На початку повномасштабної війни нам здавалося неможливим учитися чи працювати. Але українці вже десять місяців доводять усьому світу, що немає нічого неможливого. З перервами на повітряні тривоги та блекаути ми повернулися в офіси, а наші діти — у школи та університети.
.jpg)
Однак постає питання: яку форму навчання обрати? Свою думку про онлайн- і офлайн-освіту висловив Олександр Педан у власній колонці ексклюзивно для ELLE.UA.
Навчання необхідне навіть в умовах війни
Навчання дає нашим дітям більше, ніж знання. Це також спілкування з однолітками, рутина та стабільність, яких так не вистачає в умовах війни. Нам лише здається, що діти не слідкують за новинами. Насправді ж вони все читають і переймаються не менше за нас. А біологія, математика чи література може їх відволікти, спрямувати увагу на ЗНО чи сесію, які так чи інакше доведеться здавати. Тому в цьому питанні я категоричний: навчання необхідне!
.jpg)
Інша справа, як навчатися: онлайн чи офлайн. Тут батьки повинні враховувати умови навчального закладу. Але якщо є укриття, то потрібно розуміти, що під час повітряної тривоги педагоги обов’язково скерують туди дітей. А чи спуститься дитина самостійно, навчаючись удома онлайн?
Донька навчається офлайн, для неї так ефективніше й безпечніше
Ми з дружиною підтримали рішення доньки залишитися в Україні та вступити у Львові. Вона студентка Українського католицького університету. Більшість пар у них проходять в офлайні. Для Лери так ефективніше. Вона не лише опановує свою спеціальність (соціологію), а й комунікує з одногрупниками, викладачами, вчиться взаємодіяти у соціумі. Тим паче що Лера мешкає у колегіумі — це гуртожиток Українського католицького університету.
Під час повітряних тривог усі студенти обов’язково спускаються в укриття. Так, приміщення УКУ — це сучасна будівля, підвальні приміщення там закладалися як сховища, але з лекторіями, кабінетами. Тож навіть під час тривог у них немає потреби переривати навчальний процес.
Більшість навчальних закладів готові до викликів війни
УКУ — не єдиний виш із добре обладнаним укриттям. Кілька тижнів тому я повернувся зі зйомок освітнього тревелу «УніверCheck 2. Професії». Це проєкт, у якому ми розповідаємо про вищі навчальні заклади України, інспектуємо гуртожитки вишів, знайомимо з містами, у яких вони розташовані, відкриваємо кар’єрні перспективи. Це вже другий сезон, і цього разу ми вирішили дослідити також стан укриттів. І за моїми спостереженнями, більшість навчальних закладів готові до викликів війни.
Наприклад, у Вінниці у приміщенні, куди перемістився Донецький національний університет, облаштували навіть спортзал і їдальню в укритті. Така ж ситуація і в Кам’янці-Подільському, куди переїхав Харківський національний університет внутрішніх справ. Там навчання відбувається офлайн, тому в укритті розмістили туалети та душові на випадок довгої тривоги.
Непогана ситуація і з укриттями інших університетів. Можливо, вони не настільки осучаснені, але облаштовані згідно з нормами ДСНС. І студенти вже пристосувалися до пар в укритті. Поїздивши Україною, я побачив, що часто у сховищах ставлять проєктор, аби не гаяти час і продовжувати навчальний процес.
Безумовно, важка ситуація з енергосистемою також ускладнює навчання — і не лише в офлайні, а й в онлайні. Бо вчитися без світла, тепла непросто будь-де. Але я переконаний, що всією країною ми переживемо й цей етап війни. І нове покоління виросте зовсім іншим — набагато освіченішим, патріотичнішим, стійкішим.
