Хтось лідером народжується, а хтось все життя загартовує свої здібності керівника. Проте і перші і другі, аби не сходити з авторитетних позицій, щодня розвиваються у своїй сфері і вирішують купу складних завдань. Саме таким жінкам-лідеркам Visa та «Всі. Свої» довірили суддівство в конкурсі для підприємниць «Її справа — ПідтримайСвоїх». 5 жовтня було завершено прийом заявок, яких за два тижні надійшло майже 200 із різних куточків країни. Тепер експертна рада сформує short list із топ-20, серед яких журі обере переможниць. Із цієї нагоди ELLE.UA поспілкувався з членкинями журі і розпитав їх про тайм-менеджмент, гендерні стереотипи та власну історію лідерства.
Соня Забуга, головна редакторка журналу ELLE-Україна
Чи часто ви зіштовхуєтеся з гендерними стереотипами у своїй сфері?
Мабуть, я щаслива людина, тому що ніколи не відчувала на собі гендерних непорозумінь. Моя кар’єра склалася без будь-яких перешкод в цих питаннях. А сьогодні у жінок є набагато більше можливостей щодо самореалізації порівняно з тими, що були в наших батьків. Це і можливість заснувати власний проєкт чи стартап, отримати настанову кваліфікованого коуча чи пораду ментора, зрештою взяти участь у конкурсі для жінок-підприємниць, який організовують Visa та «Всі. Свої» за підтримки видання ELLE-Україна. Це яскравий приклад того, що жінки в Україні мають багато інструментів, аби бути незалежними.
Жіноче лідерство — це вроджена риса чи набутий навик? Як було у вашому випадку?
На мою думку, вміння відстоювати власну думку та інтереси — риса, яку людина може набувати упродовж життя. Якщо жінка має сильне бажання самореалізуватися, я впевнена, вона знайде шлях, як це зробити.
Я з дитинства росла з установою, яку мені дали батьки: у житті треба розраховувати на власні сили. Тому питання, що треба постійно докладати зусиль для будівництва кар’єри, навіть ніколи не ставилося під сумнів.
Розкажіть про тайм-менеджмент жінки-лідерки (на власному прикладі).
Вдалий тайм-менеджмент в першу чергу залежить від вміння концентруватися та прибирати зайві фактори, які вас відволікають.
Дайте кілька порад тим жінкам, які бояться розпочати власну справу.
Перше — чітко визначитися, чи ви дійсно готові розпочати власний проєкт.
Друге — скласти покроковий план того, як саме ви будете просуватися: таймінг проєкту, партнери, яких хочете залучити.
Якщо для набуття навичок, які можуть знадобитися вам у новому проєкті, потрібно підвищити кваліфікацію, зробіть це. Головне пам’ятати — за знаннями, як і за порадою, треба звертатися до тих людей, які їх дійсно можуть надати.
Христина Кармазіна, керівниця напрямку електронного бізнесу «ПриватБанку»
Чи часто ви зіштовхуєтеся з гендерними стереотипами у своїй сфері?
З одного боку, певна гендерна упередженість в сфері IT є. Але з іншого боку, якщо ти впевнена в собі, то ні в кого не вникає бажання тебе дискримінувати. Тому що ти професіонал у своїй справі, і до тебе не може бути претензій. Якщо ж ти свій непрофесіоналізм прикриваєш посмішкою чи глибоким декольте, тоді вибач, і ставлення до тебе може бути відповідним. Якщо ж ти профі, то навіть вдягаєшся ти як профі.
Жіноче лідерство — це вроджена риса чи набутий навик? Як було у Вашому випадку?
У моєму житті на мої лідерські якості вплинули дві людини: батько та чоловік. Батько ставив переді мною складні завдання, дивився, як я буду керувати групою хлопців, щоб досягнути якихось результатів. Інститут, де я була однією дівчиною в групі (і при цьому старостою), став моїм першим управлінським тренінгом.
Чоловік у мене досвідчений топ-менеджер, який допомагав ставати топ-менеджером мені: підказував, направляв, розповідав про помилки і класні результати. І все це йшло мені тільки на користь.
Розкажіть про тайм-менеджмент жінки-лідерки (на власному прикладі).
