Мода чимось подібна до політики. В ній так само є різні погляди на гармонійний світоустрій та різні шляхи його досягнення. Тут існує опозиція, що творить свої колекції поза тенденціями та трендами, існують популісти, що паразитують на тому чи іншому гострому must-have, існують демократи, що дослухаються до думки своїх покупців, а також існує Tom Ford, який робить те, що хоче.
І от коли та чи інша сила схиляє чашу терезів у свій бік, відбувається революція, що, ніби лавина, накриває весь модний світ і підкорює одному глобальному тренду. Хтось мириться з тим, а хтось воює, проте непоміченими ці процеси ніколи не минають.
Про гучну перемогу краси та про падіння набридлого нормкору сьогодні у своїй колонці розповість стиліст і fashion-колумніст Єгор Воронкін.
.png)
Почнемо із довідки, адже мало хто знає, що таке той нормкор і чому він був присутній у житті абсолютного кожного з нас останніми роками.
Нормкор — це модний тренд, особливістю якого вважається надання переваги базовому одягу для «втомлених від моди людей». Сам термін не є канонічним. Скоріше це гібрид двох слів: «нормальний» та «хардкор».
В основі цієї течії лежить відмова від екстравагантності та спроби виділитися на фоні оточення. Головна ж філософія тренду — повна протилежність мейнстриму, ненависть до «гучного» одягу та прагнення висловити свою індивідуальність та оригінальність.
Instagram: @throwbackclassics.vintage
Хоча сам тренд у тому вигляді, в якому ми його знаємо, вважається досить сучасним втіленням «антимоди», предтеча його зародилася сотні років тому і своїм корінням сягає ідеї «раціональної сукні», популярної у вікторіанську епоху. Перші паростки нормкору з’явились наприкінці 2010-х років та за своєю сутністю були відповіддю на швидку моду, безмежність fashion-брендів, демонстративне споживання та логоманію шалених нульових.
Появу самого терміну «нормкор» у модній сфері приписують нью-йоркській артгрупі з прогнозування трендів K-Hole, а як модна концепція це поняття з`явилося у першому випуску агенції Youth Mode, опублікованому майже десять років тому — у 2013 році.
Тоді тренд описували так: «Нормкор демонструє відмову від бажання відрізнятися від інших до посторигінальності та бажання "однаковості"». Але замість того, щоб запозичувати більш естетичну версію мейнстриму або ж створювати щось альтернативне, цей тренд просто копіює те, що вже популярне у повсякденному житті. Інакше кажучи, перворідний нормкор — це одяг провінційних американців.
Instagram: @fennblue
Аби стати справжнім прихильником нормкору, треба розуміти, що таких речей, як нормальність та банальність, не існує. Таким чином, нормкор — це прийняття повсякденного і слідування за натовпом як виклик альтернативним субкультурам і складнішим та сміливішим підходам до моди та її створення.
За визначенням агенції K-Hole, поняття «нормкор» описує не певні особливості одягу, а ставлення до нього в цілому, набуття свободи та прийняття себе як рядової одиниці соціуму. Після статті агенції про тренд заговорили на сторінках інших престижних видань — Vogue, Forbes, Vanity Fair.
Серед зіркових шанувальників нормкору виділяють Стіва Джобса та Марка Цукерберга, які вважали вибір одягу марною витратою часу та енергії. Слідом за ними айтівці простішого рівня підхопили це як філософію з ідеєю «Нас повинні цінувати за розум, а не за зовнішність. Один мій код коштує більше, ніж костюм від Zilli, проте мені подобається костюм від Pangaia».
Одяг у стилі нормкор включає предмети повсякденного гардероба: футболки, худі, лонгсліви, сорочки, поло, джинси. Естетика стилю тісно пов`язана з 90-ми роками та в чомусь близька до гранжу та мінімалізму. Головним критерієм при виборі одягу є функціональність: популярністю користуються спортивний та робочий стиль, потертий денім, кросівки, бейсболки, водолазки. Нормкор має не виділяти вас з натовпу, а змішувати з ним.
Ключову роль також відіграє ностальгія: багато образів виглядають як версії аутфітів школярів з 90-х, що подорослішали.
Основні елементи нормкору:
Біла футболка
Худі та світшот
Потерті джинси
Флісова куртка
Бейсболка
Прості кросівки
На радість покупцям і собі бренди почали випускати трикотажні худі, костюми та базові футболки, огидні «дідівські» кросівки та «джинси робітників фабрик». Тобто одяг, що не потребував складного крою, деталей та мудруванням з фасоном. І як би це не бентежило спочатку, з кожним сезоном тренд набирав все більше і більше обертів.
Instagram: @mogimike
Хіба чи не єдиним дизайнером, що спробував облагородити нормкор, була Фібі Файло: вона втілила просту розкіш у варіації цього стилю. Загальну ж більшість нормкор спонукав почати носити взуття, яке зазвичай обирали їхні батьки, або джинси, які вважалися відвертою протилежністю до поняття «модний». Ба більше, частину таких речей просто діставали з батьківської шафи.
Проте з часом ті, хто свідомо дотримувався fashion-руху та пливли проти моди, самі стали трендсетерами, привласнивши естетичну версію мейнстриму, що, згідно зі звітом K-Hole, суперечило самій сутності нормкору.
Те, що вчора позиціювалося як альтернатива моді, сьогодні стало гостромодним, і якщо у 2014 році всі лише й говорили про популярність нормкору, то за декілька років його вже засуджували як «чергове хіпстерське божевілля» та цинічне присвоєння чийогось щирого світогляду та глибоких соціальних ідей. Тоді ж GQ розкритикував тенденцію у статті «10 пояснень, чому шанувальник нормкору — ідіот».
