У Лондоні відбувся ювілейний, 50-й Лондонський прайд, до якого долучилася офіційна українська колона у складі 50 представників. Її організував український квір-патріотичний рух UKRAINEPRIDE у співпраці з британсько-українською волонтерською організацією Support Ukraine.
Українська спільнота ЛГБТК+ обрала чорний одяг для параду — це стало символічним актом, щоб виразити всю трагедію та втрати, які пережили українці за час повномасштабного російського вторгнення.
Метою участі у заході стало привернення уваги до війни маніфестом-проханням, розробленим у кооперації з Офісом Президента України.
«Прайд у Лондоні організатори вважають особливо важливим політичним майданчиком з огляду як на міцні партнерські відносини наших країн, так і на ті значні звершення у сфері захисту прав людини, виборені Україною останніми роками при тій же партнерській підтримці британців. Поступ України у прагненні до подальшого розвитку демократичних цінностей у порівнянні з країною-агресором просто незрівнянний, і ми не можемо втратити вже здобутого», — заявили організатори.
Українська спільнота у маніфесті закликає до:
1. Постачання важкого озброєння.
Зброя допоможе захиститися від агресора і повернути тимчасово окуповані території. Потрібні високоточні ракети, дрони, системи ППО, боєприпаси та багато іншого. Така техніка здатна врятувати життя людям. Не лише військовим. Адже для росіян мирні мешканці України теж є легітимними цілями. Як і цивільна інфраструктура. Зброя дозволить швидше закінчити цю війну. Потрібна зброя. Без обмежень.
2. Посилення санкційного тиску.
Потрібно спонукати Росію до зупинення війни, треба позбавити її ресурсів — фінансових, технічних, технологічних. Потрібні агресивніші фінансові та енергетичні санкції. Нові санкційні обмеження також мають бути оголошені всім спонсорам війни в Україні — російським олігархам та членам їхніх сімей.
3. Надання економічної допомоги.
Україні потрібні комплексні системи реанімаційних заходів на кшталт «плану Маршалла». Відкриття ринків наших союзників і партнерів для українських товарів дало б поштовх подальшому одужанню економіки. Повоєнна Україна буде величезним будівельним майданчиком, полем для інновацій та інвестицій. Це шанс побудувати глобальну вітрину успіху спільноти демократій.
4. Збільшення гуманітарної підтримки.
Через війну українці переживають найбільшу гуманітарну кризу, з якою коли-небудь стикалася Європа з часів Другої світової війни. Кількість переміщених осіб в Україні, як і тих, хто був змушений виїхати за кордон, налічує понад 10 мільйонів і продовжує невпинно зростати. Люди потребують найнеобхіднішого — води, їжі, одягу, житла, доступу до медицини, освіти тощо. Розробка нових візових урядових програм для біженців та надсилання гуманітарної допомоги в Україну здатні допомогти врятувати більше життів дорослих та дітей.
5. Більше, ніж будь-хто у світі, ми прагнемо миру. Та мир за будь-яку ціну — не варіант.
Не ми почали цю війну. Не ми захопили чужі території. Та ми маємо повернути свої. Україна — це і Херсон, і Донецьк, і Луганськ, і Севастополь. Наші суверенітет та територіальна цілісність — не предмет компромісів.
