«А квіти я буду малювати й малювати». Катерина Білокур — українка, якою захоплювався мистецький світ

Найцікавіше про художницю до річниці її дня народження  

Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до свого. І тоді доля винагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва

Розмаїття кольорів, неймовірна увага до деталей і любов до зображуваного, яка відчувається у кожному мазку її пензля. Картини Катерини Білокур ще пів сотні років тому вражали поціновувачів мистецтва від Києва й до Парижа.

«Буяння», 1944–1947 роки

Починала вона з простих малюнків вугіллям на полотні, усіляко приховуючи їх від батьків. Тепер же про неї знає кожен українець, а сам Пікассо колись твердив: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ».

7 грудня — день, в який 123 роки тому на цей світ з’явилася геніальна художниця жанру «наївного мистецтва». Сьогодні згадуємо про мистецький шлях Катерини Білокур і її картини, якими ми пишаємося навіть через століття.

«Автопортрет», 1955 рік

Нерозуміння й неприйняття з боку оточення

Народилася мисткиня у селі Богданівка, тепер Київської області, у родині селян. Хоч батьки зовсім і не були бідними, маленьку Катерину не віддали на навчання до школи, намагаючись заощадити, тому дівчинці з дитинства доводилося все дізнаватися самотужки. Вона сама опанувала читання та письмо, сама й навчилася малювати, і на цьому вся її освіта закінчилася. Коли Катерина хотіла вступити до художньо-керамічного технікуму в Миргороді та Київського театрального технікуму, стикнулася з відмовою, оскільки не мала атестату.

Батьки дівчинки аж ніяк не підтримували доньку у її захопленні. Коли бачили, що Катерина заглибилася у малювання, починали галасувати, викидати її творіння і наказувати займатися чимось кориснішим. Її постійно запевняли, що з таким заняттям ніхто не буде сватати дівчину. Тож уже в зовсім юному віці маленькій художниці доводилося приховувати свій талант навіть від власного оточення. Проте, хоч жодна людина й не поділяла її любові до живопису, Катерина все одно продовжувала тихцем малювати, адже вважала це своїм призначенням і по-справжньому не могла без цього жити.

«Куди я не йду, що я не роблю, а те, що я надумала малювати, — слідом за мною… Обідно мені на природу, що так жорстоко зі мною обійшлася, наділивши мене такою великою любов’ю до того святого малювання, а тоді відібрала всі можливості, щоб я творила тую чудовую працю», — ділилася мисткиня.

  • «Натюрморт з буряком», 1959 рік
    «Натюрморт з буряком», 1959 рік
  • «Будинок в Богданівці», 1955 рік
    «Будинок в Богданівці», 1955 рік
  • «Польові квіти», 1941 рік
    «Польові квіти», 1941 рік

Як мисткиня продовжувала творити, попри всі обставини

Оскільки дівчина не отримала підтримки від батьків, то й матеріали для малювання їй доводилося здобувати самостійно. А використовувала художниця усе, що було попід руками. Спочатку малювала вугіллям на невеликих шматках полотна, які згодом прала й повторно використовувала. Потім власноруч робила пензлі з однакових по довжині котячих волосин, а для фарб їй у пригоді ставали соки буряка, калини, бузини й інші природні барвники, які можна було знайти поблизу.

Зараз знаряддя праці художниці можна знайти у Музеї-садибі Катерини Білокур у селі Богданівка, де вона прожила до кінця свого життя.

Майстриня здатна була вбачати красу в кожній пелюсточці квітки. Вона ніколи їх не зривала, бо надзвичайно цінувала та берегла як зіницю ока, а натомість працювала з мольбертом на природі. «Квіти, як і люди, — живі, мають душу! А зірвана квітка — вже не квітка», — казала художниця. Вона часто проходила кілька кілометрів до сусідніх сіл, щоб знайти ту рослинку, яку бажала намалювати.

«Кавун, морква, квіти», 1951 рік

Усі листки й завитки мисткиня промальовувала з особливою увагою. Навіть зараз ми можемо годинами роздивлятися роботи Катерини, помічаючи всі деталі.

Знайомство з Оксаною Петрусенко й світове визнання

Визначним моментом в історії Катерини Білокур стало знайомство з оперною співачкою Оксаною Петрусенко. Одного дня художниця почула по радіо пісню «Чи я в лузі не калина була», яку записала виконавиця. Катерина неймовірно вподобала її спів, тому написала співачці листа й заодно прикріпила до нього свій малюнок калини. Картини Білокур настільки вразили Оксану Петрусенко, що за її сприяння вже у 1940 році відкрилася перша персональна виставка художниці. А через чотири роки, після звільнення країни від нацистів, Музей українського народного декоративного мистецтва придбав у мисткині чимало її полотен.

Згодом Катерина Білокур вступила до Спілки художників України, і її картини почали з’являтися на виставках у найбільших містах СРСР, зокрема й у Києві. Одним із найважливіших творчих проривів жінки стало презентування власних полотен у Парижі. У 1954 році три її картини — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були представлені на Міжнародній виставці у столиці Франції. Саме там її творчістю й захопився Пабло Пікассо.

  • «Цар-колос», 1949 рік
    «Цар-колос», 1949 рік
  • «Колгоспне поле», 1948-1949 роки
    «Колгоспне поле», 1948-1949 роки

Останні роки життя живописиці

До кінця свого життя Катерина Білокур тяжко працювала у колгоспі, деколи зовсім не маючи часу на своє найголовніше захоплення. Кохання вона так і не пізнала, бо, як і батьки, чоловіки також не хотіли приймати її любов до малювання. Померла легендарна художниця 10 червня 1961 року в рідному селі, на землі, яка з самого дитинства причаровувала її своєю природою і надихала на створення шедеврів.

Щоб більше дізнатися про творчість Катерини Білокур і її виняткове бачення краси, особливо родимо ознайомитися з книжкою «Катерина Білокур. Мистецька заповідь» від видавництва «Родовід», а також завітати до вже згаданого раніше Музею-садиби мисткині у селі Богданівка.

Текст: Анастасія Поляк


Реклама

Популярні матеріали

Шукайте свіжий випуск ELLE Decoration


10 трендових манікюрів для коротких нігтів на весну 2024 року...


Стилістка Марина Мартинів запустила платформу FÉMATCH для пошуку...


Читайте також
Популярні матеріали