, відповідно, і рішення ніякі не приймаються. Однією з ключових причин виникнення конфліктних ситуацій між близькими є відсутність прямих прохань. Коли людина відчуває незадоволеність через неможливість кудись направити свої емоції, «включається» звичка скаржитися. При цьому висловлюється безліч докорів без вказівок про те, чого насправді не вистачає, яка потреба не задоволена. Виходить так, що говорити про невдоволення простіше і звичніше, ніж конкретно сказати своє прохання.
Усвідомлення своїх потреб вимагає зусиль: для цього потрібно зупинитися, замислитися, прислухатися до себе, визначити те, чого хочеться. А потім вміти доносити своє прохання до партнера. Водночас важливо доносити не те, чого не хочеться, а саме підкреслювати те, що ви бажаєте: максимально просто, прямо і конкретно.
Інструмент «озвучування прямих прохань» наголошує на понятті «прохання». Прохання, на відміну від вимоги, не передбачає обов`язковість виконання, а залишає можливість відмови. Такий принцип зводить до мінімуму виникнення гострого сперечання, тобто виникнення конфлікту. І водночас він формує глибокий зв`язок партнерів, взаєморозуміння та включає внутрішнє бажання щирого піклування.
Спілкування — це основний інструмент вирішення конфліктів у парі. Важливо пам`ятати, що ефективна комунікація — це не лише говорити, а й уважно слухати та спрямовувати фокус уваги на іншого й намагатися його зрозуміти.
При висловлюванні своїй позиції стежте за формою вираження своїх думок. Чітке визначення причини конфлікту та утримання однієї теми (без перескакувань та притягування всіх можливих образ) допоможе знайти найбільш слушне спільне рішення. І які б не виникали емоції під час сімейних конфліктів, нагадуйте собі, що перед вами не ворог, а союзник!
