Іноземні режисери нечасто обирають історію України як основну тему для фільмів. Утім, розробники кінострічок цікавляться темою Голодомору, Революції гідності й російсько-української війни.
Нещодавно ми поділилися інформацією про документальні стрічки про культуру та історію України. Пропонуємо переглянути 5 іноземних фільмів про нашу державу.
«Ціна правди»
Фільм «Ціна правди» — це екранізація книжки американської письменниці Андреа Халупи про Голодомор 1930-х років в Україні. Над кінострічкою працювали митці трьох країн: Польщі, України та Великої Британії. Сюжет оснований на розслідуванні британського журналіста Гарета Джонса, який вирушив до Москви, а потім відвідав українські міста та села. Так він став свідком Голодомору, тому й вирішив розповісти про це світові. Тодішні радянські публікації стверджували, що «реального голоду немає і він навряд чи трапиться...»
«Зима у вогні: Боротьба України за свободу»
«Зима у вогні: Боротьба України за свободу» — це документальний фільм про українську Революцію гідності взимку 2013-2014 років, яка призвела до повалення режиму Віктора Януковича. Євген Афінеєвський та його команда брали інтерв’ю у протестувальників, активістів, медичних працівників, митців та представників духовенства різного віку, з різних соціальних прошарків, різних національностей та релігій. Кінострічка документує боротьбу українців незважаючи на кровопролиття, відчай та тяжкі умови.
«Іній»
Фільм «Іній» — це воєнна драма 2017 року про російсько-українську війну, створена у співпраці французьких, литовських, українських та польських митців. За сюжетом молодий литовець Рокас одного дня приїжджає до України й на власні очі бачить війну. Реальність виявляється набагато жорстокішою за романтичні уявлення чоловіка. Під час своєї подорожі литовець знайомиться з двома військовими журналістами.
«Маріуполіс»
Документальна стрічка «Маріуполіс» розповідає про повсякденне життя Маріуполя — міста, яке перебуває за крок до російсько-української війни з 2014 року.
Чоловік лагодить свою рибальську сітку та йде на міст. Два трамваї стикаються один з одним — ніхто не постраждав, а контактний дріт відновлюється в той же день. Для робітників заводу проводиться невеликий концерт, де щирий виступ скрипальки змушує їх плакати. Бомби падають у море, та всім байдуже. Повсякдення Маріуполя визначене загрозою бомбардувань.
«Голод до правди»
«Голод до правди» — це українсько-канадський документальний фільм про геноцид українського народу. У ньому розповідається про канадську журналістку Рею Клайман, яка подорожувала Україною в 1932 році та стала свідком початку штучного голодомору. Вона почала висвітлювати цю проблему, за що її назвали «буржуазною порушницею спокою». Її історія переплітається вже із сьогоденням — російсько-українською війною. Автори фільму «Голод до правди» проводять паралелі між методами сталінського режиму в СРСР і режиму президента росії.