Я прокидаюся о 7 ранку і готую сніданки: окремо чоловіку, собі, доньці і сину. У кожного свої вподобання, тому про оптимізацію процесів у нашій родині не йдеться (Сміється). Потім я йду пішки на роботу, і в ці 15-20 хвилин я налаштовуюся на робочий лад і планую свій день. Цей проміжок часу для мене дуже важливий. Далі маю повний календар робочих зустрічей, а увечері заступаю на «другу зміну»: вмикаю режим дружини, мами і доньки. Намагаюся ще і з собакою погуляти, погладити кішку, приділити всім увагу і закінчити день на спокійній ноті. На вихідних іду на природу, займаюся спортом, вирішую побутові питання і читаю книги. Часто, тільки-но я перегортаю сторінку, моїм колегам починають прилітати найрізноманітніші ідеї: «а давайте це спробуємо, а давайте це!» Тому мені здається, що вони завжди поруч і читають разом зі мною.
Дайте кілька порад тим жінкам, які бояться розпочати власну справу.
У мене є подруга, яка хоче реалізувати бізнес в Instagram. Вона накидала хороший чекліст, логічний і правильний, але застрягла на першому пункті — назві компанії. І можна було б його переступити і піти далі, але ні, їй важлива ця назва, тому що вона має її надихати. І я розумію, доки вона не зробить цей перший крок, далі справа не зрушить. Тому не прокрастинуйте, не відкладайте, а робіть цей перший крок. Тоді набагато легше йти за своїм наміченим планом.
Ганна Луковкіна, засновниця платформи українських брендів «Всі. Свої»
Чи часто ви зіштовхуєтеся з гендерними стереотипами у своїй сфері?
Наша професійна команда — це переважно жіноча компанія. Але хлопців і чоловіків не ображаємо (Сміється).
Гендер — це останнє, на що я звертаю увагу, розглядаючи людину в професійній площині.
А якщо серйозно, я особисто не зіштовхувалася з серйозними ситуаціями, де б гендерні стереотипи якось вплинули на мою роботу. Хоча знаю, що це досі проблема, і багато жінок не можуть реалізуватися сповна саме через вплив таких упереджень. У «Всі. Свої» ми вже не вперше порушуємо цю тему: не так давно у бажанні руйнувати гендерні стереотипи ми разом з партнерами створили колекцію футболок «Не вішай ярлики». Сьогодні на часі підтримка молодих жінок-підприємниць завдяки конкурсу «Її справа — ПідтримайСвоїх». Впевнена, ми з командою й надалі будемо реалізовувати подібні проєкти. Навіть якщо мене особисто це оминуло, гендерні стереотипи у 2020 році — дикунство, з яким треба боротися усіма доступними способами.
Жіноче лідерство — це вроджена риса чи набутий навик? Як було у вашому випадку?
Я б не виділяла «жіноче» чи «чоловіче» лідерство, а між «вродженим» і «набутим» не ставила б частку «чи». Вважаю, що ці речі працюють разом. Логічне та критичне мислення, інтелектуальні здібності, вміння концентруватися, соціальні навички — усе це формується до 25 років. А далі вже йде постійне вдосконалення і «набирання» додаткових компетенцій. Сьогодні окрім hard skills для сучасного лідера надважливий емоційний інтелект. Здатність до емпатії, співпереживання, вміння рефлексувати, чути іншу людину — усе це виходить на перший план, коли ти керуєш великою командою різних людей. У когось ця якість може бути вродженою. А комусь (спойлер — мені) потрібно працювати і прикладати багато зусиль, аби навчитися елементарним для іншої людини речам. Я у процесі роботи вчуся тому, що для мене складніше за все: слухати інших, більше спілкуватися, формулювати очікування та давати зворотній зв`язок, співпереживати та рефлексувати. Разом з тим сила волі, темперамент, відсутність страху почитати, творчі здібності та енергія — це для мене вроджені якості. Тому для мене працює поєднання вродженого та набутого.
Розкажіть про тайм-менеджмент жінки-лідерки (на власному прикладі).
У мене є чудесний приклад неправильного тайм-менеджменту від жінки-лідерки. Був період, коли я працювала майже цілодобово і цим дуже пишалася. Такий самий «тренд» був і в колег. Просидів в офісі до півночі? Пффф, а я до першої години! Ми хвалилися цим. Але пізніше я зрозуміла, що це не круто. Це навпаки — демонстрація невміння організувати свій робочий час, коректно ставити задачі, правильно делегувати і просто розподіляти навантаження. Я все ще можу брати додаткові задачі, але не хвалюся цим. А навпаки: розумію, що тут треба було якось перерозподілити, аналізую, думаю, як оптимізувати той чи інший процес. Стараюсь планувати день заздалегідь і головне — відділяти робочий час від особистого.
Дайте кілька порад тим жінкам, які бояться розпочати власну справу.
1. Знайдіть людей, які віритимуть у вашу справу так само, як і ви. Вони стануть рятувальниками, коли заштормить.