Instagram: @pangaia
Однак критика не відштовхнула шанувальників руху, а численні бренди так і продовжували випускати худі та спортивки. Стиль активно захоплював модні покази та вулиці, постійно перероджуючись у нових формах, а завдяки зусиллям братів Гвасалія нормкорм стали вважати одним з наймодніших проявів себе поза рамками моди, як би смішно це не звучало.
Попри те що асортимент брендів Balenciaga та Vetements не можна назвати нормкором у класичному значенні, брати Гвасалія свідомо створюють речі, що виглядають підкреслено немодно, вважаючись альтернативою fashion-мейнстриму, і так триває аж до сьогодні.
Instagram: @vetements_official
Наприкінці 2016 року подіуми та вулиці захопили пуховики, куртки із липучками та інші об`ємні варіації верхнього одягу. Цей тренд стали називати «гопкором», а рік потому його змінив «туристичний шик», що втілюється у навалі поясних сумок, дощовиків та сланців. Найбільш яскравим представником підвиду став «батьківський стиль», який виявився у тренді на «потворні» кросівки, заправлені сорочки та сандалії, взуті на шкарпетки. Далі були костюми Pangaia, ніби дістані з запилюженої шафи, а вслід за ними — панами та брудні джинси.
Сьогодні ж саме поняття нормкору еволюціонувало у поняття streetwear та вважається повсякденною базою.
Проте мода не стоїть на місці, а її опозиція, яка так довго боролась та страждала від оверсайз силуетів, низького ходу та «батьківських речей», нарешті здобула перемогу та вивела на світло своє бачення сучасної fashion-індустрії — бодікор.
Що ж це таке?
Дослівне значення «бодікору» трактують як «стиль, який стирає кордони в одязі», та говорить нам про те, що тіло це самостійна одиниця. Воно спілкується зі світом мовою анатомії, де як модна ідея представлені груди, ребра, серце і судини, м`язи та скелет. Бо у самому тілі є сенс, краса та індивідуальність.
На противагу нормкору бодікор говорить про моду на ідентичність, тілесність та підкреслену сексуальність. Це відображення справжньої краси тіла, індивідуальної та не виміряної жодними стандартами на кшталт витворів мистецтва чи природних творінь.
Найбільш гучним та незабутнім маніфестом бодікору за останній час стала «рідка сукня» на Беллі Хадід, створена брендом Coperni прямо на моделі під час показу. Тут не було деталей, блиску та мішури — лише природна краса тіла, його м`язів та кісток.
Instagram: @coperni
Хоча сам термін «бодікор» відносно молодий, ідея тілесності в одязі зовсім не нова і сягає глибокої давнини. Ще у стародавньому Єгипті жінки носили сукні з навмисне виділеними грудьми та лопатками. У Середньовіччі створювали жіночі обладунки з деталізованою імітацією сосків.
Однак якщо говорити про моду наших часів, то, мабуть, першим, і вже точно скандальним проявом бодікору слід вважати «сукню-скелет» авторства Сальвадора Далі та Ельзи Скіапареллі. Ні, там не було оголених грудей чи сідниць — лише обтисла чорна сукня з об`ємними вставками між шарами тканини, що зображують хребет і ребра. Однак на появу сукні публіка зреагувала приблизно як на винахід атомної бомби.
Наступним гучним епізодом появи бодікору на подіумі став мідний топ Клод Лалан для колекції Yves Saint Laurent 1969 року. І ось тут вже був маніфест та виклик суспільству у перворідному його вигляді, адже верх шифонової сукні моделі прикрашала точна металева копія її грудей. Вульгарно? Ні, скоріше принципово. Адже його створила жінка для жінки у часи, коли в суспільстві активно розквітали ідеї фемінізму. А демонстрація жіночих грудей нарівні з чоловічим торсом — найкращий тому приклад.
Instagram: @sothebys
Так з чого ж складається сучасне бачення бодікору?
Насамперед кольори! Усі відтінки тілесного! Теплі нюдові кольори та відтінки, близькі до натуральної шкіри. Вони створюють ілюзію, що людина зовсім гола, але краса у тому, що це лише ілюзія. Coperni та N21 як найкращий тому приклад.
Instagram: @numeroventuno
Обтислий крій. І хоч би якою була при цьому фігура, сенс бодікору в тому, що кожне тіло прекрасне. А значить, можна дати собі волю і вийти у світ у вбранні, що безсоромно облягає. Забутий та воскреслий Herve Leger.
Instagram: @herveleger
Акцент на неприкриту сексуальність, адже оголити тіло так, щоб це не виглядало вульгарно — справжня майстерність, і сучасний Mugler відмінно з тим справляється.
Instagram: @muglerofficial
Напівпрозорі та мереживні тканини завжди створюють поле для фантазії. Адже ніщо не викликає таку цікавість, як нотка несказанності — як в останніх колекціях Saint Laurent.
Instagram: @ysl
Акцент на груди та первинні статеві ознаки. І йдеться не про те, що їх слід демонструвати — лише підкреслювати. Анатомічні принти на одязі, акцентні деталі на цих місцях, кольорові блоки, все, що приверне до них погляди. Як приклад — тілесні принти в колекціях Jean Paul Gaultier.
Instagram: @jeanpaulgaultier
Анатомічні акценти. Так, мова про візуальну імітацію органів людини. І з цим відмінно впорався Schiaparelli. Сукня з легенями, сережки-очі, брошка у вигляді носа та інше.
Instagram: @schiaparelli
Однак що б ви не обрали, у випадку з бодікором можна поєднувати всі його ознаки в одному образі. Ви можете комбінувати їх і створювати власне бачення краси тіла: спокійне та повсякденне, або сміливе, що привертає увагу.
