Будучи одним із перших, хто представив мистецтво на подіумі, Ів Сен-Лоран не тільки майстерно інтерпретував його в моді, а й сам був і модою, і мистецтвом водночас.
29 січня в Парижі стартувала серія виставок «Yves Saint Laurent in Museums», яка проходила до 16 травня у шести музеях Парижу, а саме: Національному центрі мистецтва та культури Жоржа Помпіду, Музеї сучасного мистецтва Парижу, Луврі, Музеї Орсе, Музеї Пікассо та Музеї Іва Сен-Лорана.
29 січня, 60 років тому, відбувся перший показ всесвітньовідомого кутюр`є та революціонера світу моди Іва Сен-Лорана під власним іменем. Перебуваючи у постійному діалозі з мистецтвом, котре переживало великі трансформації у ХХ столітті, він відбивав його у своїй роботі.
«Мені подобаються інші художники, але ті, кого я обрав, були близькі до моєї творчості. Ось чому я звернувся до них. Мондріан, звичайно, був першим, до кого я наважився наблизитись у 1965 році і чия суворість не могла не зачарувати мене, але також і Матісс, Брак, Пікассо, Боннар та Леже. Як я міг встояти?» — Ів Сен-Лоран.
Ів Сен-Лоран. Фотограф Жанлуп Сіфф, 1971
У контексті цієї серії виставок, присвяченої Іву Сен-Лорану, Центр Помпіду примітний тим, що саме тут 20 років тому відбувся знаменитий ретроспективний показ мод Saint Laurent, який ознаменував завершення його багаторічної кар`єри. Це був грандіозний захід, який зібрав на одному подіумі найкращих моделей та знакові вбрання за роки роботи.
Пропонуємо ознайомитися з деякими з них у хронологічному порядку.
Омаж Мондріану. Колекція осінь-зима 1965
Коктейльна сукня, що нагадує полотна абстракціоністів, — омаж нідерландському художнику Піту Мондріану. Воно є частиною однієї з найвідоміших та найуспішніших колекцій YSL. Як і сама картина Composition in red, blue and white II, сукня виконана у трьох кольорах. Колекція «Мондріан» була випущена за часів лібералізації поглядів суспільства та чудово відображала її тенденції та настрої. Вона відрізнялася від того, що створював Ів Сен-Лоран до цього. Але він цього й хотів.
Змінити звичну формулу йому допомогла колекція Андре Куррежа 1965 року, в якій було заявлено новий погляд на довжину жіночої сукні до колін. Вона підштовхнула Іва у бажаному напрямку.
«Я застряг у традиційній формі елегантності, і Куріж витяг мене з неї. Його колекція зарядила мене. Я сказав собі: "Я можу знайти краще"», — Ів Сен-Лоран.
Омаж Pop Art. Колекція осінь-зима 1966
Після успішної колекції «Мондріан», присвяченої абстрактному мистецтву, була ще одна. 1966 року Ів Сен-Лоран представив світові омаж поп-арту.
Одна з суконь з цієї колекції присвячена творчості американського художника Тома Вессельмана. У музеї його доповнює картина Гері Х’юма. Наявність на картині анатомічних деталей та сукні візуально поєднує ці два експонати.
Ще одна сукня з аплікаціями з колекції осінь-зима 1966, присвячена юнацькому духу поп-арту, доповнює низку абстрактних краєвидів Етель Аднан Sans titre.
«Перебуваючи постійно під впливом живопису, я зобов`язаний своєю липневою колекцією 1966 року американським художникам, таким як Вессельман, Рой Ліхтенштейн. Усі мої сукні були освітлені краєвидами, місяцем та сонячним світлом», — Ів Сен-Лоран.
Libération. Колекція весна-літо 1971
В одному із залів Центру Помпіду, у парі з картиною французького художника Мартіалла Райса «Зроблено в Японії», яка стала джерелом натхнення для Іва Сен-Лорана, представлена коротка шубка з тієї самої «скандальної» колекції.
Довжина міні, широкі плечі, яскравий макіяж, взуття на платформі, топи-бюстгальтери — на початку 70-х Ів Сен-Лоран влаштував черговий переполох у світі моди. Нова колекція, присвячена військовим 40-х, коли Париж був в окупації, та натхнена Паломою Пікассо, яка одягалася на блошиних ринках, викликала цілу хвилю обурення від клієнтів до модних критиків.
Сам Ів Сен-Лоран відгукувався про це: «Чого я хотів досягти? Шокувати публіку та змусити її думати».
Омаж Пікассо. Колекція осінь-зима 1979
У залі з роботами Соні та Роберта Делоне виставлена сукня з колекції 1979 року, присвячена Пабло Пікассо. Ів Сен-Лоран цікавився творчістю подружжя Делоне. Крім того, Соня, яка, до речі, народилася та провела дитинство в Україні, була знайома з Пікассо.
Ів Сен-Лоран відгукувався про Пікассо як про генія у чистому вигляді, наповненого життям та щирістю.
«Пікассо – це не про чистоту. Пікассо – це бароко», — Ів Сен-Лоран.
Омаж Матіссу та Леже. Колекція осінь-зима 1981
Серед усіх художників, яким присвячував свої твори Ів Сен-Лоран, ключове місце посідає Анрі Матісс. Його знамениту інтерпретацію румунської блузи французького художника можна зустріти у Помпіду у парі із самою картиною на початку виставки.
«Я люблю східноєвропейські традиційні костюми. Вони мають надзвичайно простий крій. Румунська блузка не належить до певної ери. Цей тип селянського одягу стоїть на варті свого часу і ніколи не виходить із моди», — Ів Сен-Лоран.
Поряд із відомою поліхромною скульптурою 1952 року Фернана Леже La Fleur polychrome представлений ансамбль із чорного оксамитового топу з асиметричним вирізом і розкішною спідницею в підлогу, розшитою яскравими аплікаціями з атласу та тафти з колекції осінь-зима 1981.
Омаж Браку. Колекція весна-літо 1988
На створення кейпу з кутюрної колекції весна-літо 1988 року Іва Сен-Лорана надихнула картина основоположника кубізму Жоржа Брака «Арія Баха», яку він побачив роком раніше в Помпіду.
Текст: Леся Пахаріна