2. Ніколи не чекайте кращих часів — їх просто не буде. Якщо горите — починайте вже сьогодні. Розбиратися будете вже на ходу.
3. А розбиратися доведеться! Не очікуйте, що все пройде гладко, і будьте готові до труднощів. Не бійтеся помилятися, шукайте позитив та виносьте уроки з усього, що трапляється, — навіть з найприємнішого.
4. Закатайте рукави. Будьте готові працювати багато і ще більше — без цього не буває успіху.
5. Приготуйте кілька запасних планів на випадок, якщо ваша геніальна ідея не зайде. І будьте готові міняти курс щодня. Перемагає той, хто вміє адаптуватися до змін.
Лілія Пустовіт, українська дизайнерка, засновниця бренду Poustovit
Жіноче лідерство — це вроджена риса чи набутий навик? Як було у вашому випадку?
Лідерство — це точно вроджена характеристика особистості. Ну і частково, можливо, гени та виховання. Це помітно вже в ранньому дитинстві, чи бере за себе відповідальність дитина, а згодом і за людей навколо.
Я пам’ятаю, як весь час казала батькам «я сама» і зав’язувала шнурки та застібала собі ґудзики, коли вони кидалися мені допомагати.
Чи часто ви зіштовхуєтеся з гендерними стереотипами у своїй сфері?
Чесно кажучи, не можу взагалі такого згадати. Певно, не мала ніколи такого досвіду.
Розкажіть про тайм-менеджмент жінки-лідерки (на власному прикладі).
Тайм-менеджмент може бути різний, але в мене завжди, практично кожного дня, є час поспілкуватися з іншими лідерами — жінками та чоловіками — щодо конкретних соціальних справ та відповідальності, аби прийняти певні рішення.
Це і є головний секрет — щоденні маленькі «подвиги».
Дайте кілька порад тим жінкам, які бояться розпочати власну справу
Жінкам, які не наважуються щось змінити, потрібно принаймні робити маленькі кроки в напрямку до мрії, збирати навколо однодумців та частіше спілкуватися із справжніми лідерами.
Світлана Чирва, регіональна менеджерка Visa в Україні, Білорусі та Молдові
Жіноче лідерство — це вроджена риса чи набутий навик? Як було у Вашому випадку?
Я згодна з теорією та формулою про розподіл 70/20/10, де 70% — це закладені риси, 20% — набуті і 10% залишається за навчанням і розвитком упродовж життя. Однак, я вважаю, що в 70% велика частина залежить від виховання, окрім рис характеру. Близьке оточення, яке безпосередньо виховує дитину, закладає певні стереотипи поведінки. Наприклад, такі як прагнення бути першою, показати найкращий результат, виділятися серед однолітків та інше. Подібні навички та підходи зберігаються впродовж дорослого життя, навіть якщо така людина не обіймає керуючу посаду, як правило, вона поводиться як справжній лідер на будь-якій позиції та в будь-якій ситуації. У моєму випадку, на мій погляд, саме батьки заклали в мені прагнення розвиватися та ставати кращою версією себе.
Чи зіштовхувалися ви з гендерними стереотипами у своїй сфері?
Я вважаю, що важливо лише твоє особисте ставлення до будь-якої проблеми. Лише від тебе залежить, як сприймати і відповідно впливати на ситуацію навколо, в тому числі у випадках гендерних питань.
Розкажіть про тайм-менеджмент жінки-лідерки (на власному прикладі).
«Хто рано встає — тому Бог дає». Це прислів’я про мене: я щодня встаю рано о 6:20-6:30, щоб встигнути впоратися з ранковими домашніми справами. А проміжок з 8:00 до 9:00 присвячую особистим справам (спорт, читання, відпочинок). Цей час тільки для мене. Говорячи про робочий графік, то він планується заздалегідь, при цьому я керую 30% робочого часу, більша частина належить колегам, які призначають зустрічі в календарі. Обідня перерва — це також завжди можливість скомбінувати час для безпосередньо обіду та спілкування з партнерами або колегами. Вечір я присвячую дітям, сім’ї та частково позаробочому нетворкінгу.
Дайте кілька порад тим жінкам, які бояться розпочати власну справу.
Перший і головний крок — це усвідомити свої страхи і попрацювати з ними, а саме: скласти перелік бар`єрів та стратегії подолання кожного з них. Наступний крок — побудувати план та почати рухатися. На цьому шляху дуже допомагає ментор, один або навіть декілька з різних сфер, щоб завжди мати більш широку картину та перспективу.
