Виставка Iris van Herpen: Sculpting the Senses, що відкрилася 16 травня у Бруклінському музеї в Нью-Йорку, — це не просто ретроспектива одягу. Це повноцінне занурення у неповторний світ нідерландської дизайнерки, де мода перестає бути одягом і стає біологією, фізикою, архітектурою та емоцією одночасно. І можливо, саме тому ця експозиція виглядає впливовішою за більшість останніх модних виставок: вона не про ностальгію, а про майбутнє.
.jpg)
Після тріумфу в Musée des Arts Décoratifs виставку адаптували для Нью-Йорка — але Бруклінський музей пішов далі й фактично перетворив її на імерсивний досвід. Понад 140 кутюрних образів Іріс ван Герпен розміщені поруч із науковими артефактами, коралами, скам’янілостями, скелетами, кінетичними скульптурами та цифровими інсталяціями. Це виглядає радше як лабораторія майбутнього або музей інопланетної цивілізації, ніж класична модна виставка.
Куратори виставки — Хлое Пітіот та Луїз Кертіс — описують проєкт як дослідження зв’язку між тілом, простором і природою. В нью-йоркській версії експозицію доповнили роботами з американської, азійської та феміністської колекцій музею, щоб показати ван Герпен не тільки як дизайнерку, а і як частину культурного діалогу про майбутнє людини.
Особливість ван Герпен у тому, що її речі неможливо сприймати лише як «ефемерно гарний одяг». Знаменита сукня-скелет Іріс, надрукована на 3D-принтері, свого часу мала вигляд екзоскелета з науково-фантастичного фільму. А сукні з колекції Sensory Seas («Сенсорні моря») нагадують медуз, коралові рифи й хвилі, застиглі в русі. Один із ключових експонатів виставки — Hydrozoa Dress — створений із прозорих матеріалів так, що здається, ніби модель огорнута водою, а не тканиною.
І саме в цьому головна магія Iris van Herpen: її кутюр не виглядає зшитим. Він виглядає так, ніби сукня сформувалась сама — як мушля, крила метелика або структура льоду.
Фактично вся творчість дизайнерки побудована на спробі перевести на мову моди те, що зазвичай існує поза нею: рух планет, мікроскопічні структури грибів, нервову систему, океанічні течії або фізику повітря. В офіційному описі виставки куратори прямо говорять, що ван Герпен «перетворює наукові концепції на візіонерську моду», працюючи на перетині математики, нейронауки, морської біології, мікології, астрономії та палеонтології.
Виставка поділена на 11 тематичних просторів, кожен з яких розкриває окрему ідею: трансформацію тіла, рух повітря, воду, космос, штучний інтелект, екологію та межу між живою й неживою матерією. В одному із залів покажуть роботи, створені після дослідження мікроскопічної структури океанічної води; в іншому — сукні, натхнені аеродинамікою та рухом птахів у повітрі.
Окрема частина експозиції присвячена самому процесу створення кутюрних нарядів. І це, мабуть, найцікавіше: ван Герпен працює не як традиційний дизайнер, а як режисер міждисциплінарного проєкту. Вона співпрацює з біологами, архітекторами, інженерами, цифровими художниками та математиками. Її ательє більше нагадує R&D-лабораторію, ніж класичний дім моди. У Бруклінському музеї навіть відтворили фрагмент ательє, щоб показати, як саме народжуються ці речі — між ручною вишивкою, алгоритмами, 3D-друком і експериментами з матеріалами. Це haute couture у найкласичнішому сенсі: майже все створюється вручну й потребує сотень годин роботи.
Саме тому речі Іріс так органічно виглядають як на доріжках Met Gala, так і в музеях сучасного мистецтва. Наприклад, вірусна сукня з бульбашками для фігуристки Айлін Гу на цьогорічному Met Gala — одна з центральних робіт виставки. Сукня, що буквально видувала мильні бульбашки під час руху, створювалася 15 тижнів і складалася з 15 тисяч скляних елементів, прихованих мікропроцесорів і повітряних механізмів. Це фактично жива кінетична скульптура.
Не випадково серед людей, які носять кутюр від Айріс, — Бйорк, Бейонсе, Леді Гага, Розаліа та інші. Це діячки попкультури, які перетворюють себе на артоб’єкти. Метью Йокобовскі, куратор модного напряму Бруклінського музею, назвав виставку глобальним модним феноменом, який уже зачарував аудиторію по всьому світу. А про роботи дизайнерки сказав, що вона «перетворює моду на живе мистецтво, змінюючи те, як ми сприймаємо матеріал, рух і людське тіло». Сама ван Герпен говорить про Нью-Йорк майже як про природне середовище для цієї виставки: «Енергія міста, його відкритість до нових ідей і потужна спільнота художників та інноваторів роблять Бруклін ідеальною локацією для розмови про трансформацію і можливості майбутнього».
І якщо більшість дизайнерів сьогодні намагаються передбачити наступний тренд, то Іріс ван Герпен замислюється над тим, яким буде людське тіло через 100 років і що ми тоді носитимемо. Виставка Sculpting the Senses діятиме до 6 грудня.
.165_05.jpg)
