10 вересня 1894 року народився український письменник, кінорежисер, класик світового кінематографа Олександр Довженко. Саме його культова трилогія — «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929) і «Земля» (1930) — зробила режисера відомим у всьому світі та вивела український кінематограф на новий рівень. У день народження майстра згадуємо його знакові кінострічки, одна з яких у 2015 році увійшла до п`ятірки шедеврів світового кіно за версією ЮНЕСКО.
.png)
«Звенигора»
Перша частина німої трилогії Олександра Довженка, яка закріпила за ним статус провідного українського кінорежисера. Сюжет цієї «кінопоеми» (саме так фільм названо в титрах) охоплює ключові етапи української історії — від гайдамаччини та Першої світової війни до боротьби Української Народної Республіки з більшовиками. Наскрізним образом усіх новел є символічна постать діда Миколи, який марить скіфськими скарбами, що знаходяться у Звенигорі, та мріє знайти їх разом зі своїми двома синами.
.mpeg_002465760.jpg)
«"Звенигора" в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт. Я зробив її якось одним духом — за сто днів. Надзвичайно складна за своєю побудовою, формально, можливо, еклектичною, вона дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах… Мені хотілося розсунути рамки екрана, відійти від шаблонної розповіді й заговорити, так би мовити, мовою великих узагальнень», — наводять спогади режисера про кінострічку в Довженко-центрі.
Фільм займає 19-ту позицію в списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
«Арсенал»
Другий фільм української трилогії Олександра Довженка розповідає про більшовицьке повстання на київському заводі «Арсенал» проти Центральної Ради та військ УНР у січні 1918 року. Попри досконалу операторську роботу й оригінальну драматургію, фільм було сприйнято неоднозначно: одні вважали його поступкою радянському керівництву, яке продовжувало звинувачувати режисера в націоналізмі, інші — докором Довженка націоналістам у тому, що вони в результаті втратили Україну.
«Невиразне окреслення протиборчих сил повстання та паралельний монтаж різних подій залишають глядача наодинці радше з відчуттям хаосу війни, ніж із чітким політичним посланням та насильницькою інтерпретацією. Тоді як ексцентрична манера гри акторів, експресивні можливості освітлення, зйомки й монтажу дають режисеру змогу вписати камерні історії окремих людей у ширшу канву історичного полотна та сформулювати чіткий пацифістський меседж», — коментують стрічку майстра в Довженко-центрі.
Одна з найскладніших за формою картина Довженка посіла 27-ме місце у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, а Національна рада американських кінокритиків відзначила «Арсенал» серед п’яти найкращих стрічок 1929 року, поряд зі «Страстями Жанни д’Арк» Карла-Теодора Дреєра.
«Земля»
Фінальна частина німої трилогії Олександра Довженка та найвідоміший український фільм, визнаний шедевром світового кіномистецтва. Цікаво, що сценарій до нього режисер написав усього за три дні. В центрі сюжету німої чорно-білої стрічки — перші роки колективізації в Українській РСР, змальовані через запеклий класовий конфлікт між селянами-трудівниками та заможними селянами («куркулями»). Головне місце у фільмі відведено метафоричному образу землі як сенсу існування українського селянина, що може бути втрачено внаслідок колективізації.
До офіційного виходу партійні функціонери та критики переглянули стрічку на 32 приватних показах, її правили та змінювали — в цьому немає нічого дивного, адже фільм, що за очікуваннями мав би прославляти колективізацію, однозначно став на бік селян, для яких земля має сакральне значення. Проте це все ж не врятувало кінострічку від заборони — 8 квітня 1930 року «Земля» вийшла на великі екрани, а вже за 9 днів її зняли з показів через «натуралізм і замах на звичаї». Водночас багато критиків вважають саме цей фільм найкращим у всій фільмографії Довженка. Також кінострічка отримала світове визнання — зокрема, «Землю» назвали найкращим іноземним фільмом за версією Нацради кінокритиків США 1930 року та одним із пʼяти головних фільмів у світовій історії за версією ЮНЕСКО, а у Венеції італійські кінематографісти прозвали українського режисера «Гомером кіно».
У 2012 році Національний центр Олександра Довженка розпочав реставрацію стрічки на основі оригінальної версії 1930 року. Новий музичний супровід для фільму створив український етнохаус-гурт «ДахаБраха». Прем’єра відреставрованої версії «Землі» з новим саундтреком відбулася на Одеському міжнародному кінофестивалі 21 липня 2012 року.
