У головній будівлі Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові 23 серпня 2023 року відкрилась виставка «Михайло Жук — вісник Відродження», організована Музеєм сучасного мистецтва Одеси у партнерстві з Національним художнім музеєм України за підтримки УКФ.
Тож чому саме «вісник Відродження»? Михайло Жук був талановитою та різноплановою людиною й встиг реалізувати себе в різноманітних художніх напрямах, таких як образотворче мистецтво, література та кераміка. Розповідаємо про особливості творчості видатного митця початку XX століття.
Автопортрет 1902 року
Автопортрет, 1902 рік, Краків. Картон, олія, 45х45
Фонд МСМО
Михайло Жук здобував освіту в Краківській академії мистецтв з 1900 по 1904 рік. Його вчителями були Станіслав Виспянський та Юзеф Мегоффер, які стали натхненниками творчої роботи митця у різних напрямках, адже обидва були не лише художниками, але й літераторами, дизайнерами та декораторами.
Також, навчаючись у Кракові, Михайло Жук познайомився з українським письменником Богданом Лепким. Згодом завдяки йому він зустрівся з Олексою Новаківським та Іваном Франком. Саме в цей період митець пише автопортрет. Цікавим є те, що, навіть перебуваючи у Кракові, художник зображає себе у вишиванці, ніби підкреслюючи свою національну приналежність.
Портрет Михайла Коцюбинського
Портрет Михайла Коцюбинського, 1925 рік. Папір, хромолітографія, 70х53
Збірка Галереї НЮ АРТ
Після Кракова Михайло Жук вирушає до Чернігова, де знайомиться з Михайлом Коцюбинським та іншими представниками чернігівського осередку товариства «Просвіта» (1906).
Коцюбинський став учителем, наставником і другом Жука. Художник був поряд із письменником навіть у момент його смерті. У своїх спогадах Михайло Жук писав:
«12 квітня, ясний, розкішний день, коли білі, мов лебедині пера, пливли хмари у блакиті, коли сонце співало "хвалу життю", коли пахощі з перших квітів кульбаби вливалися цілющим бальзамом у груди, в 25 хвилин на третю не стало М. М. Я пригадую той останній гострий момент. З сторонніх людей був тільки я, а то сама родина».
Лілея
.jpeg)
Ескіз до декоративного панно «Лілея», 1908 рік. Папір, вугіль, акварель, туш, бронза, 61х46
Фонд НХМУ
Михайло Жук був яскравим представником модерну (ар-нуво), який в Італії називали «квітковим стилем». Справді однією із частих тем, до яких зверталися представники стилю були флористичні мотиви.
У Михайла Жука квітка — це не тільки естетичний об’єкт, але й потужний символ. До прикладу, лілія — це символ чистоти та цноти, образ Діви Марії. Ця робота може розповідати про свято Благовіщення, коли архангел повідомив Марії радісну звістку.
Григорій Комар
.jpg)
Григорій Комар, 1926 рік. Папір на картоні, окантовка папером, змішана техніка, 64х47
Фонд МСМО
Михайло Жук був відомим портретистом свого часу. Його рука зобразила майже всіх дотичних до нього представників української мистецької спільноти. Однією з найвідоміших є серія плакатів українських письменників. Окрім цього, митець зображав художників, режисерів, акторів та акторок і громадських діячів: від Лесі Українки до Миколи Хвильового.
Особливістю більшості робіт була символіка на тлі портрета. Часто Михайло Жук зображав сферу інтересів портретованого, місце проживання або ж ключові події життя. До прикладу на тлі портрета Григорія Комара — українського художника, бойчукіста — зображено групу жінок, які відсилають нас до картини Сандро Боттічеллі «Весна».
Казка «Правда та неправда»
Правда та неправда. Казка, 1920 рік, Чернігів. Папір, принт, змішана техніка. Авторське доопрацювання обкладинки, 24,2х18. 24 с.
Фонд МСМО
Оскільки Михайло Жук був і письменником і художником, то обкладинка цього видання була розмальована автором. Ця казка не видавалася після 1920 року і в рамках проєкту було реалізовано друк 50 примірників репринтного видання «Правда та неправда», які були передані в музеї та бібліотеки України. Таким самим чином була надрукована п’єса «Мефісто» із фондів Одеського літературного музею.
Ескіз тарілки
.jpg)
Ескіз тарілки з орнаментом, 1936 рік. Папір, змішана техніка, 27,5х15
Приватна збірка Роксолани Лемик
Ще під час навчання у Краківській академії Михайло Жук вчився оздоблювати предмети декоративно-прикладного мистецтва. Згодом коли був пов’язаний зі Львовом, Черніговом та Києвом поступово примножував свої знання та практику і втілив їх в авторському предметі в Одеському художньому інституті.
У часи пригнічення радянською владою, митець знайшов спосіб продовжувати творити та реалізовувати свій мистецький потенціал попри заборони. Саме кераміка стала рятівним колом у тогочасних обставинах.
До наших днів збереглися ескізи та власне фарфор, розписаний Михайлом Жуком. Але за життя він не встиг втілити все. У рамках проєкту художниця Олена Жернова створила 5 реплік-реконструкцій чайних трійок за ескізами Жука, які представлені на виставці. Згодом ці комплекти опиняться в колекціях НХМУ та МСМО.
Силуети
Чоловічий силует невідомого, 1919 рік. Папір, змішана техніка, 67х67
Збірка О.Маркова
Часто художник зображав портретованих у форматі силуетів. На жаль, не завжди відомо, хто саме був зображений, проте роботи відзначаються сильним характером та вираженими стильовими ознаками модерну.
Квіти
.jpg)
Тюльпани, 1928 рік. Папір наклеєний на папір, олівець, гуаш, туш, пастель, 50,9х33,4
Збірка Віталія Лісничого
Досліджуючи творчість митця, можна побачити, що його любов до написання квітів і портретів була майже однаковою. Так само як і портрет, кожна квітка Михайла Жука має свій характер, свій настрій та свою долю. Флористичні мотиви актуальні також у літературній творчості (збірка поезій «Співи Землі») і в кераміці (ескізи сповнені квітів).
Біле і чорне
Біле і чорне, 1912-14 роки. Папір, гуаш, акварель, 207х310
Фонд МСМО
Перлиною не тільки творчості Михайла Жука, але й усього українського модерну почесно вважають його монументальну роботу «Біле і чорне». Сила та могутність, неймовірний символізм та напруга пронизують твір. Юнак — це Павло Тичина, дівчина — його перше кохання Поліна Коновал, зображені в образі білого та чорного янголів, які проходять через браму, оточені вихором різноманіття. Справжній сенс цієї роботи кожен глядач має визначити особисто, адже окремі символи, використані майстром відгукнуться для кожного по-своєму.
Виставка робіт Михайла Жука триватиме до 27 вересня 2023 року. Кураторка — Олена Кашуба-Вольвач.
На виставці представлені роботи з колекцій Музею сучасного мистецтва Одеси, Національного художнього музею України, Одеського літературного музею, галереї НЮ АРТ, приватних збірок О. Маркова, В. Лісничого, Р. Лемик та показані фото з архівів Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського.
Авторка тексту та координаторка проєкту — Марина Марухнич.
