«Знаєш, ти справді красива… ти не відчуваєш своїх обмежених можливостей».
Для однієї з найвідоміших у світі моделей з інвалідністю Еймі Маллінз, яка вийшла на подіум Alexander McQueen SS99 у парі протезів із вишуканим різьбленням, ці слова постійно лунали за лаштунками. Спершу це може здатися ідеальним компліментом, що підтверджує її красу. Однак, як пояснила Еймі, за цими словами ховається зловісний підтекст. Насправді люди говорили: «Ти не відчуваєш себе однією з них, ти відчуваєш себе однією з нас». І саме це протиставлення вказує на негласне правило, яке все ще пронизує індустрію моди: люди з інвалідністю та краса не можуть співіснувати.
Лорен Воссер для Annakiki осінь-зима — 2022
Інвалідність залишається сліпою плямою в програмі різноманітності моди. 15% населення світу складають люди з інвалідністю. Однак коли йдеться про моду, відсутність моделей з інвалідністю настільки різка, що звіти про інклюзивність навіть не містять категорії інвалідності.
«Ми не працюємо з людьми з інвалідністю, рухайся далі», — крикнув кастинговий агент моделі з ампутованою рукою Джу Снелл під час підготовки до Лондонського тижня моди.
Надія промайнула під час шоу сезону SS23. Такі бренди, як Collina Strada, Sinéad O’Dwyer і Gabriela Hearst, пішли проти системи та представили моделей з протезами кінцівок та колісними кріслами.
Sinéad O’Dwyer весна-літо — 2023
У своїй новій книзі See Me Rolling Лотті Джексон розкриває, чому інвалідність сприймають як щось, чого слід боятися та відштовхувати подалі від себе. Дослідження, проведене авторкою, підтверджує, що двоє з п’яти людей з інвалідністю відчували потребу приховувати свою інвалідність через негативне оточення.
Тож як це змінити? Чи може індустрія моди використати свою владу, щоб покласти край стигмі, яка мучить людей з інвалідністю?
Усе починається за лаштунками. Переналагодження системи вимагає не лише візуального представлення — багато брендів нехтують споживачами з інвалідністю: від відсутності доступних варіантів одягу до поганого доступу до точок торгівлі. Справжня інклюзивність означає усунення цих бар’єрів, щоб кожен, незалежно від своїх можливостей, міг відчувати себе сильнішим завдяки своєму вбранню.
Gabriela Hearst весна-літо — 2023
Окрім цих практичних дій, які вже втілюють Nike, Skims і Tommy Hilfiger, інтеграція людей з інвалідністю вимагає від нас розширення нашої філософії краси — радикально переосмислити, що означає бути красивими.
Коли індустрія моди нарешті почне вшановувати тіла людей з інвалідністю, представляючи їх не лише як нормальні, але й бажані, почнеться революція. Образи людей з інвалідністю в рекламних кампаніях і на подіумах дали б нам шанс позбутися цього обмеженого мислення. Замість того, щоб відчувати занепокоєння через те, що хтось виглядає несхожим на нас, ми повинні спонукати себе вийти за межі наших соціальних умов і шукати правду.
За матеріалом ELLE UK
