Хоча літак Ненсі Пелосі приземлився в Тайвані під покровом ночі, в усіх інших сенсах її візит був організований так, щоб його точно помітив увесь світ. Коли майже три мільйони жителів планети затамували подих в очікуванні чогось неминучого у глобальних масштабах, абсолютно спокійна на вигляд і стримана спікерка Палати представників США з’явилася в аеропорту «Суньшань» у рожевому брючному костюмі. Серед чорних та синіх костюмів інших політиків образ Пелосі був не менш промовистим, ніж її подальші офіційні заяви.
«Історія Тайваню надихає всіх волелюбних людей. Тайвань був островом стійкості у світі. Зараз як ніколи солідарність Америки з Тайванем має вирішальне значення, і саме із цим посланням ми виступаємо тут сьогодні», — зазначила Пелосі під час церемонії у президентській адміністрації Цай Інвень.
Примітно, що 82-річна політикиня у тому ж костюмі виступила перед парламентом Малайзії. На думку експертів, відсутність зміни образів між візитами Пелосі свідчить про серйозність та напруженість ситуації.
З одного боку, рожевий символізує силу та рішучість, та аж ніяк не агресію. Тому образ спікерки Палати представників США міг означати підтримку Тайваню, а не войовничість щодо Китаю (який, до речі, гучно протестував проти візиту Пелосі).
З іншого ж боку, це міг бути модний реверанс до символічного образу Гілларі Клінтон на Всесвітній конференції ООН з прав жінок у Пекіні 1995 року. Під час свого виступу тодішня перша леді детально розповіла про загрози, з якими стикаються жінки в усьому світі, включно з Китаєм, і розкритикувала нетерпимість китайського керівництва до інакомислення. Звісно, одягнена Клінтон була тоді в рожевий костюм. І так, звісно, цей виступ був украй негативно сприйнятий офіційним Пекіном. Тож якби Пелосі мала на меті збудити історичну пам’ять, безумовно, її образ під час візиту до Тайваню можна було б сприйняти як негласну провокацію.
Модна дипломатія Ненсі Пелосі
Немає жодних сумнівів у тому, що спікерка Палати представників цінує і регулярно використовує силу одягу з політичною метою. Варто згадати хоча б її білий брючний костюм — відсилання до суфражисток, які виступали проти дискримінації жінок. Таке вбрання Ненсі обрала, щоб оголосити, що Палата представників США розроблятиме статті про імпічмент президенту Дональду Трампу. Червоне пальто Max Mara «Fire Coat», у якому вона тріумфально вийшла з Овального кабінету, стало красномовним символом її рішучих намірів перед непростою розмовою із самим Трампом — її головним політичним опонентом. Це пальто режисер і сценарист Баррі Дженкінс назвав «зброєю, небезпечнішою за мачете». Сукню кольору фуксії Пелосі обрала для своєї присяги 2019 року на 116-му Конгресі, в якому взяла участь рекордна кількість жінок — 127.
Яскравий жовтий костюм, який привернув увагу всіх присутніх, спікерка одягнула під час своєї промови в Палаті представників щодо права жінок на протизаплідні засоби.
Крім брючних костюмів Пелосі часто віддає перевагу костюмам зі спідницями та сукням-футлярам, доповнює їх взуттям у тон та масивними прикрасами. У кожному випадку відтінок її вбрання випромінює жіночу силу.
«Новий бойовий клич»
Рожевий колір не завжди був однозначним. До кінця ХІХ століття це був колір молодості, загалом безстатевий, можливо дещо навіть чоловічий через асоціацію з мілітаристським червоним. У різні часи він асоціювався з розкішшю, робітничим класом, проституцією, соціалістами. Уперше рожевий колір як політичне твердження було використано приблизно 1925 року, коли журнал Time ввів термін pinko відносно тих, хто мав комуністичні, соціалістичні або ультраліберальні погляди. У 50-х роках ХХ століття завдяки низці маркетингових кампаній рожевий став безперечно «дівчачим кольором». Відповідно, у 1960–1970-х роках феміністки другої хвилі відкидали рожевий колір, який тоді пов’язували зі слабкістю, м’якістю і легковажністю. Зрештою, на перші позиції в ті часи вийшли строгі брючні костюми тьмяних відтінків, які руйнували всі вкорінені стереотипи про жіночність.
1992 року кампанія з поширення інформації про рак молочної залози започаткувала свою знамениту рожеву стрічку, частково для того, щоб подолати табу навколо проблеми жіночого здоров’я. 2002 року для протидії війні в Іраку була створена група активістів CodePink під керівництвом жінки. Після інавгурації Дональда Трампа в 2017 році рожевий капелюх-кішка став символом жіночих маршів, які виступали проти президента; це був протест проти його сумнозвісних висловлювань про хапання красунь за інтимні місця. У 2020 році з’явилися рожеві брючні костюми, створені для Supermajority — організації, яка наполягала, що «жінки перебувають на порозі того, щоб стати найпотужнішою силою в Америці». Рожевий більше не означав інфантильність і «жіночність», він став не просто політичним кольором, а політичним протестом. За словами, Ендрю Бернстайна, доцента Ліннського університету, для тих, хто вимагає політичних змін, «рожевий — це новий бойовий клич».
У будь-якому разі сьогодні ми маємо чітко зрозуміти: костюм чи сукня в політиці завжди означають більше, ніж просто костюм чи сукня. Це засіб комунікації, модна дипломатія, де кожна деталь невипадкова.
