Світлана Бевза без перебільшення є королевою українського мінімалізму та «маленької білої сукні». Білосніжні речі настільки часто з’являлись у колекціях дизайнерки, що зрештою стали асоціюватись з її ім’ям. Саме тому остання колекція, показана в рамках UFW, виглядає особливою та наче натякає на зміни у бренді або в житті самої Світлани. Можна пов’язати це з тим, що чоловік дизайнерки, Володимир Омелян заступив на державну службу та був назначений Міністром інфраструктури України. Хтось може звинуватити Бевзу в публічному патріотизмі чи, навіть в популізмі заради збору цільової аудиторії. Все це більше, ніж характерне для спекуляцій довкола тематики українізації, але у випадку із Bevza я справді вірю у щирість спільного проекту із музеєм Івана Гончара. І, схоже, повірили всі присутні на презентації. Що це за така унікальна колаборація і в чому вона полягає?
Похожие материалы:
Це проект, що інтерпретує історію українського костюму, активно досліджує процес його трансформацій і особливостей у різних регіонах. Світлана Бевза стала тією дизайнеркою, яка зуміла поєднати сучасні процеси і традиційну тернову хустку в унікальний мікс. Важко сказати, що це колекція, оскільки представлені всього чотири образи, але настрій вони передають сповна.
Тут фігурують принти, які відображають символізм заданої тематики. Вони втілені в сукнях і костюмах із поясами різних форм і кроїв. Окрім самої презентації цих луків в музеї Івана Гончара показали відео, де фігурують моделі із агентства Cat-b (в його межах зібрані максимально андеграундні особи, які тяжіють до естетики Рубчинського). Їхня сучасність в мінімалістичній зйомці, покликаній висвітлити сутність тернової хустки і культури головних уборів у національному костюмі, виводить цей проект «у ногу з часом».
Таким чином, те, що ми звикли сприймати під егідою шароварщини і поверхневого сприйняття нашої історії заграло новими нотами. Це та ситуація, коли всі мали б зрозуміти – важливий не просто зміст, а форма, в якій цей зміст поданий. Якщо ця форма відповідає стандартам «лайків у фейсбуці», то вона може стати причиною для гордості всіх скептиків і тих, хто давно зневірився у майбутньому всього українського.
