Спеціальна версія журналу
ELLE Україна

Княгиня Ольга: історія найвеличнішої правительки Київської Русі — прототипа сучасної непереможної жінки

Одна з надзвичайно важливих та цікавих постатей в українській історії 

Українська історія знає чимало прикладів жіночої сили та незламності, проте найяскравішою постаттю в нашій історії однозначно є княгиня Ольга. Дружина князя Ігоря та бабуся Володимира Великого, смілива та рішуча правителька, котра викликала у закордонних правителів повагу, а ворогів нищила безжалісно і жорстоко. Ким була ця загадкова жінка, розповідаємо в нашому матеріалі.

Анна Метревеллі

Походження княгині Ольги досі залишається для істориків загадкою. Існує кілька версій, проте жодна з них не підтверджена науково. Так само невідомий точний рік її народження. За Іоакимовим літописом, достовірність якого більшістю істориків ставиться під сумнів, Ольга була родом з Ізборська, з роду Гостомисла. За іншою версією, князь Олег привіз Ольгу з Болгарії, вона була онукою болгарського князя Бориса I, дочкою його сина Володимира I. Є також версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова.

Згідно з легендою майбутня княгиня зустріла князя Ігоря на річці поблизу Пскова, коли той полював.

Побачивши прекрасну незнайомку, Ігор вирішив з нею розважитися. У давні часи не обтяжені моральними принципами язичниці не лише не відмовляли, а й вважали за честь розділити ложе з князем. Натомість Ольга зухвало відмовила Ігорю. Він був здивований відповіддю дівчини. Незабаром дядько Ігоря, князь Олег Віщий, приїхав до Ольги просити її стати дружиною його племінника.

Жили Ігор та Ольга щасливо. Єдине, що князю не подобалося в княгині, так це те, що вона весь час втручалася в державні справи, та згодом цей «недолік» Ольги став для Ігоря перевагою. Від’їжджаючи з Києва, він міг без вагань довірити дружині управління землями.

Однак одного фатального дня їхньому щасливому подружньому життю настав кінець. У 945 році князь Ігор пішов у похід на древлянські землі, щоб зібрати данину, проте цього разу вищу, що дуже обурило древлян. Вони стратили Ігоря, прив’язавши його до двох зігнутих дерев і розірвавши надвоє.

«Свята велика княгиня Ольга», Микола Бруні

Згодом древляни надіслали до Ольги своїх послів, які доповіли княгині про страту її чоловіка. Ольга була розбита горем, однак не показала ворогам своєї слабкості та сліз. У своєму зверненні посли запропонували княгині одружитися з їхнім князем. Не викриваючи свого істинного замислу, Ольга погодилася на пропозицію та пообіцяла вшанувати древлян належним чином. За її наказом слуги посадили послів у лодію (човен) та урочисто пронесли двором. А далі кинули непроханих гостей у заздалегідь вириту яму, в якій і поховали живцем. Стоячи над послами, коли їх засипали землею, Ольга промовила: «Чи задоволені ви цією честю?»

Ольга була язичницею і часто керувалася інстинктами, а помста її була безпощадною. Її описували в легендах, як мстиву, хитру та безжальну.

На цьому княгиня не зупинилася і помстилася древлянам за свого чоловіка ще декілька разів. Прийшовши до древлянського міста Іскоростень, де було вбито її чоловіка, княгиня звеліла насипати над його гробом велику могилу. Вона вчинила над ним тризну (завершальну частину поховального обряду в древніх слов’ян), оплакавши князя. Розправи над послами їй здалося мало, тому помститися вона вирішила всім древлянам. Оточивши Іскоростень, княгиня попросила у них найменшої данини: зібрати з кожного двору по три голуби і три горобці. Легковірні древляни погодилися. Далі Ольга наказала прив’язати до лап птахів запалений трут, і ті рознесли полум’я на древлянські поселення, спаливши їх ущент.

Olga of Kyiv, Bob Venables

Коли Іскоростень ще палав у вогні, до княгині привели двох дітей князя Мала, який так жорстоко розправився з Ігорем: старшого сина Добриню та меншу дочку Малушу. Княгиня не стратила їх, однак і не ставилася добре. Люди при дворі називали дітей княжими рабами. Такою була помста князю Малу за сльози Ольги.

Однак згодом княгиня наблизила дітей до себе. Добриня став воїном, а Малуша — княжою ключницею.

Сьогодні Ольгу могли б назвати Fem Fatal, або залізною леді, тоді ж вона вважалася безкомпромісною правителькою. Вона берегла вірність Ігорю і більше нікому не стала дружиною.

Ішли роки, і потрібно було налагоджувати міжнародні відносини мирним шляхом. У той час багато держав, що межували на півдні з Руссю, вже прийняли християнство, і Ольга розуміла важливість цієї релігії для досягнення миру. Однак їй самій потрібно було прийняти християнство. Із цією місією Ольга вирушила до Царгорода, до імператора Костянтина VII Багрянородного. На зустрічі імператор одразу відзначив світлий розум, мудрість і красу княгині. Костянтин сказав їй: «Достойна ти царювати у сьому городі з нами». Вона ж відповіла: «Я поганка. Якщо ти хочеш охрестити мене, то зроби це сам. Якщо ж ні, то я не охрещуся». І Костянтин погодився на це.

«Княгиня Ольга з онуком Володимиром проводжає свого сина князя Святослава у військовий похід на в’ятичів. 964 рік», А. Орльонов

Костянтин разом з патріархом Поліектом охрестили її, давши їй нове християнське ім’я — Олена. Після хрещення імператор запропонував Ользі стати його дружиною, на що княгиня відповіла: «Як ти можеш узяти мене, якщо сам охрестив і назвав хрещеною дочкою? Адже у християн немає такого закону, ти ж сам знаєш».

Покидаючи Константинополь, Ольга почула від патріарха пророчі слова: «Благословлятимуть тебе сини руські й у останньому поколінні нащадків своїх».

У той час підростав син Ольги князь Святослав. Він почав княжити у Києві, став хоробрим воїном і великим князем. Княгиня просила сина прийняти християнство, як і вона, однак Святослав відмовився, хоча і не забороняв нової віри на своїх землях. Святослав розширив землі руські на схід і південь, що викликало гордість за сина у Ольги.

Волею долі Святослав закохався в Малушу, яка народила йому сина Володимира. Згодом Володимир стане улюбленим онуком княгині.

Ольга була першою княгинею на Русі, яку церква визнала рівноапостольною і святою. Син Святослав не завжди поділяв погляди та рішення матері, але любив її та поважав її віру. 

Після смерті княгині Ольги люди казали, що вона була передвісницею християнства. Згодом мрія Ольги щодо панування християнства у Київській Русі здійсниться завдяки її онукові Володимиру, сину ключниці Малуші та князя Святослава. Саме Володимир Великий здійснить те, чого так прагнула видатна правителька Київських земель, — охрестить Київську Русь.

Фото: www.usemycamera.net


Реклама

Популярные материалы

Портрет нації: прикраси, які носили українки


Як Друга світова війна змінила beauty-індустрію


Благодійні ініціативи для допомоги українцям


Читайте також
Популярні матеріали